33.Охарактеризуйте участь м*язів у акті дихання.

Дихальні м’язи при напрузі спричиняють збільшення або зменшення розмірів грудної клітини, що веде до зміни обсягу грудної порожнини і знаходяться в ній легенів. При збільшенні розмірів грудної клітини об’єм грудної порожнини і легенів збільшується, тиск повітря в легенях зменшується, під дією атмосферного тиску повітря входить в легені – відбувається вдих.Коли м’язи, що розширюють грудну клітку, розслабляються, а тонус м’язів, сприяють її спадению, тобто зменшення обсягу грудної порожнини, підвищується, відбувається видих.

Грудна клітина зазвичай розширюється одночасно в трьох взаємно перпендикулярних напрямках: вертикальному, поперечному і переднезаднем.Розширення грудної клітини у вертикальному напрямку відбувається переважно за рахунок опускання діафрагми, в той час як збільшення її переднезаднего і поперечного розмірів – за рахунок одночасного руху ребер в сторони, вгору і вперед.При розширенні грудної порожнини м’язам доводиться долати тягар і еластичне опір самої грудної клітини і прикріплюються до неї утворень, тоді як при опусканні ці два моменти не тільки не перешкоджають, але й, навпаки, допомагають рухові. Опускання грудної клітини може відбуватися тільки в силу її тяжкості і еластичності. Однак для кожного більш-менш форсованого видиху необхідно участь м’язів.При диханні рух кожного ребра відбувається одночасно в двох суглобах: в суглобі між головкою ребра і тілами двох суміжних хребців (виняток становлять два останніх ребра) і в суглобі між горбком ребра і поперечним відростком нижчого хребця. Осі обертання цих суглобів розташовуються таким чином, що у верхніх ребер вони перетинаються при продовженні вкінці під більш тупим кутом, ніж у нижніх ребер. У результаті цього верхні ребра в більшій мірі, ніж нижні, рухаються вперед. У той же час нижні ребра рухаються переважно в сторони.Всі м’язи, що у механізмі дихання, прийнято ділити на дві групи: м’язи, що проводять вдих, і м’язи, що проводять видих.У свою чергу кожну з цих груп можна розділити на три підгрупи:а) основні дихальні м’язи, які при своєму скороченні завжди беруть участь у дихальних рухах (наприклад, міжреберні м’язи);б) допоміжні м’язи, що у дихальних рухах тільки в тому випадку, коли фіксоване і рухоме місця м’язів у функціональному відношенні взаємно змінюються (наприклад, мала грудна м’яз працює як дихальна тільки в тому випадку, коли її місце прикріплення на лопатці стає фіксованою точкою, а місце початку на грудній клітці – рухомий);

в) м’язи, що надають непряму дію на грудну клітку через який-небудь проміжний кістково-м’язовий комплекс.

34.Охарактеризуйте участь м*язів у вдиху.

Основними м’язами вдиху є:

1) діафрагма, при скороченні якої відбувається сплощення її купола і разом з тим збільшення обсягу грудної порожнини в вертикальному напрямку;

2) зовнішні і внутрішні міжреберні м’язи; перші мають більшу плече сили і більший момент обертання при вдиху, а другі, навпаки, при видиху;

3) м’язи, що піднімають ребра;4) верхня задня зубчастий м’яз;5) нижня задня зубчастий м’яз (при диафрагмальном і при повному диханні);

6) квадратна м’яз попереку (при тому ж умови);

7) клубово-реберний м’яз (при тому ж умови);

Допоміжними м’язами вдиху є:

1) сходові м’язи – передня, середня і задня (при фіксованій шийної частини хребетного стовпа);

2) грудино-ключично-соскоподібного м’яза (при фіксованій голові);

3) мала грудна м’яз (при фіксованому поясі верхньої кінцівки);

4) підключична (при тому ж умови);

5) велика грудна м’яз своєю нижньою частиною (при фіксованій плечової кістки);

6) нижні пучки передньої зубчастої м’язи (при фіксованій лопатці);

7) передні м’язи шиї – грудинно-під’язикова, грудино-щитовидна та ін (при фіксованій під’язикової кістки)

Крім того, збільшення вертикального розміру грудної порожнини сприяє розгинання хребетного стовпа, головним чином в його грудному відділі. Тому до числа допоміжних м’язів можна також віднести:

8) м’язи, що розгинають хребетний стовп в грудному його відділі, з яких найбільше значення має м’яз, що випрямляє хребет.

Побічно в розширенні грудної клітини беруть участь:

1) верхня частина трапецієподібної м’язи, що сприяє підніманню латерального кута лопатки і разом з тим відтягування догори місця прикріплення малої грудної м’язи;

2) ромбовидні м’язи, які, піднімаючи лопатку, через неї і через малу грудну, а почасти і через передню зубчасту, сприяють підніманню ребер;

3) м’яз, що піднімає лопатку;

4) ключична головка грудино-ключично-соскоподібного м’яза. З цього переліку видно, що при форсованому вдиху в механізмі дихання бере участь значна кількість м’язів.