- •Змістовий модуль 1 основи теорії держави та права
- •1. Поняття суспільства та його структура
- •Соціальна влада:
- •2. Історичні типи держави
- •3. Теорії походження держави
- •4. Теорії проходження права
- •1. Поняття і ознаки держави
- •2. Поняття функції держави та її види
- •1) За соціальним значенням:
- •2) За критерієм часу:
- •3) За сферою діяльності:
- •3. Поняття та елементи механізму держави
- •4. Поняття і ознаки правової держави і громадянського суспільства
- •1. Поняття форми держави, співвідношення з її сутністю
- •2. Поняття і види форм правління
- •3. Поняття і види форм державного устрою
- •4. Поняття і види форм державно-правового режиму
- •1. Соціальні норми: поняття та види
- •2. Поняття і ознаки права
- •3. Функції права: поняття та види
- •4. Поняття і види форм права
- •5. Норма права: поняття, види та структура
- •Класифікація норм права:
- •6. Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки та види
- •7. Поняття правотворчості та її види
- •8. Система права і система законодавства
- •9. Систематизація правових актів: поняття та види
- •1. Поняття, ознаки та види правовідносин
- •2. Склад правовідносин
- •3. Юридичні факти: поняття і види
- •1. Поняття, принципи та гарантії законності
- •2. Правопорядок
- •3. Поняття і структура правосвідомості
- •4. Поняття та види правової культури
- •1. Поняття і загальна характеристика правової поведінки
- •2. Правомірна поведінка: поняття, ознаки та види
- •3. Поняття, ознаки, склад та види правопорушення
- •4. Поняття та види юридичної відповідальності
- •5. Конституційні основи юридичної відповідальності
1. Поняття і ознаки держави
Держава є одним з найважливіших суспільних явищ. Протягом століть вчені, юристи, філософи, політики прагнули дати визначення поняття держави та розкрити її сутність.
Держава – це суверенна, політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально-неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права свої веління робити загальнообов’язковими для населення всієї країни, здійснювати керівництво і управління загальносуспільними справами.
Ознаки держави:
територіальне розселення населення країни;
наявність апарату управління і примусу;
суверенітет;
здатність: видавати загальнообов’язкові правила поведінки, збирати податки, робити позики, надавати кредити; здійснювати управління в суспільстві в інтересах певної частини населення.4
Суверенітет – це верховенство, самостійність, повнота, єдність і неподільність влади в певній державі в межах її території, а також незалежність і рівноправність країни в зовнішніх відносинах.
Існує три види суверенітету: державний, народний, національний.
Державний суверенітет – це є верховенство державної влади щодо всякої іншої влади всередині країни і її незалежність від усякої іншої влади за її межами. З цього визначення випливає, що суверенітет поділяється на внутрішній і зовнішній. У сучасних умовах внутрішній суверенітет регулюється нормами конституційного права, а зовнішній, що стосується характеру відносин між різними країнами, – також і нормами міжнародного права. У Конституції України закріпляється , що Україна є суверенною і незалежною державою (ст. 1), що її суверенітет поширюється на всю її територію (ст. 2), що вона визнає чинні міжнародні договори і вважає їх частиною законодавства України (ст. 9), що на території України не допускається розташування іноземних військових баз (ст. 17).
Суверенітет народу – це верховенство народу його право самому вирішувати долю, корінні питання державного суспільного розвитку, формулювати напрямки політики своєї держави, склад її органів, контролювати діяльність органів влади.
Національний суверенітет – це право нації на самовизначення, аж до виділення і утворення окремих держав.
2. Поняття функції держави та її види
Функції держави – це основні напрями діяльності держави, в яких знаходить свій вираз її сутність, завдання і ціль.
Функції держави класифікують за різними критеріями:
1) За соціальним значенням:
а) основні, що характеризують призначення держави, найбільш загальні, найважливіші напрями її діяльності на певному етапі розвитку (наприклад, функції оборони країни, захисту правопорядку, законності та ін.).
Вони здійснюються не окремими державними органами, а цілою ланкою державного апарату.
Мають комплексний характер.
Об’єктом їх є широке коло споріднених суспільних відносин, на які впливає певна система напрямів державної діяльності.
б) неосновні, що є складовими елементами основних функцій, але самі собою не розкривають сутності держави (наприклад, у складі такої основної функції, як оборона країни, можна виділити допоміжні: зміцнення збройних сил; забезпечення відповідних пропорцій військового і цивільного виробництва і т. ін.).
