1. Правове забезпечення діяльності бару

Правове забезпечення належної якості послуг закладів ресторанного господарства, в тому числі у барах, захист інтересів клієнтів регулюються законодавством в таких направленнях:

- визначення порядку встановлення технічних вимог до якості надаваємих послуг і виробленої продукції;

- визначення порядку підтвердження відповідності надаваємих послуг, а також виробництва власної продукції у відповідності зі встановленими вимогами;

- відповідальність за порушення вказаних вимог.

Це регулюється законами «Про захист прав споживачів», «Про стандартизацію» та «Про сертифікацію продукції та послуг». Вказані відносини регулюються і нормами цивільного права .

Згідно з правилами у всіх закладах ресторанного господарства в обов'язковому порядку встановлюється режим роботи. На рекламі підприємства, крім фірмової назви і назви своєї організації, слід вказувати юридичну адресу, тип і клас, а також режим роботи.

Інформація про термін дії ліцензії та про органи які її видали, повинна знаходитися в зручному для ознайомлення місці. Підприємство має право самостійно установлювати правила поведінки для відвідувачів-клієнтів, наприклад обмежувати куріння, вводити заборону на знаходження у верхньому одязі тощо, причому клієнт повинен бути про це інформованим. Бар вправі визначати самостійно і перелік надаваємих послуг, асортимент виробленої продукції, відповідний обов'язковим вимогам нормативних документів. З цією метою клієнту повинна бути надана інформація, що містить:

- ціни та умови оплати послуг;

- фірмове найменування пропонованої продукції власного виробництва із зазначенням способу приготування страв;

- відомості про сертифікацію послуг.

На підтвердження факту сертифікації бар повинен мати один з таких документів: оригінал сертифіката та його копію, завірену власником оригіналу (нотаріусом) або органом з сертифікації послуг. Клієнту повинна бути надана можливість ознайомлення з меню, прейскурантами, умовами обслуговування в залі і

поза ним. Таким чином, клієнт має можливість вивчити меню не тільки в залі, але ще до того моменту, коли він увійшов в бар, розрахувавши свої можливості, щоб не опинитися в незручному положенні.

До відносин з клієнтом при наданні послуг бару застосовують також «Правила роздрібної торгівлі алкогольною продукцією» в яких передбачено, що в прейскурантах на алкогольну продукцію повинні бути вказані: назви напоїв, ємність

і ціна однієї пляшки, а також вартість 100 та 50 грам. Робочі місця барменів та інших осіб , які здійснюють продаж алкогольної продукції на розлив , повинні бути оснащені відповідним торговим обладнанням, мірним інвентарем, посудом. Клієнт має право як зробити попереднє замовлення на надання послуг баром , так і в будь-який час відмовитися від замовленої ним послуги за умови сплати фактично понесених витрат. У барі повинні дотримуватися встановлених в державних стандартах, санітарних, протипожежних правилах, технологічних нормативах, інших правилах і нормативних документах обов'язкові вимоги до якості послуг, їх безпечності для життя і здоров'я людей, навколишнього середовища та майна. Контроль за дотриманням вказаних правил здійснюється державною інспекцією з торгівлі, якості та захисту прав споживачів, також органами місцевого самоврядування в межах своєї компетенції. Законодавством встановлено ряд вимог до закладів ресторанного господарства направлених на попередження випадків нанесення шкоди здоров'ю. При цьому головна роль відводиться Міністерству охорони здоров'я і його структурному підрозділу - Державній санітарно-епідеміологічній службі. Сутність вимог до закладів ресторанного господарства, встановлених санітарним законодавством, полягає в наступному:

- якість продовольчої сировини і харчових продуктів, матеріалів і виробів, що контактують з ними в процесі приготування, зберігання, транспортування та реалізації населенню, має відповідати встановленим санітарним правилам;

- виробництво нових видів харчових продуктів, впровадження нових технологічних процесів та технологічного обладнання, застосування нових харчових добавок та інших речовин дозволяються тільки на основі гігієнічної оцінки їх відповідності санітарним вимогам;

- закупівельна продукція повинна відповідати санітарним правилам і вимогам безпеки та нешкідливості для людини. В угодах (контрактах) на поставку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, повинна бути передбачена умова про наявність сертифікату і знака відповідності на неї;

- продовольча сировина, харчові продукти і контактуючі з ними матеріали та вироби, що не відповідають санітарним нормам, повинні негайно зніматися з виробництва та реалізації.

Також санітарне законодавство передбачає особливі вимоги до якості води, використовуваної не тільки для пиття, а й для виробничих цілей, а також до експлуатації приміщень, обладнання, інвентарю тощо. Працівники закладів ресторанного господарства повинні проходити медичні огляди як при прийомі на роботу, так і в процесі роботи.