33. Поняття, зміст та види екологічної експертизи.

Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

За своєю суттю експертиза становить вивчення, перевірку, аналітичне опрацювання, дослідження, аналіз та оцінку фахів­цями певного предмета експертизи, які вимагають спеціальних знань у відповідній сфері, результати якої оформляються у ви­гляді експертного висновку.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

2) організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;

4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів

5) оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

6) підготовка об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків екологічної експертизи.

Детальніший аналіз екологічної експертизи може бути про­ведений шляхом класифікації її за різними критеріями на такі види:

За суб'єктами проведення екологічної експертизи можна розрізняти: державну, громадську, інші види (наукову, міжна­родну).

За об'єктами експертизи розрізняються:

екологічна експертиза передпланових, передпроектних та проектних матеріалів по об'єктах і заходах, що підлягають реа­лізації на території України, а саме: проекти законодавчих та ін­ших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні мате­ріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести

екологічна експертиза екологічних ситуацій, що склали­ся, та діючих об'єктів і комплексів, що мають значний негативний вплив на навколишнє природне середовище.

За необхідністю проведення експертизи розрізняються:

обов'язкова, яка відповідно до ч. З ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу» проводиться щодо видів діяльно­сті та об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку.

Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений постановою Кабінету Мі­ністрів України від 27.07.1995 р.1 (це, наприклад, атомна енер­гетика, видобування нафти, автозаправочні станції, хімічна про­мисловість тощо);

ініціативна, тобто експертиза інших об'єктів, яка може здійснюватись за ініціативою самих замовників або за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, місцевих рад чи їх виконавчих органів.

За часом і процедурою розгляду розрізняються:

первинна екологічна експертиза, що здійснюється в за­гальному порядку;

вторинна (додаткова), яка може призначатись у випадку оскарження висновків первинної екологічної експертизи за рі­шенням відповідних рад, органів державної екологічної експер­тизи, інших органів, що приймали рішення про проведення еко­логічної експертизи (ст. 44 Закону).