4. Основні напрями і цілі селекції риб.

В селекційній роботі вирішують дві задачі: покращення продуктивних якостей об'єкту розведення і створення порід, пристосованих до конкретних умов культивування. Розподіл цих задач носить умовний характер, тому що в будь-якому випадку мова йде про покращення продуктивності на фоні конкретних умов вирощування.

При ставовому вирощуванні особливого значення набуває пристосованість риб до конкретних температурно-кліматичних умов.

Так, в північних районах рибництва головним завданням є підвищення морозостійкості. При розведенні риби в південних районах виникає необхідність підвищення стійкості риб до високих температур. Зональних відмінностей стосуються і такі важливі екологічні фактори, як гідрохімічний і гідробіологічний режими ставів, особливості токсикологічної обстановки і епізоотологічної ситуації.

При селекції риб в специфічних умовах індустріальних господарств першочергове значення мають завдання підвищення стресостійкості порід, пристосованості до незвичайно високої щільності посадки при вирощуванні в порівняно невеликих об'ємах води, харчування майже виключно комбікормом при відсутності природної їжі, високого вмісту в воді екзометаболітів.

В роботі з рослиноїдними, осетровими рибами провідними напрямами виступають проблеми пристосованості до факторів доместикації. Важливе значення має при цьому здатність одомашнених риб нормально розвиватися в нових екологічних умовах, які можуть суттєво відрізнятися від природного середовища, в якому мешкають ці види риб.

5. Рибоводно-біологічні нормативи відтворення коропа у нерестових ставах.

Основним об'єктом тепловодного ставового рибництва на сьогодні є короп, в останні роки все більшу питому вагу у загальному об'ємі товарної продукції займають завезені в Україну у 50-х роках далекосхідні рослиноїдні риби — білий і строкатий товстолоби та білий амур. Якщо у 1989-90 рр. ці риби займали в господарствах Укррибгоспу до 16% від усієї товарної продукції, то в нинішніх умовах в окремих господарствах їх питома вага складає до 60-70%. Поряд з цими основними об'єктами у ставовому рибництві як додаткові об'єкти полікультури використовуються буфало, канальний сом, чорний амур, піленгас, веслоніс, щука, європейський сом, лин тощо.

Короп (родина коропових) — основний об'єкт тепловодного рибництва у ставах, походить від його дикої форми — сазана. В Україні виведено 2 породи: український лускатий і український рамчатий коропи та 3 внутріпородні типи: український лускатий нивківський, український лускатий любінський та український рамчатий любінський. У лускатого коропа весь тулуб від голови до хвостового плавця вкритий однорідною лускою, розташованою рядами. Дзеркальні або малолускаті, у яких луска більшого розміру, блискуча, нагадує дзеркальце; голі — у яких по кілька лусок буває під спинним плавцем, біля хвостового, анального або на тулубі.

Короп має хороший темп росту, високі харчові та смакові якості (20% білка і 10% жиру). Статевозрілим він стає у південних районах на третьому-четвертому роках життя, у Поліссі та Лісостепу — на четвертому-п'ятому. Самці дозрівають на рік раніше за самок. Нерест відбувається у травні за стійкої температури води не нижче 18 °С. Короп має високу плодючість — від 600 тис. до 1,5 млн ікринок і більше, розмножується у нерестових ставах та заводських умовах. Оптимальна температура його росту та розвитку — 20 оС і вище. За сприятливих температурних умов на другому році життя на півдні України риба може досягати близько 1000 г; в умовах Полісся та Лісостепу — 400-500 г. На ранніх етапах розвитку короп живиться зоопланктоном, пізніше в живленні переважають організми зообентосу; у ставах добре споживає комбікорми. Цей вид надає перевагу неглибоким слабкопроточним водоймам, що добре прогріваються.

До далекосхідних рослиноїдних риб (РЇР) відносять білого амура, білого та строкатого товстолобів, які належать до родини коропових. Їх природним ареалом є рівнинні ріки Східної Азії — від р.Амур на півночі до Південного Китаю. В Україну ця риба завезена у 1953 р., тоді ж була розпочата робота по її акліматизації. Тепер вони поширені практично у всіх водоймах України, використовуються як цінні об'єкти рибництва та меліоратори водойм.