- •1.Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна
- •2.Система та джерела державного права зарубіжних країнах
- •3.Поняття, форма та структура конституцій
- •4.Порядок прийняття,зміни і скасування конституції
- •5.Класифікація конституцій
- •6.Права людини і громадянина,їх класифікація
- •7.Історичний розвиток прав і свобод.Покоління прав людини
- •8.Поняття громадянства/підданства.Режим іноземців
- •9.Способи набуття громадянства
- •10.Поняття та способи припинення громадянства
- •11.Поняття та види політичних партій.Функції політичних партій
- •12.Партійні системи зарубіжних країн та їх види
- •13.Монархія-поняття і сутність.Основні ознаки монархії.Види монархій
- •14.Республіка-поняття і сутність.Ознаки республіканської форми правління.Види республік
- •15.Унітарна держава(унітаризм).Основні ознаки унітарної держави
- •16.Федеративний устрій(федералізм). Основні ознаки федеративного устрою
- •17.Державний режим.Співвідношення державного режиму і політичного режиму
- •18.Ознаки та види антидемократичного режиму
- •19. Ознаки та види демократичного режиму
- •20.Поняття та принципи виборчого права.Активне і пасивне виборче право.Виборчі цензи
- •21.Поняття виборчої системи.Мажоритарна і пропорційна виборчі системи
- •22.Поняття і види референдумів.Предмет референдуму.Формула референдуму.Народна законодавча ініціатива.
- •23.Виникнення і розвиток парламенту.Парламент та парламентаризм
- •24.Структура парламенту і організація його палат. Загальна характеристика верхніх палат в двопалатних парламентах
- •25.Компетенція парламентів і способи її закріплення
- •26.Голова держави:поняття,основні ознаки та види. Місце голови держави в системі вищих органів державної влади
- •27. Місце уряду у системі вищих органів державної влади.Види урядів
- •28.Інститут конституційного контролю(нагляду) в зарубіжних країнах
- •29.Поняття судової влади та судової системи в зарубіжних країнах.Статус суддів
- •30.Поняття та організація конституційного контролю. Компетенція органів конституційного контролю і механізм її органзації.
- •31.Загальна характеристика неписаної Британської конституції :основні риси і особливості. Джерела Британської конституції
- •32.Політичні партії та партійна система Великобританії
- •33.Монарх як глава держави, його повноваження. Порядок престолонаслідування у Великобританії
- •34.Уряд і Кабінет Міністрів Великої Британії.Внутрішній кабінет
- •35.Судова система Великобританії
- •36. Загальна характеристика конституції Франції:характерні риси й особливості
- •37.Судова система Франції
- •38.Президент Франції.Його повноваження і місце в системі державних органів
- •39.Парламент Франції.Його структура,порядок формування та повноваження
- •40.Уряд Франції.Рада міністрів.Кабінет міністрів
- •41.Органи конституційного контролю Франції.Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції
- •42.Загальна характеристика основного закону фрн
- •43.Федеральний конституційний суд як орган конституційного контролю
- •44.Вищі федеральні державні органи фрн
- •45.Федеральний президент,порядок його обрання.Повноваження президента
- •46.Федеральний уряд,його склад.Порядок формування уряду.Повноваження уряду
- •47.Німецький федералізм.Правове становище земель
- •48.Загальна характеристика Конституції Польщі:характерні риси й особливості
- •49.Інститут та форми конституційного контролю в Польщі
- •50.Вищі державні органи Польщі
- •51.Президент республіки Польщі.Порядок його обрання та компетенція
- •52.Уряд республіки Польща.Його склад та порядок формування
- •53.Структура та компетенція парламенту республіки Польща
- •54.Загальна характеристика судової влади.Конституційний та державний трибунал
- •55.Загальна характеристика конституції сша
- •56.Партійна система сша,її особливості
- •57.Структура Конгресу і порядок формування Палати представників та Сенату
- •58.Президент сша, його місце в конституційному механізмі
- •59.Система органів виконавчої влади сша
- •60.Судова влада:поняття,конституційні основи її організації в сша
59.Система органів виконавчої влади сша
Уряд США, з погляду його внутрішньої структури, організований за так званою континентальною системою, тобто до його складу входять усі глави центральних відомств із загальнонаціональною територіальною юрисдикцією. Американська Конституція нічого не говорить про цей орган. Проте до кінця двократного президентства Дж. Вашингтона адміністрація стала звичним елементом державного життя і набула рис уряду, хоча не мала жодних формальних правових підстав для свого існування.Сьогодні до складу адміністрації входять 13 департаментів. Окрім 13 глав виконавчих департаментів, її членами є президент і віце-президент. Президент може надавати ранг міністра деяким іншим вищим федеральним урядовцям.Американська адміністрація є суто дорадчим органом, оскільки всі рішення в межах повноважень виконавчої влади ухвалюються лише одноособово президентом. Фактично процес ухвалення рішень може здійснюватися президентом і без участі уряду в повному складі. Для цього президенти часто створюють вужчі дорадчі колегії, що складаються з найбільш довірених людей.Уряд не має конституційного статусу. Конституція закріпила право президента "зажадати думку... від вищого посадовця в кожному виконавчому департаменті...". Міністри призначаються президентом "за порадою і з відома" Сенату. Кабінет не приймає ніяких урядових актів
60.Судова влада:поняття,конституційні основи її організації в сша
Система федеральних судів. Стаття 3 Конституції формулює основу федеральної судової системи: «Судова влада Сполучених Штатів здійснюється Верховним судом та тими нижчими судами, які будуть час від часу засновуватися Конгресом».
Керуючись цим формулюванням, перший Конгрес розділив країну на округи та в кожному з них заснував федеральні суди. Звідси починається нинішня система судів: Верховний суд, 11 апеляційних судів, 91 окружний суд і 3 суди зі спеціальними повноваженнями. Конгрес і нині зберіг право засновувати і скасовувати федеральні суди, як і визначати кількість судів у федеральній системі судочинства. Однак, він не може скасувати Верховний суд.
Верховний суд є вищою судовою інстанцією Сполучених Штатів та єдиним судом, створення якого передбачене Конституцією. Рішення Верховного суду не підлягають апеляції ні в якому іншому суді. Конгрес має право встановлювати кількість судів Верховного суду і в певних межах вирішувати, які справи підлягають розгляду в ньому, але він не може змінити тих прав, які надані Верховному суду самою Конституцією. Особиста юрисдикція Верховного суду поширюється тільки на дві галузі: випадки, які стосуються високих посадових осіб іноземних країн, і випадки, коли одна із сторін є штатом. Всі інші справи потрапляють на розгляд Верховного суду тільки шляхом апеляції з нижчестоящих судів.А пеляційні й окружні суди. Другий рівень федеральної судової системи складають апеляційні суди, які були створені в 1891 р. з метою спрощення розподілу судових справ і полегшення роботи Верховного суду. Територія Сполучених Штатів поділяється на 11 зон, кожна з яких обслуговується судом у складі від 3 до 15 суддів. Апеляційні суди переглядають рішення окружних судів (суд першої інстанції федеральної юрисдикції) в межах своїх округів. Вони також переглядають постанови незалежних арбітражних агенцій, таких, наприклад, як федеральна торговельна комісія тощо.Ступенем нижче апеляційних судів йдуть окружні суди. 50 штатів розділені на 89 округів. На додаток до цього існує окремий округ Колумбія і округ Пуерто-Ріко, які не є окремими штатами.
