- •Розділ 2. Кінематика
- •§ 11. Предмет кінематики. Система відліку
- •§ 12. Три форми рівнянь руху матеріальної точки
- •12.1. Координатна форма рівнянь руху
- •12.2. Натуральна форма рівнянь руху
- •12.3. Векторна форма рівнянь руху
- •13.3. Визначення швидкості точки при натуральній формі рівнянь руху
- •§ 13. Швидкість руху матеріальної точки
- •13.1. Визначення швидкості точки при заданому векторному рівнянні руху
- •13.2. Визначення швидкості точки при координатній формі рівнянь руху
- •§ 14. Прискорення руху матеріальної точки
- •14.1. Визначення прискорення точки при векторній формі рівнянь руху
- •14.2. Визначення прискорення точки при координатній формі рівнянь руху
- •Визначення прискорення точки при натуральній формі рівнянь руху
- •§ 15. Секторна швидкість
- •§ 16. Криволінійні координати. Коефіцієнти Ляме. Швидкість і прискорення точки в криволінійних координатах
- •§ 17. Окремі випадки руху матеріальної точки. Методика розв'язування задач кінематики точки
- •Питання для самоконтролю
- •§ 18. Складний рух матеріальної точки
- •18.1. Переносний, відносний та абсолютний рухи матеріальної точки
- •Теорема про додавання швидкостей при складному русі точки
- •Теорема про складання прискорень при складному русі точки (теорема Коріоліса)
- •18.4. Методичні вказівки до розв'язання задач складного руху матеріальної точки
- •Питання для самоконтролю
- •§ 19. Поступальний рух твердого тіла. Розподіл лінійних швидкостей і прискорень
- •§ 20. Обертальний рух твердого тіла навколо нерухомої осі
- •20.1. Рівняння обертального руху
- •20.2. Кутова швидкість у випадку рівномірного обертання
- •20.3. Кутова швидкість тіла при нерівномірному обертанні
- •20.4. Кутове прискорення тіла у випадку рівноприскореного обертання
- •20.5. Кутове прискорення в загальному випадку
- •20.6. Вектори кутової швидкості та кутового прискорення
- •20.7. Швидкість і прискорення довільної точки тіла при обертальному русі
- •20.8. Формула Ейлера
- •20.9. Методичні вказівки до розв'язання задач на обертальний рух твердого тіла
- •Питання для самоконтролю
- •§ 21. Плоский рух твердого тіла
- •21.1. Поняття плоского руху твердого тіла
- •21.2. Рівняння руху плоскої фігури
- •21.3. Поле швидкостей
- •21.4. Миттєвий центр швидкостей
- •21.5. Швидкості точок плоскої фігури як швидкості в обертальному русі навколо миттєвого центра швидкостей
- •21.6. Окремі випадки визначення положення миттєвого центра швидкостей плоскої фігури
- •21.7. Прискорення точки плоскої фігури як сума прискорення полюса та прискорення цієї точки в обертальному русі навколо полюса
- •21.8. Миттєвий центр прискорень плоскої фігури
- •21.9. Прискорення точок плоскої фігури як прискорення в обертальному русі навколо миттєвого центра прискорень
- •21.10. Окремі випадки розташування миттєвого центра прискорень
- •Методичні вказівки до розв'язання задач
- •21.12. Нерухома та рухома центроїди
- •Питання для самоконтролю
- •§22. Сферичний рух твердого тіла
- •22.1. Рівняння сферичного руху твердого тіла
- •22.2. Теорема Ейлера-Даламбера
- •22.3. Рухомі та нерухомі аксоїди
- •22.4. Швидкості точок твердого тіла при сферичному русі
- •22.5. Миттєве кутове прискорення тіла при сферичному русі
- •22.6. Прискорення точок твердого тіла при сферичному русі
- •Питання для самоконтролю
- •§ 23. Рух вільного твердого тіла
- •23.1. Рівняння руху вільного твердого тіла
- •23.2. Швидкості точок вільного твердого тіла в загальному випадку його руху
- •23.3. Миттєва гвинтова вісь і миттєвий гвинтовий рух
- •23.4. Прискорення точок вільного твердого тіла в загальному випадку його руху
- •§ 24. Складний рух твердого тіла
- •24.1. Теорема про складання поступальних рухів твердого тіла
- •24.2. Теорема про складання обертань твердого тіла навколо осей, що перетинаються
- •24.3. Теореми про складання обертань твердого тіла навколо паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
Теорема про складання прискорень при складному русі точки (теорема Коріоліса)
Теорема.
Абсолютне прискорення
точки при складному русі дорівнює
векторній сумі відносного прискорення
,
переносного прискорення
і прискорення Коріоліса
:
.
(18.6)
Відносне прискорення точки виражається похідною за часом від вектора , тобто
.
Переносне прискорення матеріальної точки дорівнює прискоренню тієї точки тіла G, з якою в даний момент часу співпадає точка М (див. рис. 18.1):
(18.7)
де
-
прискорення полюса О;
- кутове прискорення тіла G.
Через
те, що вектори
і
взаємно перпендикулярні, одержимо:
(18.8)
Напрямок
вектора
визначається як напрямок вектора,
одержаного векторним добутком двох
векторів
і
:
векторним (або зовнішнім) добутком двох
векторів
і
називають вектор
,
який за величиною дорівнює площі
паралелограма, побудованого на векторах
і
,
перпендикулярний до площини, у якій
розташовані вектори
і
та направлений у такий бік, щоб поворот
від
до
на найкоротшому шляху навколо одержаного
вектора проходив у
той же бік, що й поворот від осі х до осі у навколо осі z (рис. 18.3).
Довжина вектора С за визначенням дорівнює:
(18.9)
При
:
.
(18.10)
Прискорення Коріоліса дорівнює:
.
(18.11)
Рис.
18.3
Рис.
18.3
Його модуль визначається так:
.
(18.12)
Прискорення
Коріоліса з'являється лише тоді, коли
(коли переносний рух не є поступальним).
Напрямок прискорення Коріоліса знаходять за правилом векторного добутку (див. рис. 18.3).
Для визначення напрямку прискорення Коріоліса зручно користуватись правилом Жуковського: щоб знайти прискорення Коріоліса, необхідно спроектувати відносну швидкість точки на площину, перпендикулярну до осі переносного обертального руху (площину, перпендикулярну до ), і повернути цю проекцію на 900 у бік переносного обертання.
З фізичної точки зору прискорення Коріоліса точки М є величиною, що визначає бистроту зміни її переносної швидкості у відносному русі та бистроту зміни відносної швидкості в переносному русі.
Переносне прискорення точки М є величиною, яка визначає бистроту зміни її переносної швидкості в переносному русі.
Відносне прискорення точки М є величиною, яка визначає бистроту зміни її відносної швидкості у відносному русі.
18.4. Методичні вказівки до розв'язання задач складного руху матеріальної точки
Усі задачі складного руху матеріальної точки можна розділити на три типи.
У задачах першого типу відомими є:
а) відносний і переносний рухи точки - необхідно визначити рівняння абсолютного руху та абсолютну траєкторію;
б) абсолютний і переносний рухи точки – необхідно визначити рівняння відносного руху та відносну траєкторію точки.
У випадку а) задача зводиться до складання (додавання) двох складових рухів точки: відносного та переносного, а у випадку б) - до розкладання відомого абсолютного руху на заданий переносний і невідомий відносний рухи.
У задачах другого типу відомими є:
а) абсолютна та переносна швидкості точки - необхідно визначити відносну швидкість, або відомі відносна та абсолютна швидкості - необхідно визначити переносну швидкість;
б) одна сторона трикутника швидкостей - необхідно знайти два інших елементи цього трикутника.
Розв'язання цих задач пов'язано із застосуванням формули складання швидкостей і його можна провести двома методами: графічним та методом проекцій.
Графічний метод вимагає побудови замкненого трикутника швидкостей або паралелограма швидкостей і визначення сторін та кутів цих геометричних фігур.
Метод
проекцій
вимагає побудови допоміжної системи
координат
для встановлення залежності між
проекціями абсолютної, відносної та
переносної швидкостей точки у вигляді:
.
(18.13)
Модуль абсолютної швидкості та її напрямок знаходимо за формулами:
;
(18.14)
;
;
.
У задачах третього типу необхідно знайти абсолютне прискорення точки, користуючись теоремою про додавання прискорень.
Якщо переносний рух не є поступальним, то переносне прискорення необхідно визначити як геометричну суму обертального прискорення
,
та доосьового прискорення
;
.
Якщо
відома траєкторія відносного руху
точки, то її відносне прискорення треба
обчислювати як геометричну суму
нормального
і тангенціального (дотичного)
відносних прискорень:
(18.15)
У цьому разі абсолютне прискорення дорівнює
(18.16)
Для визначення модуля та напрямку абсолютного прискорення доцільно скористатись методом проекцій.
Вибираємо
допоміжну систему
і проектуємо ліву та праву частину
рівності (18.16) на осі
(18.17)
Модуль абсолютного прискорення дорівнює:
(18.18)
Розв'язувати задачі на складний рух матеріальної точки доцільно в такій послідовності:
1) розкладаємо абсолютний рух точки на два складових рухи: переносний і відносний;
2) вибираємо дві системи координат: одну приймаємо за нерухому, а іншу – за рухому, яку жорстко пов'язуємо з рухомим тілом;
3)
для задач першого
типу
необхідно скласти рівняння відповідного
руху точки (відносного або абсолютного).
Для складання рівнянь абсолютного руху
можна скористатись формулами, які
пов'язують координати досліджуваної
точки М
у системах координат
і
:
(18.19)
де
- координати початку О
рухомої системи координат Охуz;
-
напрямні косинуси кутів між осями
рухомої та нерухомої систем координат
,
їх значення наведено в таблиці 18.1.
Таблиця 18.1
У цій
таблиці
і т.д.
|
x |
y |
z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4) для задач другого типу треба застосувати теорему про додавання швидкостей;
5) для задач третього типу визначаємо прискорення Коріоліса, відносне та переносне прискорення. Для цього уявно зупинимо переносний рух і знайдемо швидкість і прискорення відносного руху точки, користуючись правилами кінематики точки. Щоб знайти швидкість і прискорення переносного руху, треба уявно зупинити відносний рух та знайти швидкість і прискорення тієї точки рухомої системи координат, з якою в даний момент часу співпадає досліджувана точка.
Вказівка. Для закріплення матеріалу § 18 необхідно розв’язати задачі із збірника: Мещерский И. В. Сборник задач по теоретической механике. - М.: Наука, 1981 (або1986):
1) №№ 21.2; 21.3; 22.12; 22.14; 23.3; 23.27;
2) №№ 21.5; 21.11; 22.17; 22.25; 23.24; 23.41;
3) №№ 21.13; 21.14; 22.26; 23.67; 23.69; 23.70.
