Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора ДПЗК.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
102.8 Кб
Скачать

1.Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна

Наука державного права вивчає державно-правові норми й інститути, а також суспільні відносини, які регулюються або повинні регулюватися ними. Наука вивчає також практику реалізації державно-правових норм та інститутів, прагнучи осягнути закономірності їхнього розвитку і дати обґрунтовані рекомендації законодавцеві та правозастосовнику щодо вдосконалювання і застосування відповідних правоположень.

Таким чином, наука конституційного (державного) права зарубіжних країн має своїм предметом вивчення процесу формування, еволюції та реального функціонування інститутів і норм конституційного права.

Державне (конституційне) право зарубіжних країн як навчальна дисципліна в тій або в іншій формі викладається у всіх юридичних ВНЗ і на факультетах. До 1990 р. навчальні плани включали, як правило, дві навчальні дисципліни: "Державне (конституційне) право буржуазних країн і країн, що розвиваються" і "Державне (конституційне) право зарубіжних соціалістичних країн".

Опанування державного права зарубіжних країн дасть змогу, крім того, орієнтуватися в основах будь-якої галузі права цих країн, оскільки такі основи становлять важливий елемент державного права.Отже, вивчення цієї навчальної дисципліни необхідне для формування широкого професійного світогляду, без якого немає і не може бути повноцінного фахівця. Ця навчальна дисципліна – така ж цеглинка у фундаменті професійної кваліфікації юриста, як і будь-яка інша наука.

2.Система та джерела державного права зарубіжних країнах

Державне право організоване в певну систему. Вона складається з інститутів. Інститут державного права - це група норм, які регулюють внутрішньо окремий комплекс відношень. Вивчення певного інституту дає уявлення про окрему сторону про окрему сторону державності.

Для державного права зарубіжних країн характерні такі інститути :

інститут політичного режиму;інститут політико-територіального устрою; інститут, який зумовлює структуру вищих державних органів, порядок їх формування і та діяльності;основи правового становища особи.

Державне право - це не тільки інститути так норми, це й практика їх застосування. Державно-правові відносини складаються з таких елементів : об'єкт, суб'єкт, зміст.

Джерела державного права - це письмовий (як правило) об'єктивний носій державно-правових вимог нормативного характеру встановлених або визнаних державою. Вони різняться за формою, найменуванню, походженню, юридичному та політичному значенні:

основні закони - систематичний нормативний акт комплексного характеру який має юридичну зверхність (верховенство) в порівнянні з іншим законодавством. Конституції. Коран - Саудівська Аравія;конституційні закони - акти конституційного змісту, які регулюють основні певні групи Конституційних відносин. Діють як правило паралельно з Конституцією. Деякі країни (Ізраїль) не мають окремої конституції а діє декілька конституційних законів;референдарні закони - закони, які прийняті в результаті виборів;органічні закони - акти, прийняті для виконання банкетних норм основного закону (закон про вибори до Верховної Ради);закони видані в порядку поточного законодавства;акти голови держави, уряду, державних та адміністративних органів;федеративні договори;декларації - в загальній формі рекомендують основні особливості державно-правового регулювання;акти окупаційного права;акти міжнародного права;релігійні норми які мають юридичне значення - закони шаріату;державно-правові конвенції;судові рішення (прецедент);доктринальні джерела;правові звичаї.