Інформація, яка необхідна для оцінки інфляційного очікування.
Інформація поділяється на внутрішню та зовнішню.
До зовнішніх джерел інформації відносяться:
Прогноз економічного та соціального розвитку країни;
Проект бюджету уряду країни на наступний рік, в якому подаються очікувані темпи інфляції;
Розрахунки Національного банку України про можливі темпи інфляції;
Дані опитування, які проводяться різноманітними організаціями і публікуються в засобах масової інформації;
Оцінки експертів, які проводяться у приватному порядку.
До внутрішніх джерел відносяться опитування власних працівників.
Етапи оцінки інфляційного очікування.
Етапи:
уточнення конкретних показників динаміки цін, які підлягають оцінці та прогнозуванню, а також визначення періоду прогнозування;
підготовка інформації та аналіз вихідних даних за попередній період, як за показниками прогнозу, які містяться у його висновках, так і за факторами і умовами, які впливають на кінцеві показники;
виявлення факторів та умов, які будуть впливати на темпи інфляції, визначення кількісної міри такого впливу;
розрахунок темпу інфляції;
ймовірна оцінка інфляційного очікування за схемами найбільш сприятливої соціально-економічної ситуації та найменш сприятливої.
При оцінці інфляційного очікування необхідно враховувати як об’єктивні умови та закономірності формування динаміки цін у ринковій економіці, так і вплив держави на інфляційні процеси. Головною умовою ефективної антиінфляційної політики може бути комплексний державний вплив на дві групи факторів, які визначають формування ринкових цін:
на платоспроможний попит;
на пропозицію товарів та послуг, а також витрати на їх виробництво та реалізацію.
В загальному вигляді, рівновага між сукупним платоспроможним попитом, який представлений у вигляді суми кількості грошей в обігу та швидкості їх обігу з однієї сторони, а також пропозицією товарів та послуг у ринкових цінах з іншої сторони, можна визначити у вигляді рівняння обміну Фішера: MV = ЦУ, де
М – кількість грошей, які знаходяться в обігу;
V – швидкість обігу грошей;
Ц – рівень цін (середня ціна товару та послуги, яка розраховується стосовно до базового року, який приймається за одиницю);
У – валовий національний продукт чи реальні доходи, визначені у цінах базового року.
Якщо взяти індекси даних показників, то дане рівняння можна визначити у вигляді:
І(М) * І(V) = І(Ц) * І(У)
З даного індексного рівняння можна визначити загальний індекс зміни цін на товари та послуги:
Таким чином при оцінці темпу інфляції необхідно враховувати:
грошово-кредитну та фінансову політику держави (кредитну та емісійну політику Нацбанку, бюджетну політику уряду);
динаміку виробництва товарів та послуг, зокрема динаміку ВВП у прогнозованому періоді.
Спад виробництва товарів (послуг) сприяє інтенсифікації інфляційних процесів. Поступлення товарів по імпорту полегшує інфляційний процес, але в перспективі може його поглибити.