90Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму природно-заповідного фонду

У структурі земельного фонду України території та об'єкти природно-заповідного фонду становлять порівняно незначну площу. Співвідношення природних і антропогенних територій, що склалося, свідчить про малу частку територій природоохоронного призначення, що зумовлює диспропорції у використанні території України. Однак динаміка зміни кількісних і структурних характеристик природно-заповідного фонду України свідчить про зростання оди­ниць і площ (в тис. га) об'єктів цього фонду за роки незалежності України більш як удвічі. Визначення природно-заповідного фонду України надається в законах України «Про охорону навколишнього природного середо­вища» (ст. 61) та «Про природно-заповідний фонд України» (ст. 7). Ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об 'єкти яких мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, гено­фонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного ба­лансу та здійснення фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і у встановленому законодавством порядку оголошуються територією чи об'єктом природно-заповідного фонду України. Основними напрямами державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпе­чення екологічної безпеки заповідна справа віднесена до головних пріоритетів нашої держави в галузі охорони довкілля та раціональ­ного використання природних ресурсів. При цьому визначено ос­новні заходи, які необхідно здійснювати для реалізації цих пріори­тетів: створення оптимальної репрезентативної мережі природно-заповідного фонду України, резервування у процесі земельної ре­форми цінних для заповідання природних територій та об'єктів.

Збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:

• встановлення заповідного режиму;

• організації систематичних спостережень за станом заповіднихприродних комплексів та об'єктів;

• проведення комплексних досліджень із метою розробки на­укових основ їх збереження та ефективного використання;

• додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду під час здійснення господарської, уп­равлінської та іншої діяльності, розробки проектної та проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкуван­ня, проведення екологічних експертиз;

• запровадження економічних важелів стимулювання їх охоро­ни;

• здійснення державного та громадського контролю за додер­жанням режиму їх охорони та використання;

• встановлення підвищеної відповідальності за порушення ре­жиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошко­дження заповідних природних комплексів та об'єктів;

• проведення інших заходів із метою збереження територій таоб'єктів природно-заповідного фонду (ст. 8 Закону України «Проприродно-заповідний фонд України»).