12. Технологічні вимоги при селекції риб.

Основними вимогами при селекції є проведення інтенсивного цілеспрямованого відбору. Селекційний матеріал до моменту основного відбору, який проводиться в товарному віці, повинен вирощуватися в умовах, близьких до виробничих. Застосування на цій стадії розрідженої посадки, або інших оптимізуючих факторів, які суттєво відрізняються від виробничих технологій вирощування рибопосадкового матеріалу і товарних риб, при селекції неприпустиме. Інтенсивний відбір на такому фоні може призвести до небажаних наслідків — генетичного закріплення у риб підвищених потреб, забезпечення яких неможливе чи економічно недоцільне в умовах промислових господарств.

Зовсім інші технологічні вимоги постають до промислових стад, тобто вирощування користувальних плідників. При роботі з промисловими стадами не ставиться завдання їх генетичної перебудови, а тому інтенсивний відбір риб не вимагається. Проводять лише коригуючий відбір, спрямований на вибракування особин, які не відповідають стандарту. Умови вирощування племінного матеріалу з самого початку повинні забезпечувати добрий нагул риби, який сприяє кращому розвитку відтворювальних здатностей, що досягається, в основному, за рахунок їх більш розрідженої посадки в стави і повноцінної годівлі.

Селекція і племінна робота з рибами, таким чином, є тісно взаємопов'язаними, але різними формами робіт з племінним матеріалом, які нередбачають вирішення різних задач і потребу різного підходу до відбору і вирощування риб, які розводяться.

Селекційна робота з рибами надзвичайно складна, вимагає наявності дорогоцінної експериментальної бази, тому її доцільно зосереджувати в спеціалізованих господарствах. Проведення цих робіт здійснюється, як иравило, під керівництвом і за безпосередньої участі наукових установ.

Різницю між селекційною і племінною роботою з племінними рибами можна побачити в наступних схемах.

Селекційні господарства, селекційно-генетичні центри, експериментальні бази інститутів, спеціалізовані ділянки промислових господарств:

• проводять генетичне поліпшення об'єктів (створення нових і удосконалення існуючих порід риб);

• мають селекційні стада;

• інтенсивність масового відбору в товарному віці — висока;

• умови вирощування племінних риб до основного відбору, який проводиться в товарному віці — близькі до виробничих.

Репродуктори, відтворювальні комплекси, промислові господарства:

• укомплектовані користувальним поголів'ям;

• вирощують фізіологічно повноцінних плідників і одержують від них нащадків для товарного вирощування;

• інтенсивність масового відбору — помірна;

• умови вирощування племінних риб на всіх етапах вирощування найбільш сприятливі для росту і розвитку риб.

Необхідність чіткого розподілу методичних підходів при роботі з селекційним і промисловим (користувальним) поголів'ям визначає специфіку організації селекційно-племінної справи в рибництві.

13. Породи і породні групи. Екологічні типи.

Порода — це цілісна група тварин спільного походження, що склалась під впливом творчої діяльності людини в певних господарських і природних умовах, кількісно достатня для тривалого вдосконалення без вимушених споріднених спаровувань, має господарчу і племінну цінність, певну специфічність морфологічних, фізіологічних і господарсько-корисних ознак, які стійко передаються нащадкам і які підтримуються відбором та підбором і відрізняють її від інших порід.

Внутрішньопородний тип — це група тварин, що є частиною породи, створена в конкретних господарських і природних умовах, має крім загальних для даної породи властивостей і деякі свої характерні специфічні особливості в напрямі продуктивності, типі тілобудови і конституції, кращої пристосованості до місцевих умов, стійкості до захворювань та інших несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Породи і внутрішньопородні типи повинні стійко передавати свої продуктивні і екстер'єрні ознаки потомству.

Породна група — це племінна група, яка пройшла декілька поколінь селекції, але ще повністю не сформована для визнання її породою.

Кожна порода створюється в певних умовах технології розведення і вирощування, а тому використання високопродуктивних, добре відселекціонованих порід в умовах примітивних технологій не може дати доброго результату, що необхідно враховувати при підборі породного матеріалу для розведення. Особливо це стосується температурного режиму води і повітря, розвитку природної кормової бази, дефіциту кисню у воді, підвищенню ефтрофікації, щільності посадки риб на вирощування, годівлі риб штучними кормами тощо.

Зональні (екологічні) типи однієї породи мають спільне походження, близьку продуктивність і відрізняються один від одного в основному, по пристосованості до специфічних умов конкретних еколого-кліматичних зон.

При подальшій селекції зональні типи, як внутрішньопородні, різняться до такої міри, при якій вони можуть бути визнані, як самостійні породні групи, а згодом і породи.

Відгалуженням в рибництві вважають генетично відособлені племінні

групи всередині породи (породної групи, внутрішньопородного типу, екологічного типу). Як правило, на початку селекції закладають декілька внутрішньопородних відгалужень, а в подальшій селекції їх кількість скорочують, вибираючи найбільш перспективних. До кінця селекції залишають не більше 3-4 відгалужень.

Внутрішньопородні відгалуження можуть відрізнятися один від одного за комплексом морфологічних ознак — лусковому покриву, забарвленню, екстер'єрним показникам і т. ін. Проте, в зв'язку з загальним напрямом селекції і наближеними умовами вирощування вони, як правило, схожі за важливими цінними господарськими властивостями, які характерні для породи в цілому або для окремого внутрішньопородного типу.

Внутрішньопородна структура у риб

Внаслідок репродуктивної ізоляції відгалуження можуть суттєво відрізнятися за генетичною структурою і завдяки цьому довести ефект гетерозису при схрещуванні між собою.

Лінія в рибництві — це однорідна група риб, що характеризується високим рівнем інбридингу. Іноді лініями називають також групи риб, які створені на основі подальшого розчленування племінних відгалужень. У цьому випадку лінія виступає як найбільш дрібна внутрішньопородна одиниця.

Родина в рибництві — це нащадки від схрещування особин однієї статі з однією або декількома особинами іншої статі. Члени родини можуть бути родичами за обома батьками (сибси), або за одним із батьків (напівсибси).