Лекція 3. Правова психологія

1. Право як фактор соціальної ре­гуляції поведінки.

2. Соціальна адаптація і соціалізація особистості.

3. Пра­вова соціалізація особистості. Дефекти правової соціалізації. Криміногенність дефектів правової соціалізації в родині.

4. Правосвідомість і правовиконавська по­ведінка особистості.

5. Психологічні передумови (умови) ефективності правових норм.

1. Право як фактор соціальної ре­гуляції поведінки.

Життєдіяльність людини у суспільстві регулюється соціально-нормативними механізмами – соціальними нормами і соціальним кон­тролем. У цьому механізмі одно з центральних місць займає право.

Право, правова культура – історичне досягнення цивілізації в галузі соціо-нормативної регуляції життєдіяльності суспільства.

Ак­сіоматичні постулати права формувалися в далекій давнині. З розвитком загальнолюдської культури соціальні цінності все більше інтегрувались в праві. У цивілізованому суспільстві само право стало базовою соціальною цінністю. Розвинене право демократично. Воно обмежує владу країни на користь громадян. Але й громадянин у право­вій країні стає здатним до високої цивільної саморе­гуляції своєї поведінки – воно стає правозастосовчим. Така поведінка вимагає розвитку правосвідомості, правового виховання. Ус­тановка суспільної та індивідуальної свідомості на правові цінності – основа правореалізації. Для цього необхідно розуміння та ін­терналізація права як основної базової соціальної цінності.

Пра­вове регулювання – це упорядкування суспільних стосунків шляхом обов’язкового підпорядкування поведінки суб’єктів цих відносин державно санкціонованим правовим нормам.

У правовій регуляції суттєву роль відіграють засоби впливу на масову правосвідомість, науково обґрунтований прогноз поведінки людини при різних правових ситуаціях. Законодавець повинен адек­ватно відображати актуальні потреби соціального розвитку суспільства, враховувати соціально-психологічні особливості функціонування особистості. Престиж права залежить від відповідності законодавства як інтересам суспільства, так і окремої особистості. Однак і сама особистість повинна бути підготовлена до правозасвоєння і правореалізації, мати необхідну загальну й правову соціалізацію.

Правова психологія – це розділ юридичної психології, що вивчає психологічні аспекти праворозуміння, правотворчості, формування індивідуальної, групової та суспільної правової свідомості, правової соціалізації особистості і її правовиконавчої поведінки.

2. Соціальна адаптація і соціалізація особистості.

Соціальна адаптація – активне соціально позитивне пристосування індивіда до умов соціального середовища.

Соціаліза­ція – це оволодіння особистістю механізмом соціальної саморегуляції, самопідпорядкування особистості соціальним вимогам, її перехід від зовнішньої детермінації (команд, наказів, інструкцій) до внутрішньої соціально орієнтованої самодетермінації.

Кожна людина має свій набір «значень для себе», свій індивідуальний класифікаційно-оціночний механізм – особистісний конструкт. Базові особистісні конструкти визначають допустиму для індивіда міру відхилення від норми в різних типових ситуа­ціях.

У складних соціальних ситуаціях, в умовах соціально-ідеологічної і економічної трансформації до соціальної адаптації особистості висуваються підвищені вимоги. Кардинальні соціальні перетворення породжують нові соціальні функції і відповідно – соціальні ролі, змінюють статус соціальних груп, загострюють відмінності в інтересах, ціннісних орієнтаціях, нормах поведінки. Життєдіяльність людини в цих умовах поєднується з ускладненням її психічної саморегуляції. Загальносоціальна стратегія життєдіяльності індивіда часто визначається корпоративними стратегіями, міжгруповою конкуренцією, міжетнічною ворожнечею, посилюється агресивність низькостатусних груп. Поведінка багатьох людей при цьому дестабілізується тим, що вони включаються в несумісні соціальні групи – в групи з суперечливими соціальними цінностями, нормами. Виникаючі соціально-рольові конфлікти зумовлюють внутрішньоособистісну конфліктність, – виникає роздвоєння свідомості особистості, її психічна дезінтеграція. Соціально-економічна криза посилюється кризою в соціально-психологічній сфері. Соціально відхиляюча поведінка досить швидко розповсюджується.

Для формування самодисципліни членів суспільства необхідно ствердження базових ціннісних орієнтирів, надання особистості можливості її життєзабезпечення новими правомірними способами, підвищений соціальний контроль, невідворотність санкцій за будь-яке правопорушення, спрямованість суспільства на правову соціалізацію особистості.

Об’єктивно правовиконавча поведінка формується в результаті правової соціалізації особистості. Правова соціалізація особистості – це включення в ціннісно-нормативну систему особистості тих цінностей, які охороняються правом, оволодіння особистістю правомірними способами поведінки.

Дефектність правової соціалізації особистості може проявлятися і в недооцінці цінності права (правовий негативізм), і в безмовному, легковажному ставленні до вимог закону (правовий інфальтилізм) і в активному неприйнятті норм права (правовий нігілізм).