1.4. Сади ісламу

У ХІІ ст. на Аравійському півострові з його пустелями, скелями, оазами і караванами верблюдів утворилася арабська теократична держава, яка внаслідок завоювань в середині VIII ст. перетворилася у велику феодальну імперію – Халіфат. Імперія включала до свого складу країни Арабського Сходу, північну Африку, Іран, Афганістан, більшу частину Піренейського півострова, частину Середньої Азії, Закавказзя і північно-західну Індію.

Головною ідеологією в Халіфаті був іслам – нова релігія, яка була соціальним і на той час революційним віровченням, котре проповідувало братство (мусульманин мусульманинові брат) та рівність (пан і слуга мають їсти однакову їжу). Це була проста і зрозуміла широкій масі віра. Творцем нової релігії був Мохаммед, який народився в Мецці у 570 р. (помер у 632 р.). Проводячи кампанію проти ідолопоклонства, Мохаммед зіткнувся із сильною опозицією в Мецці і мусив у 622 р. переселитись у Медіну. Але в 629 р. він знову завоював Мекку і наприкінці свого життя володів уже усією Арабією.

Торгівля країн Сходу і Заходу стала головним джерелом багатства арабських держав, що давало можливість утримувати велику армію і вести завойовницькі війни. Араби завдяки досконалому вивченню досягнень попередніх культур (старогрецької, елліністично-римської, аравійської, іранської, індійської, а потім і китайської) створили власне письмо, а згодом розвинули цілий ряд наук, особливо повязаних із землеробством, мореплаванням, штучним зрошуванням земель, архітектурою. Араби створили свій власний напрям у садово-парковому мистецтві.

1.4.1. Арабські сади

Один із відомих арабських садів – Алкатай, що поблизу Каїра. Закладений він за часів династії Тульнідів (868-905). Росли в ньому карликові пальми, щеплені дерева, гарноквітучі чагарники і квіти, які вирізнялися своїм сильним ароматом. Розпланований сад у строгому геометричному порядку. Обабіч басейнів і каналів розташовано квіткові рабатки. Були тут вольєри з рідкісними птахами, клітки з левами, пантерами і слонами. Однією з особливостей саду був басейн, наповнений ртуттю. Над територією саду домінував павільйон, звідки відкривалися чудові види на місто, гори, Ніл і пустелю (Майдецький, 1978).

У Багдаді і його околицях, коли сюди за часів династії Аббасидів була перенесена столиця Халіфату, з’явилися численні резиденції вельмож, оточені мальовничими садами. Особливо виділялася резиденція Аль-Мамуна (ІХ ст.) з іподромом, бельведером, клітками з дикими звірами. Але головним, найпримітнішим садово-парковим елементом було дерево, викуване із срібла (важило 1500 кг) і встановлене на маленькому острівку посеред великого круглого басейну. Гілки і листя на ньому були із срібла і золота. Птахи, що сиділи на гілках, теж були із золота і під подихом вітру подавали чудові звуки. Подібні дерева в ті часи можна було зустріти і в інших садах Сходу.

Особливий подив візантійських послів викликав палац Новий Кіоск з надзвичайно дорогим садом. Посередині саду знаходився цинковий басейн розміром 18х12 м, оточений каналом, також виконаним з цинку, який тоді був цінніший, ніж срібло. Стояли в саду чотири надзвичайно красиві позолочені і гарно оздоблені альтанки. В саду, що оточував басейн, росло 700 карликових фінікових пальм, заввишки близько 2,5 м, які так добре доглядали, що вони плодоносили увесь рік.