67. Відповідальність за порушення законодавства про надра.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про надра передбачена КпАП. Згідно зі ст. 47 КпАП посадові особи і громадяни несуть адміністративну відповідальність за порушення права державної власності на надра, що проявляється в самовільному користуванні надрами, укладенні угод, які в прямій чи прихованій формі пору­шують зазначене право. Кримінальна відповідальність передбачена за такі діяння, які ста­новлять суспільну небезпеку і порушують законодавство про вико­ристання і охорону надр. Стаття 240 КК України передбачає кримінальну відповідаль­ність за порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а та­кож за незаконне видобування корисних копалин, крім загальнопоширених. Кримінальна відповідальність встановлена за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на ви­робництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримуватися. До таких робіт зако­нодавець відніс також гірничі роботи. Встановлена також кримінальна відповідальність за порушення законодавства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також невжиття особою, що відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небез­пеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо це створило небезпеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю людей. Цивільно-правова відповідальність за порушення законодавства про надрокористування являє собою покладання на винувату фізичну чи юридичну особу в установленому порядку несприятли­вих майнових наслідків за вчинене конкретне правопорушення в межах, передбачених чинним законодавством, тобто обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду (збитки). Цей вид відповідальності, як правило, виражається в двох формах: відшкодуванні збитків і стягненні неустойки. Правовою підставою цивільної відповідаль­ності за порушення нормативних приписів про надрокористування є ст. 67 Кодексу України про надра. Згідно з цією статтею підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушення законодавства про надра, в розмірах і поряд­ку встановлених законодавством України. Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства про надра полягає у застосуванні дисциплінарних стягнень до працівників, які вчинили дисциплінарні правопорушення (про­ступки). Такими правопорушеннями, зокрема, у сфері проведення гірничих робіт є: невиконання правил безпеки та правил технічної експлуа­тації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нор­мативно-правових актів, що регулюють безпеку проведення гірни­чих робіт, прийнятих у встановленому законодавством порядку; прийняття технічних рішень, що не відповідають вимогам гірничого законодавства; проведення гірничих робіт без затвердженої в установленому порядку технічної документації (проектів, паспортів тощо) або з порушенням їх вимог; перекручення розрахунків і показників безпеки гірничих робіт; невиконання законних вимог спеціально уповноважених державних органів у сфері проведення гірничих робіт; пошкодження вентиляційних приладів, засобів протипожеж­ного захисту та порушення режиму вентиляції; порушення встановлених правил вибухозахисту електроустат­кування; куріння та користування вогнем на гірничих підприємствах, а також проведення вогневих і підривних робіт з порушенням пра­вил безпеки; проведення гірничих робіт на гірничих підприємствах без ви­конання протиаварійних заходів; виведення з ладу апаратури газового, струмового та протиаварійного захисту, сигналізації та зв'язку, а також самовільне про­никнення у підземні гірничі виробки та ін.

. 68 Води як об’єкт використання та правової охорони. Склад водного фонду України.

Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.Водні відносини в Україні регулюються Водним Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України.Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.До водного фонду України належать:поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; підземні води та джерела;внутрішні морські води та територіальне море.До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:внутрішні морські води та територіальне море;підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об'єктів місцевого значення належать:поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.Відповідно до статті 6 Водного Кодексу води (водні об'єкти) є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради. Води - усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води; водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт); водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території;