- •Методика вирішення учбових справ
- •Фабула 2.
- •Фабула 3.
- •Фабула 4.
- •Фабула 5.
- •Фабула 6.
- •Фабула 7.
- •Фабула 8.
- •Фабула 9.
- •Фабула 10.
- •Фабула 11.
- •Фабула 12.
- •Фабула 13.
- •Фабула 14.
- •Фабула 15.
- •Фабула 16.
- •Фабула 17.
- •Фабула 18.
- •Фабула 19.
- •Фабула 20.
- •Фабула 21.
- •Фабула 22.
- •Фабула 23.
- •Фабула 24.
- •Фабула 25.
- •Фабула 26.
- •Фабула 27.
- •Фабула 28.
- •Фабула 29.
- •Фабула 30.
- •Фабула 31.
- •Фабула 32.
- •Фабула 33.
- •Фабула 34.
- •Фабула 35.
- •Фабула 36.
- •Фабула 37.
- •Фабула 38.
- •Фабула 39.
- •Фабула 40.
- •Фабула 41.
- •Фабула 42.
- •Фабула 43.
- •Фабула 44.
Фабула 4.
В березні між С. районною державною адміністрацією та фізичною особою – підприємцем Івановим був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1 га для використання в комерційних цілях, для будівництва і обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком. В договорі купівлі-продажу передбачалось, що вартість земельної ділянки складає 84500,00 грн.
В квітні між Сторонами був складений Акт прийому-передачі земельної ділянки. А в травні Іванов. перерахував на розрахунковий рахунок місцевого бюджету вартість земельної ділянки у розмірі 84500,00 грн., що підтверджується квитанцією. Проте, укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки відбулася без його нотаріального посвідчення.
Іванов неодноразове звертався на адресу районної державної адміністрації із заявою з’явитися до нотаріуса для посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Однак районною державною адміністрацією було прийнято рішення про недоцільність виконання змісту заяви Іванова, у зв’язку із тим, що 1) договір був скріплений печаткою, 2) за договором купівлі-продажу здійснена повна оплата та 3) земельна ділянка була передана по Акту прийому-передачі.
Фабула 5.
ТОВ «Агроресурс» звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним окремих пунктів розпорядження М. районної державної адміністрації в частині відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 1945299,54 грн.
ТОВ вважало, що стягнення з нього втрат сільськогосподарського виробництва є протиправним оскільки: 1) втрати сільськогосподарського виробництва підлягають відшкодуванню у тих випадках, коли провадиться вилучення (викуп) земельної ділянки для потреб, не пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом; 2) законодавством встановлений вичерпний перелік випадків, у яких відбувається саме вилучення або викуп земельної ділянки; 3) у відносинах які склались між ТОВ та райдержадміністрацією не відбулось вилучення або викуп земельної ділянки, а відбулася тільки зміна її цільового призначення, із земель сільськогосподарського призначення на землі для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгівельного комплексу, призначеного для обслуговування членів територіальної громади району; 4) земельна ділянка залишається перебувати у державній власності райдержадміністрації.
Райдержадміністрація вважає, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка належить ТОВ «Агроресурс», на праві оренди (строком на 49 років), шляхом їх віднесення із категорії земель сільськогосподарського призначення до іншої категорії земель, це і є вилучення сільськогосподарських угідь із господарського обігу, у зв'язку з чим ТОВ повинно сплатити втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі, що затверджено розпорядженням М. районної державної адміністрації.
Фабула 6.
В січні К. сільська рада прийняла рішення яким: 1) затвердила проект землеустрою з відведення земельної ділянки та передала її у власність Обслуговуючому кооперативу «Ранок степу», площею 4,0 га, у тому числі по угіддям: землі, покриті лісовою/деревинною та кущовою/ рослинністю - 4,0 га, розташовану в селі К. для розміщення жилої забудови; 2) вказану земельну ділянку було віднесено до земель жилої та громадської забудови; 3) зобов’язало обслуговуючий кооператив «Ранок степу» відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва, в сумі 500120 грн.
Проте Обслуговуючий кооператив вважав, що відповідні вимоги сільської ради, щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, в сумі 500120 грн. є не обґрунтованими тому, що: 1) надана земельна ділянка хоча і вкрита лісовою рослинністю, проте, згідно із витягом Державного земельного кадастру, не віднесено до земель лісогосподарського призначення та не пов’язана із лісогосподарським виробництвом; 2) чинне законодавчо звільняє суб’єктів земельних правовідносин від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва якщо відповідні землі надаються для розміщення житлової забудови.
Однак К. сільська рада не погоджуючись із доводами Обслуговуючого кооперативу, у лютому звернулася до господарського суду з позовом про зобов’язання ОК «Ранок степу» відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва в сумі 500120 грн.
