- •1.Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна
- •2.Система та джерела державного права зарубіжних країнах
- •3.Поняття, форма та структура конституцій
- •4.Порядок прийняття,зміни і скасування конституції
- •5.Класифікація конституцій
- •6.Права людини і громадянина,їх класифікація
- •7.Історичний розвиток прав і свобод.Покоління прав людини
- •8.Поняття громадянства/підданства.Режим іноземців
- •9.Способи набуття громадянства
- •10.Поняття та способи припинення громадянства
- •11.Поняття та види політичних партій.Функції політичних партій
- •12.Партійні системи зарубіжних країн та їх види
- •13.Монархія-поняття і сутність.Основні ознаки монархії.Види монархій
- •14.Республіка-поняття і сутність.Ознаки республіканської форми правління.Види республік
- •15.Унітарна держава(унітаризм).Основні ознаки унітарної держави
- •16.Федеративний устрій(федералізм). Основні ознаки федеративного устрою
- •17.Державний режим.Співвідношення державного режиму і політичного режиму
- •18.Ознаки та види антидемократичного режиму
- •19. Ознаки та види демократичного режиму
- •20.Поняття та принципи виборчого права.Активне і пасивне виборче право.Виборчі цензи
- •21.Поняття виборчої системи.Мажоритарна і пропорційна виборчі системи
- •22.Поняття і види референдумів.Предмет референдуму.Формула референдуму.Народна законодавча ініціатива.
- •23.Виникнення і розвиток парламенту.Парламент та парламентаризм
- •24.Структура парламенту і організація його палат. Загальна характеристика верхніх палат в двопалатних парламентах
- •25.Компетенція парламентів і способи її закріплення
- •26.Голова держави:поняття,основні ознаки та види. Місце голови держави в системі вищих органів державної влади
- •27. Місце уряду у системі вищих органів державної влади.Види урядів
- •28.Інститут конституційного контролю(нагляду) в зарубіжних країнах
- •29.Поняття судової влади та судової системи в зарубіжних країнах.Статус суддів
- •30.Поняття та організація конституційного контролю. Компетенція органів конституційного контролю і механізм її органзації.
- •31.Загальна характеристика неписаної Британської конституції :основні риси і особливості. Джерела Британської конституції
- •32.Політичні партії та партійна система Великобританії
- •33.Монарх як глава держави, його повноваження. Порядок престолонаслідування у Великобританії
- •34.Уряд і Кабінет Міністрів Великої Британії.Внутрішній кабінет
- •35.Судова система Великобританії
- •36. Загальна характеристика конституції Франції:характерні риси й особливості
- •37.Судова система Франції
- •38.Президент Франції.Його повноваження і місце в системі державних органів
- •39.Парламент Франції.Його структура,порядок формування та повноваження
- •40.Уряд Франції.Рада міністрів.Кабінет міністрів
- •41.Органи конституційного контролю Франції.Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції
- •42.Загальна характеристика основного закону фрн
- •43.Федеральний конституційний суд як орган конституційного контролю
- •44.Вищі федеральні державні органи фрн
- •45.Федеральний президент,порядок його обрання.Повноваження президента
- •46.Федеральний уряд,його склад.Порядок формування уряду.Повноваження уряду
- •47.Німецький федералізм.Правове становище земель
- •48.Загальна характеристика Конституції Польщі:характерні риси й особливості
- •49.Інститут та форми конституційного контролю в Польщі
- •50.Вищі державні органи Польщі
- •51.Президент республіки Польщі.Порядок його обрання та компетенція
- •52.Уряд республіки Польща.Його склад та порядок формування
- •53.Структура та компетенція парламенту республіки Польща
- •54.Загальна характеристика судової влади.Конституційний та державний трибунал
- •55.Загальна характеристика конституції сша
- •56.Партійна система сша,її особливості
- •57.Структура Конгресу і порядок формування Палати представників та Сенату
- •58.Президент сша, його місце в конституційному механізмі
- •59.Система органів виконавчої влади сша
- •60.Судова влада:поняття,конституційні основи її організації в сша
40.Уряд Франції.Рада міністрів.Кабінет міністрів
Уряд - колегіал орган, що здійсн поряд або разом із Презид вик вл. Уряд Фр має своєрідну стр-ру. Він виступає у формі Ради мін, що об'єднує усіх його членів під головуванням Презид. Засідання у разі відсутності Презид іменуються Радою кабінету. Прем'єр-міністр може головувати в Раді мін тільки за спец повноваж Презид і за визначеним порядком денним. У Конст вказуються питан, які підлягають обов'язк розгляду в Раді мін. Усі найважлив проекти регламентарних норматив актів, проекти законів, рішен про постановку пит про довіру, про провед референдуму, призначен на вищі держ посади та деякі ін підлягають обговор в Раді мін. Ін повноваж здійсн на засідан Ради кабінету під головуванням Пр-мін. Формування уряду належить до компетенції Презид. През добирає кандидатуру на посаду Пр-мін і призначає його. Пр-мін добирає міністрів і представляє Презид, який призначає їх. Хоча призначення Пр-мін є особистим правом Презид, проте при цьому він змушений враховувати розстановку політ сил у Нац зборах, довіру яких повинен мати уряд. Новий уряд за Констит не зобов'язаний подавати свою програму і склад на затвердж нижньої палати парлам. Проте уряд на власний розсуд просить Нац збори про схвал урядової програми або заяви з пит загал політики. Уряд несе колект відп-сть перед Нац зборами. Групою депутатів Нац зборів може бути поставлена на голосув резолюція недовіри. Голосуван за резолюцією недовіри проводиться не раніше 48 год після її надходжен до Бюро Нац зборів. Для її прийняття необхідна абсолютна більшість голосів депут. У випадку відмови в довірі або прийняття резолюції недовіри Пр-мін повинен вручити Презид заяву про відставку уряду. Остаточне рішен приймає Презид, який може прийняти відставку уряду і призначити нового Пр-мін або прийняти рішен про достроковий розпуск Нац зборів і признач нових виборів. Констит заснувала інститут несумісності посади члена уряду з володінням парламентс мандатом, з якоюсь посадою проф пред-цтва загальнонац х-еру, а також з будь-якою держ службою або проф д-стю. Водночас зак-ством не заборон поєднувати членство в уряді з мандатом комунал радника, з посадою мера і навіть голови ген та регіонал ради. Повноваж уряду здійсн або разом із Президентом Республіки, або кабінетом, або одноособово Пр-мін. Констит підкреслює особливу роль Пр-мін. Він керує д-стю уряду, відповідає за нац оборону, забезп викон законів, здійсн регламентарні повноваж і призн на цив та військ посади. Окремі свої повноваж він може делегувати міністрам. Пр-мін належить право зак ініціативи. Для визначення відповідності прийнятого парлам законопроекту Конст він має право звертатися до Конст ради. На пропозицію Пр-мін склик надзвич сесії парлам, проводяться закриті засідання палат у формі секретного комітету і можуть подовжуватися строки чергових сесій парлам. Велике знач має також і те, що деякі важливі повноваж Презид здійсн на пропозицію або після консультацій з Пр-мін; Пр-мін у здійсн його ф-цій допомагає ген секретар уряду, а також власні служби - кабінет Пр-міністра, ген секретаріати планування, оборони та ін.
