86. Охарактеризуйте будову гіпофізв та епіфіза.

Гіпо́фіз — залоза внутрішньої секреції, розміщена в головному мозку в гіпофізарній ямці турецького сідла клиновидної кістки черепа.

Гіпофіз відноситься до центральних органів ендокринної системи і до проміжного мозку. Гіпофіз складається з трьох частин: Передньої долі (аденогіпофіз), що здатна посилювати чи послаблювати синтез гормонів, які діють на інші залози, та виробляє сім власних гормонів (соматотропний гормон, тиреотропний гормон, фолікулостимулюючий гормон,лютеотропний гормон, лютеїнізуючий гормон, лактогенний гормон і адренокортикотропний гормон); Задньої долі (нейрогіпофіз), де накопичуються два гормони, що синтезуються гіпоталамусом окситоцин івазопресин; Середньої долі, яка виробляє меланофорний гормон, що сприяє синтезу меланіну.

Епіфіз (верхній мозковий придаток, пинеальная, або шишковидна, заліза) розташований між передніми горбами четверохолмія. Це нейроендокринний орган, що регулює фізіологічні ритми, так як секреція його провідного гормону змінюється від часу доби. У деяких хребетних (риб, амфібій та ін) – це фоторецепторной орган. Будова епіфіза. Епіфіз покритий сполучнотканинною капсулою, від якої відходять перегородки. Вони ділять паренхіму на часточки, що складаються з тяжів пінеаль-них клітин (або пінеалоцітов) і клітин нейроглії – гліоцітов.

епіфіз

Пінеалоціти – полігональні клітини з відростками, які за допомогою булавовидний розширень контактують з капілярами. У цитоплазмі клітин містяться великі мітохондрії, ендоплазматична мережа, комплекс Гольджі, везикули та ін Серед пінеалоцітов виділяють світлі і темні клітини.

Епіфіз виробляє антігіпоталаміческіе фактори (антігормони), які надають дію на гіпофіззавісімие ендокринні органи. Дія це зворотне (гальмує, інгібуючу) тропний гормонів аденогіпофіза. Важливе значення має вироблення пінеалоцітов антігонадотропіни, який гальмує секрецію лютропина в аденогіпофіз, тобто виконує роль гонадостатіна. Антігонадотропін епіфіза і гонадоліберину гіпоталамуса, діючи як гормони-антагоністи, спільно здійснюють регуляцію гонадотропної функції гіпофіза.

87. Охарактеризуйте будову щитоподібної і прищитоподібної залоз.

Щитоподібна залоза — непарний орган, що складається з двох долей, перешийка та рудиментарної пірамідальної долі. Розташований на передній поверхні шиї, попереду трахеї, і є периферійнимгіпофіз-залежним органом ендокринної системи, який регулює основний обмін і забезпечує кальцієвий гомеостазкрові. Щитоподібна залоза має капсулу — фіброзну оболонку, яка формує внутрішній та зовнішній листки, між якими знаходиться жирова клітковина, в якій проходять позаорганні судини, вени, та гілочки зворотних нервів. Зовнішній шар спереду сформований претрахеальною пластинкою фасції шиї (лат. lamina pretrachealis fasciae cervicalis), яка переходить в каротидну пластинку ззаду та латерально. Спереду щитоподібну залозу покривають грудинно-щитоподібний(лат. Sternothyroid) та під'язиково-щитоподібний м'язи (лат. Sternohyoid) (див. мал. ліворуч), латерально — грудинно-ключично-сосцеподібний м'яз (лат. m.sternocleidomastoideus). На задній поверхні, щитоподібна залоза фіксована до перстнеподібного хряща, кілець трахеї та до нижнього констриктора глотки підвішуючою зв'язкою.[1][2] Завдяки сполученню з гортанню щитоподібна залоза піднімається і опускається при ковтанні, зміщується в бік при повороті голови. Іннервується залоза симпатичними, парасимпатичними і соматичними нервовими гілками. У залозі чимало інтерорецепторів.

Прищитоподібні залози - невеликі тільця, овальної форми. Всього їх є 4 (парні органи): 2 верхні (glandula parathyroidea superior) і 2 нижні (glandula parathyroidea inferior). Вони розташовані на задній поверхні бічних часток щитоподібної залози назовні від капсули, в ділянці гілок нижніх щитоподібних артерій. Гормон прищитоподібних залоз - паратгормон.Регулює кільсть кальцію та фосфору в організмі. Залози є паранхімозними органами з власними волокнистими капсулами, від яких всередину відходять сполучнотканинні перегородки. Паренхіма прищитоподібних залоз продукує паратгормон, який регулює фосфокальцієвий обмін в організмі людини.

Прищитоподібні та щитоподібна залози вкриті спільною волокнистою капсулою. Основна функція прищитоподібних залоз полягає в регулюванні обміну кальцію. У ранньому ембріогенезі прищитоподібні залози розвиваються з епітелію третьої та четвертої правих і лівих глоткових кишень. Кровопостачання та іннервація спільні з щитоподібною залозою.