12. Охарактеризуйте будову кісток грудної клітки.

Скелет грудної клітки є кістковою основою грудного відділу тулуба, де містяться життєво важливі органи (серце, легені). Грудна клітка утворена ззаду грудними хребцями, з боків- ребрами, спереду- грудиною.

Груднина за формою нагадує меч стародавніх римлян, тому її частини назвали відповідно: верхня частина – ручка груднини (з яремною та ключичною вирізками), середня – тіло груднини (з реберними вирізками) та нижня – мечоподібний відросток. Між тілом та ручкою груднини є кут груднини.

Ребро має термінальну частину, яка закінчується голівкою. Звужена ділянка поряд з нею зветься шийкою. Горбик ребра є потовщенням, за допомогою якого ребро з’єднане з поперечним відростком хребця. Вигин ребра зветься кутом ребра, втиснення вздовж нижнього краю ребра, де проходять судини та нерви – борозною ребра.

Скелет грудної клітки є кістковою основою грудного відділу тулуба, де містяться життєво важливі органи (серце, легені). Грудна клітка утворена ззаду грудними хребцями, з боків- ребрами, спереду- грудиною.

13.Охарактеризуйте будову кісток поясу верхньої кінцівки

Пояс верхньої кінцівки

Пояс верхньої кінцівки забезпечує фіксацію вільної верхньої кінцівки до осьового скелета, складається з ключиці та лопатки.

Лопатка

Лопатка разом з ключицею складає пояс верхньої кінцівки, має трикутну форму, три краї (верхній, бічний, присередній). Лопаткова ость розміщена на задній поверхні, простягається до акроміального відростка. Над та під остю лопатки знаходяться відповідно надостьова та підостьова ямки заповнені м’якими тканинами. На передній поверхні лопатки розміщена підлопаткова ям¬ка та дзьобоподібний від¬росток. Нижній кут лопатки є сполученням присереднього та бічного країв кіст¬ки. Під акроміальним відростком розміщена суглобова ям¬ка. Вона має вигляд западини, в якій голівка плечової кіст¬ки рухається разом з лопаткою, що значно збільшує обсяг рухів у плечовому суглобі.

Ключиця

Ключиця є тонкою кісткою, яка стабілізує надпліччя в латеральному положенні. Вона має тупий груднинний кінець, який рухається разом із грудниною, та сплющений акроміальний кінець, який з’єднаний з акроміальним відростком лопатки. Маленьке потовщення на нижній поверхні ключиці (конічний горбик) має зв’язку, з’єднану з дзьобоподібним відростком лопатки.

14.Охарактеризуйте будову кісток вільної верхньої кінцівки

Верхня кінцівка складається з плечової кістки, променевої та ліктьової кісток передпліччя, кісток зап’ястка, п’ястка та фаланг пальців.

Плечова кістка

Плечова кістка має тіло (діафіз) та дві голівки (епіфізи). На верхньому епіфізі є кулястої форми суглобова поверхня для сполучення з лопаткою та великий (латерально) і малий (медіально) горбки. Нижче голівки знаходиться звужена частина, яка отримала назву шийки. На передньобічній поверхні кістки, дещо вище живильного отвору, знаходиться дельтоподібна горбистість, до якої кріпиться однойменний м’яз. Від горбків вниз відходять гребені, між якими іде міжгорбкова борозна (тут розташоване сухожилок двоголового м’яза). Нижня частина кістки має трикутну форму і завершується складною суглобовою поверхнею. Тут є власне дві суглобові поверхні для сполучення з ліктьовою і променевою кістками передпліччя: блок і латеральніше від нього куляста голівочка. Западина на передній поверхні плечової кістки, в яку входить ліктьова кістка, зветься вінцевою ямкою, а заглибина на задній поверхні, де замикається ліктьовий суглоб – ліктьовою ямкою.

Кістки передпліччя

Променева кістка знаходиться на передпліччі з боку від великого пальця (латерально від ліктьової). У ній розрізняють тіло та верхній і нижній кінці. Тіло променевої кістки тригранної форми, має три поверхні: передню, задню і бічну, а також три краї: передній, задній і міжкістковий. Верхній кінець (проксимальний епіфіз) променевої кістки утворює кулясту голівку. На вигнутій поверхні голівки знаходиться суглобова ямка. На голівці є суглобовий обвід для з’єднання з променевою вирізкою ліктьової кістки. Голівка променевої кістки відмежована від тіла шийкою. Нижче останньої знаходиться горбистість променевої кістки – місце прикріплення двоголового м’яза плеча.

Ліктьова кістка займає присереднє положення на передпліччі – зі сторони мізинця. У ній розрізняють тіло та верхній і нижній кінці. Тіло ліктьової кістки тригранної форми, має три поверхні: передню, задню і присередню, а також передній, задній і міжкістковий краї. У верхньому відділі передньої поверхні кістки на межі між її тілом і прoксимальним епіфізом знаходиться горбистість ліктьової кістки – місце прикріплення плечового м’яза. Верхній кінець кістки (проксимальний епіфіз) потовщений, має два відростки: задній – ліктьовий, який добре пальпується через шкіру, і передній – вінцевий. Між цими двома відростками знаходиться блокова вирізка для з’єднання з блоком плечової кістки. На бічній поверхні вінцевого відростка розмі¬щена променева вирізка ліктьової кістки – місце з’єднання ліктьової кістки із суглобовим обводом голівки променевої кістки. Позаду променевої вирізки бере початок гребінь м’яза-відвертача. Нижній кінець (дистальний епіфіз) ліктьової кістки заокруглений. На ньому розрізняють голівку, яка має суглобовий обвід, – місце з’єднання з променевою кісткою. Медіальніше від головки ліктьової кістки знаходиться шилоподібний відросток, який добре пальпується. Нижній кінець, або дистальний епіфіз, розширений у фронтальній площині. Його нижня поверхня вигнута в поперечному і передньозадньому напрямках та є місцем з’єднання з кістками зап’ястка і називається зап’ястковою суглобовою поверхнею.

По краям променевої та ліктьової кісток прикріплена міжкісткова мембрана.

Кістки кисті

Кістки кисті у кількості 27 поділяють на три групи: кістки зап’ястка, п’ястка та фаланг пальців. Кістки зап’ястка розміщуються у два ряди: проксимальний і дистальний, у кожному з яких по 4 кістки. До кісток першого (проксимального) ряду зап’ястка, якщо рахувати від великого пальця, відносяться: човноподібна, півмісяцева, тригранна, горохоподібна кістки. До другого (дистального) ряду кісток за¬п’ястка відносять: кістку-трапецію, трапецієподібну, голівчасту та гачкувату кістки. Назви кісток зап’ястка відображають їх форму. Перші три кістки проксимального ряду (човноподібна, півмісяцева і тригранна) утворюють еліптичної форми опуклу суглобову поверхню для сполучення з суглобовою поверхнею дистального кінця променевої кістки. Горохоподібна кістка окремо приєднується до тригранної кістки. На поверхні кожної кістки є суглобові фасетки для з’єднання із суміж¬ними кістками. Крім того, на долонній поверхні деяких кісток зап’ястка є горбики для прикріплення м’язів і зв’язок. У своїй сукупності кістки зап’ястка утворюють ніби склепіння, яке опукле на тильній стороні та жолобкувато вигнуте на долонній. Із променевого боку жолоб зап’ястка (зап’ясткова борозна) обмежений підвищенням, яке утворене горбками човноподібної кістки та кістки-трапеції, а з ліктьового боку – другим підвищенням, що сформоване гачком гачкуватої кістки та горохоподібною кісткою.

П’ясткові кістки відносяться до коротких трубчастих кісток, вони називаються І, ІІ, IIІ, ІV та V п’ястковими кістками. У кожній цій кістці розрізняють основу, тіло і голівку. Основи п’ясткових кісток з’єднуються з кістками другого ряду зап’ястка, а з боків – між собою. Основа І п’ясткової кістки має сідлоподібну суглобову поверхню для з’єднання з кісткою-трапецією, бічні суглобові фасетки на ній відсутні. На ліктьовій стороні основи V п’ясткової кістки є горбистість. Голівки п’ясткових кісток містять опуклі суглобові поверхні для з’єднання з проксимальними фалангами пальців.

Фаланги пальців відносять до коротких трубчастих кісток. Кожний палець складається з трьох фаланг: проксимальної, середньої та дистальної за винятком великого пальця, який має тільки дві фаланги – проксимальну і дистальну. У кожній фаланзі розрізняють основу, тіло і голівку. Кінець дистальної фаланги має горбистість.