3. Поняття і види форм державного устрою

Форма державного устрою – це національний і адміністративно-територіальний поділ держави, який розкриває характер взаємовідносин між його складовими частинами, між центральними і місцевими органами і державною владою.

Усі держави за формою устрою поділяються на дві групи: прості і складні.

Унітарна (проста) – єдина централізована держава, що не має всередині відокремлених державних утворень, які користуються певною самостійністю, тобто не мають ознак суверенітету.

Ознаки унітарної держави такі:

• єдина територія і відсутність інших адміністративно-територіальних єдина система державних органів;

• єдина Конституція і система законодавства;

• одиниць, які б мали ознаки суверенітету;

• єдине громадянство;

• в міжнародних стосунках унітарна держава виступає як єдиний представник.

Складна форма державного устрою – держава формується з відокремлених державних утворень, що користуються певною самостійністю.

Федерація – це складна держава до складу якої входять декілька державних утворень (суб’єктів федерації, що володіють суверенітетом)

Ознаки федерації:

• наявність конституції федерації і конституції у кожного з суб’єктів;

• наявність системи законодавства федерації і такої ж системи у кожного з суб’єктів федерації;

• існування громадянства як у федерації, так і у її суб’єктів;

• у міжнародних стосунках може виступати як федерація, так і кожен з суб’єктів.

Конфедерація – це союз держав, які об’єднуються для досягнення певних цілей одним або кількома органами при збереженні в інших питаннях повної самостійності.

Ознаки:

• відсутність загальних для всієї конфедерації законодавчих органів;

• відсутність загального громадянства, законодавства, фінансової та судової системи; рішення загальноконфедеративних органів для членів конфедерації не є обов’язковим і їх невиконання не тягне ніяких санкцій;

• наявність безумовного права виходу з конфедерації у кожного з її суб’єктів.

Імперія – це примусово утворена, як правило, через завоювання одного народу іншим, складна держава, складові частини якої повністю залежать від верховної влади, тобто наявність головної держави (метрополії) та її придатків (колоній).

4. Поняття і види форм державно-правового режиму

Державно-правовий режим – це сукупність засобів, прийомів і способів реалізації державної влади, що відображає її характер і зміст з точки зору співвідношення демократичних і недемократичних засад.

Типи державно-правового режиму традиційно поділяють на демократичні і недемократичні.

Демократичний режим – це здійснення державної влади на засадах чинного права з використанням демократичних форм народного представництва, виконавчо-розпорядчої діяльності, правосуддя, контролю і нагляду, рівноправність населення, а також гарантування їхніх прав, свобод, законних інтересів, виконання кожним своїх обов’язків.

Основними ознаками демократичного режиму є:

1. проведення виборів державних органів у центрі та на місцях і органів місцевого самоврядування;

2. плюралізм у політичній, економічній, ідеологічній та духовній сферах життєдіяльності людей;

3. рівноправність людей, гарантії здійснення ними їхніх прав, виконання їхніх обов’язків;

4. демократизм правосуддя, пріоритет методів переконання перед методами примусу тощо.

Демократичний режим має декілька основних різновидів: ліберально-демократичний, радикально-демократичний, національно-демократичний та інші.

Недемократичні режими – це режими, за яких державна влада здійснюється шляхом обмеження і порушення формально проголошених прав і свобод людини.

До основних ознак такого режиму в умовах сьогодення належать:

а) формальне закріплення в конституційних актах мінімуму прав і свобод громадян при відсутності правових механізмів та інших гарантій їх здійснення;

б) надмірна централізація державної влади;

в) тенденція до застосування неправових засобів здійснення влади;

г) застосування примусових методів управління;

г) протиправне використання силових структур;

д) у деяких випадках авторитаризм може досягати крайнощів у прагненні держави повністю контролювати всі сфери суспільного життя (економіку, ідеологію, духовно-культурний розвиток і т. ін.).

Різновидами недемократичних державно-правових прав є авторитарний, тоталітарний, вождизм, військово-диктаторський, фашистський, расистський.

У більшості сучасних країн твердо встановились ті чи інші різновиди демократичних режимів (країни Північної та Західної Європи, Північної Америки). І лише в небагатьох країнах, переважно Близького Сходу, Африки зберігаються різні модифікації недемократичних державних режимів. В Україні відбуваються процеси переходу до демократичного державного режиму, основи якого знайшли своє закріплення в Конституції України.

Тема 4

ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА

• Соціальні норми: поняття та види.

• Поняття і ознаки права.

• Функції права: поняття та види.

• Поняття і види форм права.

• Норма права: поняття, види та структура.

• Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки та види.

• Поняття правотворчості та її види.

• Систематизація правових актів: поняття та види.___________________