33.Монарх як глава держави, його повноваження. Порядок престолонаслідування у Великобританії

Великобританія є найстарішою парламентарною монархією. При аналізі статусу монарха слід враховувати, що організація та функціонування державної влади не будуються на буквальному розумінні принципу поділу влади. Монарх в силу своїх прерогатив і історичних традицій розглядається як частина і законодавчої, і виконавчої, і судової влади. Згідно британської конституційної доктрини, влада в державі виходить не від народу, а від монарха, який є главою держави. У той же час про реальні повноваження монарха але здійснення кожної з гілок влади слід говорити з певними застереженнями. Його положення в системі владних відносин визначається формулою: "монарх царює, але не править". Монарх уособлює символ нації, стабільності британської державності. Остаточно обмежена парламентарна монархія утвердилася в кінці XVIII ст. Статус монарха регулюється Актом про престолонаслідування (1701 р.) і найважливішими судовими прецедентами, що встановлюють принципи діяльності і повноваження вищих органів державної влади.В країні закріплена кастильська система престолонаслідування, згідно з якою трон успадковується по прямій висхідній лінії спадкоємцями обох статей, проте перевага віддається чоловікам ("молодший брат виключає старшу сестру"). Чоловік або дружина монарха не є престолонаследниками. У 1952 р. у зв'язку з відсутністю спадкоємців чоловічої статі після смерті Георга VI престол перейшов до його дочки Єлизавети II, що належить до династії Віндзорів, яка править вже 60 років, досягнувши рекордного віку для англійських монархів - 86 років (народилася 21 квітня 1926 р.). Вона коронована 2 червня 1953 р. згідно зі звичаєм королева має право самостійно призначити спадкоємця зі своїх нащадків.В якості особливого вимоги, що пред'являється до британського монарха і членів його сім'ї, виступає належність до англіканської церкви. Належить монарху титул "Захисник віри" (тобто християнства) має конституційний та історичний статус. Монарх розглядається як глава ("верховний правитель") державної англіканської церкви.

34.Уряд і Кабінет Міністрів Великої Британії.Внутрішній кабінет

Уряд Великобр - поняття, що охоплює Пр-мін та керівників мін-ств та ін відомств, держ міністрів, парламентських секретарів і ряд ін посадових осіб, на яких покладено здійснення викон вл, загал числом близько 100 ос, призначуваних монархом з числа членів Парламенту за порадою Прем-мін. Джерело влади Уряду лежить в довірі і підтримці, яким воно користується в Палаті громад і перед якою воно відповідає за результати своєї д-сті. Точне число членів Уряду може змінюватися від складу до складу, в залежн від уявлень конкретного Прем-мін про його оптимальній формі. Прем-мін признач монархом і зазвичай є Лідером партії більшості в Палаті громад. Його влада похідна від влади парламентс більшості і спирається на цю більшість. За звичаєм, Прем-мін, як і ін міністри, є депутатом Палати громад, що дозволяє Палаті ефективно контролювати його д-сть. Прем'єр також щотижня подає доповіді монарху, інформуючи його про поточні політ справи і обговорюючи вживаючі Урядом заходи. Каб мін є колегіальним органом всередині Уряду, що скл з близько 20 міністрів, відібраних і очолюваних Прем-мін. У Кабінеті обговорюються і приймаються рішення з питань держ політики. Зазвичай при згадці Уряду Великобр мають на увазі саме Каб мін як колегіальний центр ініціювання і прийняття осн політ рішень країни. Рішен Каб Мін, які вимагають зміни в зак-стві країни, реалізуються через Парламент шляхом подачі та прийняття урядових законопроектів.Існув Каб мін грунтуєт на конст конвенціях і королівс прерогативи. Роль Пр-мін в роботі Кабміну є вирішальною. Він визначає порядок денний Каб; розподіляє обов'язки між її членами; визначає і змінює персональний склад Каб та Уряду; здійсн ін призначення; виступає як суб'єкт взаємодії Каб з ін держ інститутами, включаючи; забезп контроль виконання ріш Уряду. Пр-мін займає пости І лорда Казначейства та Міністра у справах держ служби. Прагнення британс прем'єрів звузити діапазон осіб, допущених до обговорення пит держ політ, зумовило виділення у складі «Внутр кабінету», що скл з 2-3 довірених міністрів кола. Звуження діапазону учасників дискусії в британс Каб сприяє і практика д-сті комітетів Кабінету, об'єднуюч кількох міністрів для обговор пит і підготовки ріш в окремій сфері держ упр-ня. Відносини Каб та Парлам будуються на принц колект відповідальності Каб за здійснювану ним політику перед Парлам, поєднуєт з індивід відповідальн міністрів за стан справ в очолюваному ним департаменті.