Фабула 15.

В ході здійснення прокуратурою перевірки дотримання вимог земельного законодавства міською радою, прокурора встановив, що в квітні рішенням «Є.» міської ради строком на 1 рік поновлено договір оренди земельної ділянки ТОВ «ІКУ» загальною площею 20,00 кв.м., для розміщення павільйону швидкого харчування. В травні, на підставі зазначеного рішення між Є. міською радою та ТОВ «ІКУ» укладено договір оренди земельної ділянки.

Проте прокурора вважає, що рішення «Є.» міської ради та договір оренди земельної ділянки, укладений на підставі зазначеного рішення, підлягають визнанню недійсними, оскільки: 1) попередній договір оренди земельної ділянки не був зареєстрований в Державному реєстрі земель в установленому законом порядку; 2) наявність порушень земельного законодавства при попередньому укладенні договору оренди земельної ділянки, спростувало переважне право орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки.

ТОВ «ІКУ» заперечувало проти доводів прокурора вважаючи, що: 1) переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки за ним збереглося адже 1) на підставі договору оренди земельної ділянки, строк дії якого перебіг, здійснювало користування цією земельною ділянкою та в належному розмірі сплачувало оренду плату «Є.» міській раді; 2) ТОВ вжиті всі можливі заходи для реєстрації договору в Державному реєстрі земель, а реєстрація права оренди земельної ділянки відбулась через п’ять місяців після укладення договору оренди, з вини Центру державного земельного кадастру (відповідно до листа останнього); 3) визначення договору як неукладеного може мати місце лише на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Фабула 16.

В серпні громадянка України «Ч.» надіслала до О. сільської ради заяву про виділення їй у власність безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Через два місяці громадянкою «Ч.» до сільської ради був надісланий лист з вимогою надіслати на її адресу копії рішення сесії, в якому має бути зазначений результат розгляду її звернення.

В листопаді сільська рада листом повідомила громадянку «Ч.», що рішенням сесії вона, поряд з другими громадянами, поставлена на облік по виділенню земельної ділянки в селі «О.» на умовах конкурсу.

Однак громадянка «Ч.» вважаючи, що прийнятим рішенням порушуються її право на безоплатне отримання земельної ділянки, звернулась за консультацією до адвокату.

Фабула 17.

В жовтні між громадянами України «М.» та «Х.» укладено договір купівлі-продажу будинку, господарських будівель та споруд, який нотаріально посвідчений державним нотаріусом. Згідно із усною домовленістю між сторонами в ціну договору, було включено і вартість земельної ділянки площею 0,33 га, яка знаходиться за тією ж адресою, що і придбаний громадянином «Х.» житловий будинок разом із господарськими будівлями та спорудами.

Однак документи, які б посвідчували право власності на відповідну земельну ділянку, громадянину «Х.» продавцем не пред’являлись.

Згодом, в зв’язку із початком робіт по реконструкції придбаного житлового будинку громадянин «Х.» зіштовхнувся із проблемою відсутності правовстановлюючого документу на земельну ділянку площею 0,33 га, наявність якого необхідна для отримання висновків та погоджень початку робіт з його реконструкції та перепланування.

Задля вирішення відповідного питання громадянин «Х» звернувся до сільської ради з проханням видати правовстановлюючий документ на земельну ділянку. Однак йому відмовили, зазначивши, що відповідна земельна ділянка оформлена на батька громадянина «М», який на момент укладення договору купівлі-продажу будинку, господарських будівель та споруд вже помер.

Громадянин «Х.», вважаючи себе власником земельної ділянки так, як придбавав її у громадянина «М.» разом із житловим будинком, звернувся за роз’ясненням до юридичної консультації.