Фабула 23.

В січні між громадянином «П». та ТОВ «Сади Азову» був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,7500 га ріллі, який зареєстрований та земельна ділянка передана за актом приймання-передачі.

Через двадцять місяців після укладення договору оренди земельної ділянки гр. «П.» звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Сади Азову» пеню за несвоєчасну виплату орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов’язання ТОВ «Сади Азову» повернути земельну ділянку.

Позивні вимоги гр. «П.» обґрунтовує наступним: 1) за договором оренди ТОВ «Сади Азову» зобов’язувалось сплачувати щорічно до 31грудня орендну плату у грошовій формі – 600 гривень на рік. У разі невнесення орендної плати у визначений у договорі строк передбачалась пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення. ТОВ «Сади Азову», в порушення умов договору, орендну плату йому виплатив лише після перебігу 9 місяців починаючи з 31 грудня попереднього року. Тому ТОВ «Сади Азову» має сплатити пеню за несвоєчасну виплату орендної плати за період з 31 грудня попереднього року по 1 вересня поточного року у сумі 16,30 грн. та 3% річних за цей же період у сумі 16,30 грн.; 2) ТОВ «Сади Азову» неналежно виконував умови договору в частині: сплати орендної плати; забезпечення використання землі за цільовим призначенням, підвищення родючості грантів та зберігання інших корисних властивостей; 3) удоговорі оренди земельної ділянки відсутності всі істотні умови (зокрема: порядок внесення орендної плати, умови збереження стану об’єкта оренди, умови передачі у заставу та внесення до статутного капіталу права оренди земельної ділянки).

В обґрунтування неналежного використання земельної ділянки гр. «П.» надав акти та припис управління Держкомзему в яких зазначено, що орендована земельна ділянка не використовується приблизно 2-3 роки та засмічена бур’яном. Також він зазначає, що після реєстрації договору він виявив, що у договір оренди землі в односторонньому порядку, від руки, внесено окремі істотні умову договору.

ТОВ «Сади Азову» позов не визнало, оскільки вважало, що: 1) позивачем здійснене безпідставне нарахування 3% річних у сумі 16,30 грн. так як така умова договором оренди не передбачалась; 2) зміст договору оренди земельної ділянки був узгоджений з гр. «П.» та він особисто його підписав; 3) договір оренди земельної ділянки зареєстровано, тому він вважається дійсним і підлягає виконанню обома сторонами з дня його реєстрації; 3) позивачем не надано жодного переконливого доказу на підтвердження того, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням або погіршився її екологічний стан чи родючість.

Фабула 24.

При проведенні державним інспектором позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства було встановлено, що земельна ділянка у комунальної власності, яка розташована у місті «Т.» використовується ФОП Соколовим для розміщення малої архітектурної форми без укладення та реєстрації у встановленому законодавством порядку договору особистого строкового земельного сервітуту.

Дізнавшись про відповідний факт прокурор міста «Т.», звернувся з позовом до суду про стягнення з ФОП Соколова шкоди у розмірі 6580 грн., завданої самовільним зайняттям земельної ділянки та зобов’язати ФОП повернути самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.

ФОП Соколов, заперечував проти позову, зазначивши що: розміщення малої архітектурної форми – торговельного кіоску строком на один рік погоджено рішенням міської ради. Цим же рішенням міської ради надано відповідачу дозвіл на укладення договору особистого строкового сервітуту. Але порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який повинен бути встановлений центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, не встановлений, що унеможливлює юридичне оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою.