- •1.Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна
- •2.Система та джерела державного права зарубіжних країнах
- •3.Поняття, форма та структура конституцій
- •4.Порядок прийняття,зміни і скасування конституції
- •5.Класифікація конституцій
- •6.Права людини і громадянина,їх класифікація
- •7.Історичний розвиток прав і свобод.Покоління прав людини
- •8.Поняття громадянства/підданства.Режим іноземців
- •9.Способи набуття громадянства
- •10.Поняття та способи припинення громадянства
- •11.Поняття та види політичних партій.Функції політичних партій
- •12.Партійні системи зарубіжних країн та їх види
- •13.Монархія-поняття і сутність.Основні ознаки монархії.Види монархій
- •14.Республіка-поняття і сутність.Ознаки республіканської форми правління.Види республік
- •15.Унітарна держава(унітаризм).Основні ознаки унітарної держави
- •16.Федеративний устрій(федералізм). Основні ознаки федеративного устрою
- •17.Державний режим.Співвідношення державного режиму і політичного режиму
- •18.Ознаки та види антидемократичного режиму
- •19. Ознаки та види демократичного режиму
- •20.Поняття та принципи виборчого права.Активне і пасивне виборче право.Виборчі цензи
- •21.Поняття виборчої системи.Мажоритарна і пропорційна виборчі системи
- •22.Поняття і види референдумів.Предмет референдуму.Формула референдуму.Народна законодавча ініціатива.
- •23.Виникнення і розвиток парламенту.Парламент та парламентаризм
- •24.Структура парламенту і організація його палат. Загальна характеристика верхніх палат в двопалатних парламентах
- •25.Компетенція парламентів і способи її закріплення
- •26.Голова держави:поняття,основні ознаки та види. Місце голови держави в системі вищих органів державної влади
- •27. Місце уряду у системі вищих органів державної влади.Види урядів
- •28.Інститут конституційного контролю(нагляду) в зарубіжних країнах
- •29.Поняття судової влади та судової системи в зарубіжних країнах.Статус суддів
- •30.Поняття та організація конституційного контролю. Компетенція органів конституційного контролю і механізм її органзації.
- •31.Загальна характеристика неписаної Британської конституції :основні риси і особливості. Джерела Британської конституції
- •32.Політичні партії та партійна система Великобританії
- •33.Монарх як глава держави, його повноваження. Порядок престолонаслідування у Великобританії
- •34.Уряд і Кабінет Міністрів Великої Британії.Внутрішній кабінет
- •35.Судова система Великобританії
- •36. Загальна характеристика конституції Франції:характерні риси й особливості
- •37.Судова система Франції
- •38.Президент Франції.Його повноваження і місце в системі державних органів
- •39.Парламент Франції.Його структура,порядок формування та повноваження
- •40.Уряд Франції.Рада міністрів.Кабінет міністрів
- •41.Органи конституційного контролю Франції.Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції
- •42.Загальна характеристика основного закону фрн
- •43.Федеральний конституційний суд як орган конституційного контролю
- •44.Вищі федеральні державні органи фрн
- •45.Федеральний президент,порядок його обрання.Повноваження президента
- •46.Федеральний уряд,його склад.Порядок формування уряду.Повноваження уряду
- •47.Німецький федералізм.Правове становище земель
- •48.Загальна характеристика Конституції Польщі:характерні риси й особливості
- •49.Інститут та форми конституційного контролю в Польщі
- •50.Вищі державні органи Польщі
- •51.Президент республіки Польщі.Порядок його обрання та компетенція
- •52.Уряд республіки Польща.Його склад та порядок формування
- •53.Структура та компетенція парламенту республіки Польща
- •54.Загальна характеристика судової влади.Конституційний та державний трибунал
- •55.Загальна характеристика конституції сша
- •56.Партійна система сша,її особливості
- •57.Структура Конгресу і порядок формування Палати представників та Сенату
- •58.Президент сша, його місце в конституційному механізмі
- •59.Система органів виконавчої влади сша
- •60.Судова влада:поняття,конституційні основи її організації в сша
51.Президент республіки Польщі.Порядок його обрання та компетенція
Згідно зі ст. 126 діючої Конституції, Президент Республіки Польща є вищим представником Республіки Польща і гарантом безперервності державної влади. Президент слідкує за додержанням Конституції, стоїть на варті суверенітету і безпеки держави, а також недоторканності й цілісності її території.
Президент Республіки обирається нацією на загальних, рівних, прямих виборах таємним голосуванням строком на п'ять років і може бути обраний повторно лише один раз. Президентом Республіки може бути обраний польський громадянин, якому виповнилося на день виборів 35 років і який володіє повнотою виборчих прав до Сейму. Правом висувати кандидатів у Президенти користуються не менш як 100 тисяч громадян, які мають право обирати до Сейму.
Вибори Президента Республіки призначає Маршал Сейму на день, який припадає на період не раніше 100 днів і не пізніше 75 днів до завершення строку повноважень Президента, який обіймає цю посаду, а у випадку вакантності посади Президента - не пізніше 14-го дня після того, як стала вільною посада Президента. У цьому разі вибори мають відбутися через 60 днів після їх призначення.
Обраним Президентом Республіки вважається той кандидат, який дістав понад половину поданих дійсних голосів виборців. Якщо під час першого туру жоден з кандидатів не дістав необхідної кількості голосів, то на 14-й день після першого голосування проводиться повторне голосування. У цьому голосуванні беруть участь ті два кандидати, які під час першого голосування дістали по черзі найбільшу кількість голосів. Якщо один із цих двох кандидатів відмовився балотуватися, втратив виборче право або помер, на його місце при повторному голосуванні на вибори допускається кандидат, який дістав по черзі найбільшу кількість голосів під час першого голосування.
Обраним Президентом вважається кандидат, який у другому голосуванні дістав найбільше голосів. Дійсність обрання Президента Республіки підтверджується Верховним Судом.
Термін повноважень Президента розпочинається з дня вступу на посаду, але до цього він повинен прийняти присягу перед Національними зборами. Президент не може обіймати ніякої іншої посади або виконувати які-небудь публічні функції, за винятком тих, що пов'язані з виконанням своєї посади.
Конституція Республіки Польща та інші закони надають Президентові дуже значні повноваження в усіх галузях державного життя.
52.Уряд республіки Польща.Його склад та порядок формування
В усіх країнах з республіканською формою правління виконавчу владу, як правило, здійснює уряд даної країни. Уряд – це колегіальний орган виконавчої влади, що володіє загальною компетенцією здійснення керівництва державним управлінням. Він очолює адміністративну, тобто виконавчо-розпорядчу, діяльність в країні, під його керівництвом знаходяться державний апарат, збройні сили, фінанси держави, іноземні справи. Виконавчу владу в Польщі здійснює уряд. Відповідно до Конституції урядом Польщі є Рада Міністрів, яка здійснює внутрішню та зовнішню політику Республіки Польща. Рада Міністрів керує всією урядовою адміністрацією. Рада Міністрів приймає рішення з усіх питань державної політики, які Конституційним Законом або іншим законом не були залишені за Президентом, за іншим органом державної виконавчої влади чи за органом самоврядування.
Рада Міністрів, зокрема: 1) забезпечує виконання законів; 2) видає розпорядження, що мають силу закону, із збереженням умов, визначених; 3) керує, координує та контролює роботу всіх інших органів державної виконавчої влади, несучи відповідальність за їхню роботу перед Сеймом;
4) охороняє згідно із законами інтереси Державної скарбниці; 5) складає проект бюджету та інших фінансових планів держави, а після затвердження Сеймом керує їх виконанням; 6) здійснює у межах та формах, встановлених Конституційним Законом та іншими законами, нагляд за місцевим самоврядуванням, а також іншими видами самоврядування; 7) підтримує відносини та укладає договори з урядами інших країн, а також з міжнародними організаціями; 8) забезпечує зовнішню та внутрішню безпеку держави.
Особливу роль в уряді відіграє прем’єр-міністр – Голова Ради Міністрів. Від нього залежить підбір кандидатів до складу уряду. У нього є власний секретаріат. Для попереднього вирішення питань чи для їх кінцевого вирішення він скликає збори близьких йому міністрів.
