- •Змістовий модуль 1 основи теорії держави та права
- •1. Поняття суспільства та його структура
- •Соціальна влада:
- •2. Історичні типи держави
- •3. Теорії походження держави
- •4. Теорії проходження права
- •1. Поняття і ознаки держави
- •2. Поняття функції держави та її види
- •1) За соціальним значенням:
- •2) За критерієм часу:
- •3) За сферою діяльності:
- •3. Поняття та елементи механізму держави
- •4. Поняття і ознаки правової держави і громадянського суспільства
- •1. Поняття форми держави, співвідношення з її сутністю
- •2. Поняття і види форм правління
- •3. Поняття і види форм державного устрою
- •4. Поняття і види форм державно-правового режиму
- •1. Соціальні норми: поняття та види
- •2. Поняття і ознаки права
- •3. Функції права: поняття та види
- •4. Поняття і види форм права
- •5. Норма права: поняття, види та структура
- •Класифікація норм права:
- •6. Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки та види
- •7. Поняття правотворчості та її види
- •8. Система права і система законодавства
- •9. Систематизація правових актів: поняття та види
- •1. Поняття, ознаки та види правовідносин
- •2. Склад правовідносин
- •3. Юридичні факти: поняття і види
- •1. Поняття, принципи та гарантії законності
- •2. Правопорядок
- •3. Поняття і структура правосвідомості
- •4. Поняття та види правової культури
- •1. Поняття і загальна характеристика правової поведінки
- •2. Правомірна поведінка: поняття, ознаки та види
- •3. Поняття, ознаки, склад та види правопорушення
- •4. Поняття та види юридичної відповідальності
- •5. Конституційні основи юридичної відповідальності
Змістовий модуль 1 основи теорії держави та права
Тема 1
ВИНИКНЕНЯ ДЕРАВИ І ПРАВА
Поняття суспільства та його структура.
Історичні типи держави.
Теорії походження держави.
Теорії проходження права.______________________________
1. Поняття суспільства та його структура
Серед вчених немає єдиної думки щодо визначення причини і умов виникнення суспільства. Але всі вони виділяють обов’язкові ознаки суспільства: сутність індивідів, які володіють свідомістю і волею, але об’єднання індивідів в людське суспільство проходить лише на підставі загального інтересу і без спільних інтересів суспільство не може існувати. Кожна особа має індивідуальні інтереси і загальні інтереси можуть бути об’єктивно протилежними інтересам індивідуальним. Суспільство створюється на підставі взаємних інтересів, які здійснюються внаслідок взаємного співробітництва його індивідів. У сукупності людей повинна бути зацікавленість одне у одному, яка дасть можливість здійснювати інтереси кожного. Але не кожна сукупність індивідів на базі спільних інтересів утворює суспільство, а тільки та сукупність людей, в якій індивіди зв’язані інтересами, що мають постійними і об’єктивний характер, що забезпечує нормальне функціонування, співробітництво людей. Для суспільства ознакою є організуючий фактор, який визначає межі людської поведінки в інтересах суспільства. Ці функції виконує само суспільство через відповідні органи влади і створенні ним правила загальнообов’язкової поведінки.
Отже, основними ознаками суспільства є :
- сукупність індивідів, які володіють волею і свідомістю;
- загальний інтерес, який має постійний і об’єктивний характер;
- взаємодія і співробітництво на підставі загальних інтересів;
- регулювання суспільних інтересів за допомогою загальнообов’язкових правил поведінки;
- наявність організованої сили (влади), яка здатна забезпечити у суспільстві внутрішній порядок і зовнішню безпеку;
- здатність і реальна можливість до самовідновлення.
Суспільство – це сукупність людей, які перебувають у взаємодії між собою заради задоволення спільних потреб і цілей, що їх пов’язують, життя яких певним чином упорядковане, тобто організоване відповідно до загальноприйнятого і обов’язкової системи норм.
Суспільство – людність певним чином упорядкована і організована.
Історія розвитку починається з первісного суспільства. Жили люди в той період розвитку суспільства, об’єднуючись у певні групи – первісне стадо.
Первісне стадо – це об’єднання окремих людей і їх груп для спільного полювання, проживання, добування і споживання їжі, інших засобів існування.
Первісне стадо змінювалося на досконаліше об’єднання людей – первісну родову общину (рід).
Рід – це об’єднання людей, основане на кровному родстві, а також на спільності майна і праці. Рід проходить на зміну первісному стаду в період проявлення більш організованих спільних сімейних відносин, коли на зміну невпорядкованим статевим зв’язком приходить сім’я основана на колективному шлюбі.
Поступовий перехід від колективного до парних шлюбів, перехід від кровноспорідненої сім’ї до екзогамної (сім’ї паналуа), заборона шлюбів усередині роду приводили до активного спілкування між окремими родами, внаслідок чого вони об’єднуються у фратрії та племена.
Фратрія – братство двох і більше родів, що характеризується розширенням взаємних зв’язків між родами.
Плем’я – це спільність людей, яка складалась з деяких родів, які мали багато спільних рис і інтересів: однаково звичаї і регіональні культи, загальний діалект мови, загальну територію для проживання і полювання.
Колективна власність на засоби виробництва, соціальна єдність членів роду (племені) визначили відповіді форми організації суспільної влади.
Влада – це здатність владноможного суб’єкта визначити варіанти поведінки підвладного і домагатись здійснення такого поведінки.
Соціальна влада – це управління справами первинної спільності (роду, фратрії, племені), що здійснювалося всіма дорослими членами на загальних зборах (ради старійшин).
Старійшин – авторитетна особа, в роді, що обирався на загальних зборах для здійснення повсякденного керівництва родом.
Військовий вождь – виборна особа, що здійснював керівництво під час ведення війни між племенами.
Ведучий на полюванні – найбільш вмілий і кмітливий на полюванні, що керував іншими членами роду на полюванні.
Соціальна влада – організуючий фактор існування суспільства.
Характерні риси соціальної влади:
- базується на відносинах субординації;
- можливість застосування примусу щодо підлеглих суб’єктів. Види примусу: зауваження, обов’язок вибачитись, відшкодування збитків, вигнання з роду. Застосовувалося кровна помста.
- здатність встановлювати норми поведінки людей та домагатися їх здійснення в межах компетенції владних суб’єктів дозволеними засобами та методами;
- знаходить свій прояв у різноманітних сферах життєдіяльності суспільства і може виступити владою економічного, політичного, військового і т.д.;
- виконує інтеграційну функцію в організаційної взаємодії соціальних суб’єктів.
