- •1.Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна
- •2.Система та джерела державного права зарубіжних країнах
- •3.Поняття, форма та структура конституцій
- •4.Порядок прийняття,зміни і скасування конституції
- •5.Класифікація конституцій
- •6.Права людини і громадянина,їх класифікація
- •7.Історичний розвиток прав і свобод.Покоління прав людини
- •8.Поняття громадянства/підданства.Режим іноземців
- •9.Способи набуття громадянства
- •10.Поняття та способи припинення громадянства
- •11.Поняття та види політичних партій.Функції політичних партій
- •12.Партійні системи зарубіжних країн та їх види
- •13.Монархія-поняття і сутність.Основні ознаки монархії.Види монархій
- •14.Республіка-поняття і сутність.Ознаки республіканської форми правління.Види республік
- •15.Унітарна держава(унітаризм).Основні ознаки унітарної держави
- •16.Федеративний устрій(федералізм). Основні ознаки федеративного устрою
- •17.Державний режим.Співвідношення державного режиму і політичного режиму
- •18.Ознаки та види антидемократичного режиму
- •19. Ознаки та види демократичного режиму
- •20.Поняття та принципи виборчого права.Активне і пасивне виборче право.Виборчі цензи
- •21.Поняття виборчої системи.Мажоритарна і пропорційна виборчі системи
- •22.Поняття і види референдумів.Предмет референдуму.Формула референдуму.Народна законодавча ініціатива.
- •23.Виникнення і розвиток парламенту.Парламент та парламентаризм
- •24.Структура парламенту і організація його палат. Загальна характеристика верхніх палат в двопалатних парламентах
- •25.Компетенція парламентів і способи її закріплення
- •26.Голова держави:поняття,основні ознаки та види. Місце голови держави в системі вищих органів державної влади
- •27. Місце уряду у системі вищих органів державної влади.Види урядів
- •28.Інститут конституційного контролю(нагляду) в зарубіжних країнах
- •29.Поняття судової влади та судової системи в зарубіжних країнах.Статус суддів
- •30.Поняття та організація конституційного контролю. Компетенція органів конституційного контролю і механізм її органзації.
- •31.Загальна характеристика неписаної Британської конституції :основні риси і особливості. Джерела Британської конституції
- •32.Політичні партії та партійна система Великобританії
- •33.Монарх як глава держави, його повноваження. Порядок престолонаслідування у Великобританії
- •34.Уряд і Кабінет Міністрів Великої Британії.Внутрішній кабінет
- •35.Судова система Великобританії
- •36. Загальна характеристика конституції Франції:характерні риси й особливості
- •37.Судова система Франції
- •38.Президент Франції.Його повноваження і місце в системі державних органів
- •39.Парламент Франції.Його структура,порядок формування та повноваження
- •40.Уряд Франції.Рада міністрів.Кабінет міністрів
- •41.Органи конституційного контролю Франції.Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції
- •42.Загальна характеристика основного закону фрн
- •43.Федеральний конституційний суд як орган конституційного контролю
- •44.Вищі федеральні державні органи фрн
- •45.Федеральний президент,порядок його обрання.Повноваження президента
- •46.Федеральний уряд,його склад.Порядок формування уряду.Повноваження уряду
- •47.Німецький федералізм.Правове становище земель
- •48.Загальна характеристика Конституції Польщі:характерні риси й особливості
- •49.Інститут та форми конституційного контролю в Польщі
- •50.Вищі державні органи Польщі
- •51.Президент республіки Польщі.Порядок його обрання та компетенція
- •52.Уряд республіки Польща.Його склад та порядок формування
- •53.Структура та компетенція парламенту республіки Польща
- •54.Загальна характеристика судової влади.Конституційний та державний трибунал
- •55.Загальна характеристика конституції сша
- •56.Партійна система сша,її особливості
- •57.Структура Конгресу і порядок формування Палати представників та Сенату
- •58.Президент сша, його місце в конституційному механізмі
- •59.Система органів виконавчої влади сша
- •60.Судова влада:поняття,конституційні основи її організації в сша
27. Місце уряду у системі вищих органів державної влади.Види урядів
Уряд у більшості зарубіжних країн здійснює загальне управління всіма справами держави, керує її внутрішньою та зовнішньою політикою. Уряд – колегіальний орган, до якого входять особи (міністри, секретарі), що очолюють державні відомства (міністерства, департаменти) з окремих галузей управління (збройні сили, фінанси, юстиція, іноземні справи тощо). У деяких випадках до складу уряду входять також особи, які не очолюють будь-які міністерства (міністри без портфелів, або державні міністри). У президентських республіках функції глави уряду виконує сам президент. У парламентарних країнах (республіках і монархіях) є посада глави уряду, що заміщується особою, яку найчастіше називають прем’єр-міністром. У всіх зарубіжних країнах уряд відіграє головну роль у розробці, формуванні та здійсненні основних напрямів політики держави, визначенні шляхів і засобів їх досягнення.
З погляду своєї політичної складу уряд буває однопартійний, коаліційним і безпартійним.
Однопартийное уряд у демократичній державі буває при парламентарної чи змішаної форми правління у разі, коли одне з політичних партій в результаті виборів абсолютне чи близький до нього більшість місць у парламенті, чи його нижній палаті. Коаліційний уряд зазвичай буває при парламентарної чи змішаної форми правління, коли одній з партій на результаті виборів зірвалася отримати у парламенті (його нижній палаті) такої більшості, яка б сформувати уряд однопартійна. Інакше кажучи коаліційний уряд - це результат угоди між партіями про спільну урядової програмі. Нарешті,беспартийное уряд утворюється у разі, якщо партій парламенті зірвалася домовитися з приводу створення коаліції, а розпускати парламент (нижньої палати) небажано. Це уряд зазвичай називається службовим, діловим чи чиновницьким. Воно включає фахівців, що потенційно можуть належати до тій чи іншій партії, та їх партійність у разі значення немає. Тривалість існування такої уряду часто невелика, воно веде поточні до того часу, доки вдасться сформувати уряд на партійної основі.
28.Інститут конституційного контролю(нагляду) в зарубіжних країнах
Конституційний контроль – будь-яка форма перевірки на відповідність (несуперечність) конституції актів і дій органів публічної влади, а також громадських об'єднань, що здійснюють публічні функції або створені для участі в здійсненні публічної влади. Залежно від конституційних рішень такими органами можуть бути: а) глава держави, парламент, уряд, суди загальної юрисдикції, адміністративні суди; б) спеціалізовані органи конституційного контролю, до яких входять або судові (наприклад, конституційна юстиція в багатьох європейських країнах), або квазісудові органи (наприклад, Конституційна рада у Франції та інших країнах).
Конституційний контроль, здійснюваний президентом, парламентом, урядом і подібними до них органами, називається іноді політичним, тому що зазначені органи здійснюють політичну діяльність.
Спеціалізовані судові органи конституційного контролю часто мають також інші повноваження – реалізують конституційну відповідальність вищих посадових осіб держави, виступають як виборчі суди, дають офіційне тлумачення конституції тощо.
У деяких мусульманських державах органи конституційного контролю складаються зі звичайних мусульманських юристів, усе законодавство перевіряється в таких країнах на предмет відповідності його критеріям ісламу.
