6. Швидкість росту риб. Життєздатність та резистентність до захворювань.

При селекційній роботі з деякими видами риб велике значення має покращення репродуктивних показників, пов'язаних з відтворювальними здібностями.

Селекція за іншими ознаками — екстер'єрним, інтер'єрним, деякими фізіологічними показниками — має другорядне значення і спрямована, в основному, на вирішення згаданих вище завдань.

Швидкість росту. Швидкість росту є важливою ознакою, вона безпосередньо пов'язана з продуктивністю.

Продуктивність — це приріст рибної продукції, отриманий за відомий період з одиниці площі або об'єму водойми. Швидкоростучі риби, як правило, дають більш високий вихід загальної продукції з одиниці площі при менших затратах корму на її виробництво.

При селекції необхідно враховувати наступні особливості риб:

■ Риби ростуть протягом всього життя, проте найбільш інтенсивно до початку статевого дозрівання.

У коропа, рослиноїдних риб, форелі та інших самки крупніші за самців (статевий диморфізм), що пов'язано з більш раннім дозріванням самців, що гальмує соматичний ріст.

■ Швидкість росту в значній мірі підлягає впливу умов середовища. Ріст риб в першу чергу залежить від температури зовнішнього середовища, забезпеченості їжею, якості кормів, гідрохімічного режиму ставів. Вплив будь-якого з перерахованих факторів, особливо температури і харчування, призводить до значних відмінностей в масі у особин одного віку і походження, а за відповідних умов можливе повне припинення росту в продукційному віці, чого майже не спостерігається у теплокровних домашніх тварин.

Спадковість ознаки маси тіла відносно низька. У коропа, наприклад, вона становить не більше 0,2, що і визначає низьку ефективність відбору риб за цією ознакою.

■ Мінливість маси тіла риб характеризується відповідною динамікою. Після завершення ембріогенезу вона невелика: коефіцієнт варіації маси у личинок коропа 2-3%, у мальків — 40-50%. В подальшому мінливість поступово знижується: коефіцієнт варіації маси тіла складає у цьоголіток 20-30%, дволіток — 15-20%, триліток — 12-15%, у старших вікових груп біля 10%.

Вікове зниження мінливості пов'язано з компенсаційним ростом: відсталі особини доганяють решту, що призводить до зниження загальної мінливості ознаки.

■ При вирощуванні різнорозмірних риб великий вплив на ріст може зробити фактор взаємодії: більш крупні особини пригнічують ріст менших, що призводить до підсилення індивідуальних відмінностей. Вплив фактора взаємодії чітко відслідковується при порівнянні результатів окремого і спільного вирощування групи риб, які відрізняються між собою масою тіла. В обох випадках риби з більшою початковою масою залишаються крупнішими. Проте при спільному вирощуванні ця різниця збільшується по мірі підвищення щільності посадки.

У зв'язку з цим більш точна оцінка порівнювальних груп риб може бути надана при їх окремі вирощуванні в подібних умовах з задовільним числом повторень.

Характеристикою швидкості росту є приріст маси тіла риб за визначений проміжок часу.

Життєздатність і стійкість до захворювань. Життєздатність — це стійкість тварин до несприятливих факторів середовища. Вона буває загальна і специфічна, тобто стійкість до конкретних факторів — дефіциту кисню, низької чи високої температури, окремих захворювань. Особини, які мають високу загальну життєздатність, частіше за все виявляють підвищену специфічну стійкість.

Життєздатність знаходиться під контролем природного відбору, дія якого в процесі доместикації знижується. Будь-яка домашня тварина не може, безумовно, порівнятися по життєздатності зі своїм диким предком. Це відноситься і до риб. Так, в подібних умовах короп, як правило, має більш низьке виживання, ніж його дикий предок — сазан. Відселекціоновані високопродуктивні породи, як правило, менш стійкі до несприятливих факторів, в порівнянні з примітивними безпородними коропами. Зниження загальної життєздатності як природний процес під час одомашнення тварин компенсують більш оптимальними умовами їх утримання.

Життєздатність риб може бути підвищена методами селекції. Для підвищення інтенсивності відбору по життєздатності селекціонований матеріал вирощують на "провокаційному фоні", підсилюючи дію фактора, по якому ведеться відбір. Менш стійкі особини гинуть, а більш пристосовані виживають.

Рівень життєздатності корелює в деякій мірі з інтенсивністю росту. Більш крупні особини, які добре ростуть, як правило, мають вище виживання.

В процесі одомашнення і створення високопродуктивних порід тварин приділяють велику увагу підвищенню специфічної стійкості до відповідних несприятливих факторів середовища. До них відносяться різні хвороби риб, наявність у воді токсичних речовин, дефіцит кисню в воді, низька температура води і т.ін.

Підвищення стійкості до небезпечних інфекційних захворювань є одним із найважливіших завдань в роботі з багатьма об'єктами товарного рибництва.

Селекція на стійкість до інфекційних захворювань пов'язана з великими труднощами в зв'язку із складною етіологією захворювання, виникнення якого може залежати від ряду біотичних і абіотичних факторів.

Найбільш серйозні труднощі при селекції риб на стійкість до захворювань полягають в надзвичайно повільному темпі селекційного процесу в порівнянні з темпом еволюції збудника.

Харчова цінність риби. Харчова цінність рибної продукції визначається рядом ознак, до яких відносяться співвідношення їстівних частин тіла, смакові якості і хімічний склад м'яса, у деяких видів риб — число міжм'язових кісточок (костистість).

Збільшення виходу їстівних частин (забійний вихід) являє господарський інтерес стосовно всіх видів риб. Особи з високим виходом м'ясної продукції характеризуються відносно меншим розміром голови, більш заокругленою (м'ясистою) формою тіла.

Серед ознак, які характеризують якість м'ясної продукції, важливою є наявність міжм'язового жиру. Методика прижиттєвого визначення жирності м'яса у риб ще повністю не розроблена, що унеможливлює прямий підбір за цією ознакою.