44.Рефлекторна дуга.

Рефлекторна дуга - це шлях проходження нервового імпульсу від рецетора до органа ефектора. Вона складається з сприймаючого органа (рецептора), аферентного (чутливого)нейрона, одного або більше синапсів у межах центральної інтегративної ділянки або в симпатичному вузлі, еферентного (рухового або моторного) нейрона і органа єфектора, який виконує певну дію. Аксони аферентних нейронів проходять через задні корінці спинного мозку, а їхні тіла містяться в спинномозкових вузлах. Еферентні волокна виходять з ЦНС через передні корінці спинного мозку. Правило, за яим задні корінці спинного мозку чутливі, а передні - рухові, називають законом Белла-Мажанді.

Активність у рефлекторній дузі розпочинається з виникнення потенціалу в чутливому рецепторі, цей потенціал пропорнійний до сили подразника. Це призводить до генерування ПД (потенціалу дії) в аферентному нерві, що виникає за законом "все обо нічого". В синаптичних контактах у межах ЦНС збудження градуйовано змінюється під впливом ЗПСП (збудливого постсинаптичного потенціалу) і ГПСП (гальмівного постсинаптичного потенціалу). По еферентному волокну нервовий импульс досягае органа ефектора. У випадку, коли ефектором є гладкий м'яз, відбувається сумація реакцій, що зумовлює в гладкому м'язі потенціали дії. Якщо ж ефектором є скелетній м'яз, то градуйована реакція завжди адекватна потенціалам дії, які зумовлюють м'язове скорочення.

Найпростіша рефлекторна дуга містить один синапс, у якому контактують аферентний і еферентний нейрони. Такі дуги називаються моносинаптичними, а рефлекси, що відбуваються в них - моносинаптичними рефлексами. Рефлекторні дуги, у складі яких між аферентним та еферентним нейронами містяться один або більше вставних нейронів (інтернейронів) називають полісинаптичними.Кількість синапсів у таких дугах може становити від двох до кількох сотень. В обох типах дуг, особливо полісинаптичних, активність модифікована шляхом просторового і часового полегшення, оклюзії, підпороговим та іншими впливами.

45.Будова спинномозкових нервів та сплетень.

Відповідно до сегментів спинного мозку від нього відхо¬дить тридцять одна пара спинномозкових нервів: вісім пар ший¬них, дванадцять пар грудних, п'ять пар поперекових, п'ять крижових та одна пара куприкових.

Кожен спинномозковий нерв (n. spinalis) утворюється шляхом злиття заднього (чутливого) і переднього (рухового) корінців спинного мозку.

Спинно¬мозковий нерв за функцією змішаний і містить :

-рухові волокна (аксони мотонейронів рухових ядер передніх рогів спинного мозку); -вегетативні волокна (аксони нейронів ядер бічних ро¬гів спинного мозку), зокрема VIII шийного, І—XII грудного, І—IV крижового спинномозкових нервів;

-чутливі волокна (відростки псевдоуніполярних клітин спинномозкових вузлів).

Поблизу від місця з'єднання корінців спинного мозку задній утворює спинномозковий вузол, де знаходяться чутливі псевдоуніполярні нейрони.

Спинномозковий нерв виходить із хребтового каналу через міжхребцевий отвір і розгалужується на чотири гілки:

• задня — йде назад між поперечними відростками хреб¬ців та іннервує шкіру потилиці, частково сідничної ділянки, а також глибокі м'язи спини та потилиці;

• передня — бере участь у формуванні сплетень (шийного, плечового, поперекового, крижового). Виняток становлять пе¬редні гілки II — XI грудних спинномозкових нервів, які ма¬ють назву міжребрових нервів, оскільки вони йдуть у міжреб-рових проміжках. Передні гілки спинномозкових нервів іннервують шкіру та м'язи передньої стінки тіла та кінцівки;

• оболонна (менінгеальна) — повертається назад через між¬хребцевий отвір і іннервує оболони спинного мозку;

• сполучна — містить волокна вегетативної нервової сис¬теми, з'єднує спинний мозок з вузлами симпатичного стовбура і бере участь в іннервації внутрішніх органів та судин.

Шийне сплетення (plexus cervicales)

Шийне сплетення утворюється передніми гілками І—IV ший¬них спинномозкових нервів. Сплетення знаходиться під груд-нинно-ключично-соскоподібним м'язом. Від сплетення відхо-дять шкірні (чутливі), м'язові (рухові) та змішані нерви.

Шкірні нерви:

• великий вушний нерв — іннервує шкіру ділянки привуш¬ної слинної залози, вушної раковини і зовнішній слуховий хід;

• поперечний нерв шиї — іннервує шкіру передньої поверх¬ні шиї;

• малий потиличний нерв — іннервує шкіру латеральної поверхні шиї та голови;

надключичні нерви — представлені трьома гілками, які йдуть донизу й іннервують шкіру над- і підключичних ямок, шкіру над дельтоподібним м'язом та верхньої зовнішньої час¬тини лопаткової ділянки.

М'язові нерви— іннервують м'язи шиї, які лежать нижче від під'язикової кістки.

Змішані нерви:

• діафрагмовий нерв — іннервує плевру, перикард, зв'язки печінки, діафрагму.

Плечове сплетення (plexus brachialis)

Плечове сплетення утворюється передніми гілками V— VIII шийних і частково І грудного спинномозкових нервів. То¬пографічно виділяють дві частини сплетення: надключичну і підключичну.

Надключична частина розміщується в надключичній ямці у вигляді трьох стовбурів (верхнього, середнього та нижньо¬го). Підключична частина знаходиться у пахвовій ямці. У цій частині розрізняють три пучки (бічний, присередній та задній), які оточують пахвову артерію з трьох боків і дають початок гіл¬кам, які іннервують вільну верхню кінцівку.

Нерви плечового сплетення поділяють на короткі та довгі. Короткі нерви іннервують поверхневі м'язи грудей, спини, м'я¬зи плечового пояса, зокрема:

• грудні нерви — іннервують великий і малий грудні м'язи;

• підлопатковий нерв — іннервує одноіменний м'яз;

• надлопатковий нерв — іннервує над- і підостьові м'язи;

• тильний нерв лопатки — іннервує ромбоподібний м'яз та м'яз — підіймач лопатки;

• грудо-спинний нерв — іннервує найширший м'яз спини і великий круглий м'яз;

• підключичний нерв — іннервує одноіменний м'яз;

• пахвовий нерв — іннервує дельтоподібний м'яз, малий круглий м'яз, шкіру верхньої частини бічної поверхні плеча, сумку плечового пояса.

Довгі нерви іннервують м'язи та шкіру вільної верхньої кін¬цівки, до складу яких входять:

• присередній шкірний нерв плеча (чутливий) — іннервує шкіру присередньої поверхні плеча;

• присередній нерв передпліччя (чутливий) — іннервує шкіру присередньої поверхні передпліччя;

• серединний нерв (змішаний) — іннервує передню групу м'язів передпліччя, м'язи кисті, шкіру долонної поверхні кис¬ті, І, II, III та половину IV пальців;

• ліктьовий нерв (змішаний) — іннервує передню групу м'язів передпліччя, м'язи кисті (половину IV та V пальців), шкіру тильної поверхні кисті (V, IV та половину III пальців);

• променевий нерв (змішаний) — іннервує задню групу м'язів плеча, шкіру задньої поверхні плеча і нижньої частини бічної поверхні плеча, шкіру та задню групу м'язів передпліч¬чя, шкіру тильної поверхні кисті (І, II та половину III пальців);

• м'язово-шкірний нерв (змішаний) — іннервує м'язи пе¬редньої групи плеча та шкіру бічної поверхні передпліччя.

Поперекове сплетення (plexus lumbalis)

Поперекове сплетення утворюється передніми гілками І— IV поперекових і XII грудного спинномозкових нервів. Це спле¬тення лежить під великим поперековим м'язом.

Гілки поперекового сплетення:

• м'язові (рухові), які іннервують клубовий та попереко¬вий м'язи;

• клубово-підчеревний нерв (змішаний) виходить з-під біч¬ного краю великого поперекового м'яза, іннервує м'язи і шкі¬ру живота;

• клубово-пахвинний нерв (змішаний) виходить з-під біч¬ного краю великого поперекового м'яза, іннервує шкіру живо¬та над пахвинним каналом, шкіру статевих губ, мошонки;

• бічний шкірний нерв стегна (чутливий) виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, іннервує шкіру бі¬чної поверхні стегна;

• статево-стегновий нерв (змішаний) виходить з товщі великого поперекового м'яза, розгалужується на дві гілки:

-статева гілка іннервує вміст пахвинного каналу;

-стегнова гілка іннервує шкіру стегна в ділянці пахвин¬ної складки;

• затульний нерв (змішаний) виходить з-під присереднього краю великого поперекового м'яза, йде через затульний ка¬нал на стегно, іннервує присередню групу м'язів стегна, шкіру присередньої поверхні стегна;

• стегновий нерв (змішаний) виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, через м'язову лакуну проходить на стегно, розгалужується на:

-м'язові гілки, які іннервують передню групу м'язів стегна;

-шкірні гілки, які іннервують шкіру передньої та присе¬редньої поверхні стегна. Одна зі шкірних гілок — підшкірний нерв — іннервує шкіру присередньої поверхні гомілки та шкі¬ру присереднього краю тилу стопи.

Крижове сплетення (plexus sacralis)

Крижове сплетення утворено передніми гілками крижових, а також V і частково IV поперекових спинномозкових нервів. Знаходиться це сплетення в порожнині малого таза. Нерви кри¬жового сплетення поділяють на короткі та довгі.

Короткі нерви:

• нижній сідничий нерв (руховий) виходить з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір, іннервує великий сідничний м'яз;

• м'язові гілки (рухові) виходять з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір, іннервують м'язи тазового поя¬са (внутрішній і зовнішній затульний м'язи, грушоподібний м'яз, квадратний м'яз стегна), м'язи промежини (куприковий м'яз, м'яз — підіймач відхідника);

• верхній сідничий нерв (руховий) виходить з порожнини малого таза через над грушоподібний отвір, іннервує середній та малий сідничні м'язи, м'яз — натягач широкої фасції;

• статевий нерв (змішаний) виходить з порожнини мало¬го таза через підгрушоподібний отвір, через малий сідничний отвір прямує у сіднично-прямокишкову ямку й іннервує: шкі¬ру промежини у відхідниковій ділянці, поверхневий м'яз про¬межини (зовнішній сфінктер відхідника), шкіру промежини в сечостатевому трикутнику, м'язи промежини в сечостатевому трикутнику, статевий член (клітор у жінок).

Довгі нерви:

• задній шкірний нерв стегна (чутливий) виходить з поро¬жнини малого таза через підгрушоподібний отвір, іннервує шкіру задньої поверхні стегна;

• сідничий нерв (змішаний) виходить з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір, іннервує задню групу м'язів стегна, у підколінній ямці розгалужується на два нерви:

-великогомілковий нерв (змішаний), який іннервує задню групу м'язів гомілки, йде на підошву. На підошві великогомі¬лковий нерв розгалужується на присередній і бічний підошовні нерви, які іннервують шкіру і м'язи підошви. Від великогоміл¬кового нерва відгалужується ще присередній шкірний нерв лит¬ки, який іннервує шкіру задньої поверхні гомілки;

-загальний малогомілковий нерв (змішаний): іннервує пе¬редню групу м'язів гомілки, тильні м'язи стопи, шкіру першо¬го міжпальцевого проміжку, бічну групу м'язів гомілки, шкі¬ру тильної поверхні стопи і шкіру бічної поверхні гомілки.

Від злиття присереднього та бічного шкірних нервів литки утворюється литковий нерв (чутливий), який іннервує шкіру бічного краю тильної поверхні стопи.

Куприкове сплетення (plexus coccygeus)

Куприкове сплетення розміщене на тазовій поверхні куп¬рикового м'яза, утворене передніми гілками V крижового та куприкового спинномозкових нервів. Гілки сплетення іннервують шкіру в ділянці відхідника.