2. Класифікація цін в залежності від сфер економіки.

В залежності від сфер економіки ціни поділяються на оптові та роздрібні.

Оптові ціни – це ціни за якими реалізується і купується продукція підприємств, фірм та організацій не залежно від форм власності у порядку оптового обороту. Вони поділяютсья на 2 види:

1. оптові ціни підприємства;

2. оптові (відпускні) ціни промисловості.

Оптові ціни підприємсвта – це ціни за якими виробники реалізують вироблену продукцію своїм споживачам – іншим підприємсвам та фірмам, а також торгівельним організаціям.

Оптові ціни підприємсвта неразривно пов’язані із виробником і на їх підставі проводиться розрахунок усіх вартісних показників діяльності підприємства. В склад оптових цін підприємства входять:

1. собівартість;

2. прибуток;

3. величина акцизного збору;

4. ПДВ.

Ц_підпр. = С_повн. + Пр + АЗ + ПДВ

Величина акцизного збору може визначатися у євро чи у процентах до вартості реалізованої продукції. Якщо вона визначаєтсья у євро, то сплачується у гривнях за валютним курсом НБУ, який діє на день реалізації товару. Якщо величина акцизного збору встановлюєтсья у процентах до вартості реалізованої продукції, то абсолютна сума акцизного збору визначається за формулою:

Різновидом оптової ціни підприємства є так звана трансфертна ціна, яка використовується при здійсненні комерційних операцій між різними підрозділами одного підприємства (стосовно виробів, напівфабрикатів, різноманітних послуг).

Останнім часом трансфертні ціни широко використовуються у міжнародній торгівлі, між підрозділами однієї і тієї ж самої компанії для того, щоб підвищити конкурентоспроможність окремих підрозділів.

Оптові (відпускні) ціни промисловості – це ціни, за якими підприємства та організації оплачують продукцію оптовим організаціям. Вона складається:

1. оптова ціна підприємства;

2. торгівельна націнка оптової організації

а) витрати оптової (постачальницько-збутової) орга-нізації;

б) прибуток постачальницько-збутової організації.

3. ПДВ;

Ц_пром. = Ц_опт. + В_опт. + Пр_опт. + ПДВ; ПДВ = 0,2 (В_опт. + Пр_опт.).

Якщо оптові ціни підприємства пов’язані із виробництвом, то оптові ціни промисловості пов’язані із оптовою торгівлею. Різновидом оптової ціни промисловості є ціна біржового товару, яка формується на базі біржової катировки і знижок та надбавок до неї за якість товару та відстані постачання товару.

Роздрібні ціни – це ціни за якими товари реалізуютсья в торговельній мережі населення. Роздрібні ціни визначаються за формулою:

Ц_розд. = Ц_{опт. пром.} + В_{розд. торг.} + Пр_{розд. торг.} + ПДВ;

ПДВ = 0,2 (В_{розд. торг.} + Пр_{розд. торг.}).

Різновидом роздрібної ціни є аукціонна ціна. Це ціна товару, який продається на аукціоні і яка може суттєво відрізнятися від існуючого ринкового рівня в сторону зростання за рахунок того, що вона відображає унікальні та рідкісні властивості товару. Рівень роздрібної ціни буде тим вищий, чим більша кількість посередників приймає участь у реалізації даної продукції.

3. Класифікація цін в залежності від впливу держави при їх визначенні.

За цим параметром виділяють вільні, фіксовані і регульовані ціни.

Вільнв ціни – це ціни, які вільно складаються на ринку під впливом попиту і пропозиції і на як дкржава може впливати через попит і пропозицію.

Різновидами вільних цін є прейскурантні ціни та ціни каталогу. Прейскурантні ціни відображаються у прейскурантах, які видає виробник і належать до цін довідкового характеру. Вони широко викорисовуютсья у автомобільній промисловості, сільськогосподарському машинобудуванні та у виробництві комп’ютерів.

Прейскуранти виробників видаються не періоджично і містять деталізовану інформацію про основні товари виробників та ціни на них.

Ціни каталогу (проспекту) виступають теж одним з різновидів довідкових цін, які публікуються в основному підприємствами торгівлі.

Фіксовані ціни затверджуюься державою та місцевими органами влади, як постійні і діють протягом певного періоду часу.

Регульовані ціни – це ціни, які складаються під впливом попиту і пропозиції, але на рівень яких держава може вплинути шляхом встановлення мінімального та максимального рівня цін чи шляхом регламентації певного рівня рентабельності. Регульовані та фіксовані ціни встановлюються на такі товари та ресурси, які впливають на загальний рівень та динаміку цін на товари (послуги), які мають вирішальне значення для населення, а також на ціни тих виробників, які займають монопольне положення.

Вільні ціни у будь-якому випадку встановлює не продавець продукції, а виробник. Торговельні ж підприємства до цих цін встановлюють певний розмір торгівельної надбавки, величина якої не перевищую 25%. Місцеві органи влади та управління можуть регламентувати розмір торговельної надбавки з метою обмеження зростання рівня цін. Перелік товарів, які реалізуютсья за вільними цінами за рішенням місцевих органів влади та управління може розширюватися чи навпаки звужуватися.