- •Змістовий модуль 1 основи теорії держави та права
- •1. Поняття суспільства та його структура
- •Соціальна влада:
- •2. Історичні типи держави
- •3. Теорії походження держави
- •4. Теорії проходження права
- •1. Поняття і ознаки держави
- •2. Поняття функції держави та її види
- •1) За соціальним значенням:
- •2) За критерієм часу:
- •3) За сферою діяльності:
- •3. Поняття та елементи механізму держави
- •4. Поняття і ознаки правової держави і громадянського суспільства
- •1. Поняття форми держави, співвідношення з її сутністю
- •2. Поняття і види форм правління
- •3. Поняття і види форм державного устрою
- •4. Поняття і види форм державно-правового режиму
- •1. Соціальні норми: поняття та види
- •2. Поняття і ознаки права
- •3. Функції права: поняття та види
- •4. Поняття і види форм права
- •5. Норма права: поняття, види та структура
- •Класифікація норм права:
- •6. Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки та види
- •7. Поняття правотворчості та її види
- •8. Система права і система законодавства
- •9. Систематизація правових актів: поняття та види
- •1. Поняття, ознаки та види правовідносин
- •2. Склад правовідносин
- •3. Юридичні факти: поняття і види
- •1. Поняття, принципи та гарантії законності
- •2. Правопорядок
- •3. Поняття і структура правосвідомості
- •4. Поняття та види правової культури
- •1. Поняття і загальна характеристика правової поведінки
- •2. Правомірна поведінка: поняття, ознаки та види
- •3. Поняття, ознаки, склад та види правопорушення
- •4. Поняття та види юридичної відповідальності
- •5. Конституційні основи юридичної відповідальності
1. Соціальні норми: поняття та види
У реальному житті всю багатоманітність суспільних відносин врегулювати правом просто неможливо. Упорядкування поведінки людей здійснюється за допомогою різних правил – соціальних норм.
Соціальні норми – це правила поведінки загального характеру, які виявляють волю певної частини населення або всього суспільства і гарантуються різними засобами соціального впливу.
Класифікація соціальних норм здійснюється за такими критеріями:
1) за змістом регульованих відносин: політичні, організаційні, естетичні, технічні норми тощо;
2) за способом встановлення і забезпечення виконання: норми права, норми моралі, звичаї, корпоративні норми;
3) за способом закріплення і зовнішнього виразу: нори, які знаходяться у свідомості людей або ж виражені в усній чи письмовій формі.
Юридичні (правові) норми – це загальнообов’язкові, формально визначенні правила поведінки, встановлені (санкціоновані) державою, охороняються, захищаються і гарантуються нею та містяться в нормативно-правових актах.
Моральні норми – це правила поведінки, що базуються на моральних поглядах суспільства на добро і зло, справедливе і несправедливе, гуманне і негуманне, а забезпечуються, насамперед, внутрішньою переконаністю та силою громадської думки.
Корпоративні норми – це правила поведінки, встановлюються і забезпечуються політичними партіями, громадськими організаціями та іншими об’єднаннями людей.
Звичаї – це правила поведінки, що історично склалися і увійшли (перетворилися) у звичку людей.
Правові норми, що у своїй сукупності утворюють право:
виникають разом із виникненням держави;
встановлюються чи санкціонуються державою;
виражають волю керівної частини суспільства;
утворюють внутрішню узгоджену цілісність, єдність (систему права);
існують у суспільстві, як одна система норм;
формують правила поведінки у вигляді прав і обов’язків;
є правилами поведінки, формально визначеними за змістом;
мають певні форми зовнішнього виразу;
мають точно визначені межі дії;
забезпечуються державним примусом та іншими засобами.
Інші соціальні норми, що утворюють систему соціального регулювання:
існують у будь-якому суспільстві;
встановлюються чи санкціонуються іншими суб’єктами;
виражають волю різноманітних частин населення;
можуть існувати й безсистемно, не будучи внутрішньо узгодженими;
виражаються не тільки через права та обов’язки, а й через загальні принципи, цілі, гасла тощо;
зазвичай позбавлені формальної визначеності;
можуть виражатись у будь-яких, не завжди фіксованих формах;
не завжди мають точно визначені межі дії;
забезпечуються звичкою, внутрішніми переконаннями, моральним, громадським впливом та іншими поза державними засобами.
Таким чином, право як особливий вид соціальних норм відрізняється від інших соціальних норм взаємозв’язком із державою, напрямками впливу на суспільні відносини. Але разом з тим норми права пов’язані і взаємодіють із іншими соціальними нормами. Зокрема, багато приписів правових норм запозичені правом зі змісту інших соціальних норм. Так, вимоги, аналогічні правовим заборонам посягати на життя людини, містяться в релігійних і моральних нормах.