- •Передмова
- •2. Система юридичної психології.
- •3. Методологічні основи. Класифікація методів юридичної психології.
- •2. Формування юридичної психології як науки.
- •3. Історія юридичної психології в хх сторіччі.
- •Лекція 3. Правова психологія
- •2. Соціальна адаптація і соціалізація особистості.
- •3. Правова соціалізація особистості. Дефекти правової соціалізації. Криміногенність дефектів правової соціалізації в родині.
- •4. Правосвідомість і правовиконавча поведінка особистості.
- •Лекція 4. Психологія особистості злочинця
- •2. Психологічна структура особистості злочинця.
- •3.Типи криміногенної особистості.
- •2. Загальна характеристика злочинної групи. Структура злочинної групи.
- •3. Характеристика злочинних груп залежно від їх криміналізації та організованості: предкримінальні, прості, організовані та злочинні організації.
- •2. Загальна характеристика злочинної групи. Структура злочинної групи.
- •3. Характеристика злочинних груп залежно від їх криміналізації та організованості: предкримінальні, прості, організовані, злочинні організації.
- •3. Поняття професійно-психологічна підготовленість юриста.
- •Психологічні аспекти підготовки цивільних справ до судового розгляду
- •Психологічні аспекти організації судового засідання
- •Психологічні аспекти підготовки цивільних справ до судового розгляду
- •3. Психологічні аспекти організації судового засідання
- •4. Психологія міжособистісної взаємодії і судової мови в цивільному процесі
- •Курс лекцій ващенко і. В. Юридична психологія
2. Загальна характеристика злочинної групи. Структура злочинної групи.
У сучасній кримінології під традиційною злочинною групою розуміють неофіційну спільноту людей, які здійснюють спільну діяльність, спрямовану на досягнення кримінальних цілей.
Злочинна група – це різновид малої групи. Нижня межа чисельності злочинної групи визначена кримінальним законодавством: «сумісна участь двох або більше осіб у скоєнні навмисного злочину». Верхня межа чисельності деяких організованих злочинних груп сягає понад 1000 чоловік. При збільшенні чисельності злочинної групи зростає не лише її кримінальна небезпека, але й посилюється взаємний вплив, відчуття належності, впевненість у собі та ін. Збільшення чисельності групи висуває більш високі вимоги і до її організованості, необхідності координації дій її членів.
Склад учасників групи можна схарактеризувати такими параметрами: вік, стать, національність, кримінальний досвід, соціальний статус та ін. В умовах соціальної нестабільності суспільства зростає дитяча бездоглядність, бродяжництво, жебракування тощо. Тому число кримінальних груп неповнолітніх зростає.
В. Пірожков виділяє за віковою ознакою наступні кримінальні групи неповнолітніх: дитячі асоціальні групи (8-11-річні); підліткові кримінальні групи (11-15-річні); юнацькі кримінальні групи (15-17-річні). Близькість віку сприяє формуванню загальних поглядів, способів поведінки, проведення дозвілля. Це прискорює процес групування і підвищує кримінальну мобільність.
Більшість учасників кримінальних груп становлять дорослі, молодь. Існують і змішані групи. Враховуючи особистісні особливості неповнолітніх їм доручають найбільш непрестижні або небезпечні функції.
За ознакою статі групи можуть бути: одностатеві (переважно чоловічі, рідше жіночі); змішані (за участю осіб чоловічої і жіночої статі). Злочині групи за участю одних жінок зазвичай займаються проституцією, шахрайством, крадіжками, торгівлею наркотиками. Участь жінок у змішаній з чоловіками злочинній групі виступає каталізатором кримінальної активності чоловіків, а для неповнолітніх – можливістю самоствердження. Здебільшого жінки у змішаній кримінальній групі виконують роль задоволення сексуальних потреб всіх членів групи. Втім, жінки, особливо деяких національностей, не поступають чоловікам у зухвальстві скоєних злочинів, а іноді виступають організаторами злочинних груп.
Одна з характеристик кримінальних груп – це етнічний або національний склад її членів. Більшість злочинних угруповань за своїм складом є відображенням національного складу регіону, в якому вони функціонують. У великих мегаполісах вони формуються за принципом земляцтва і представляють монолітне національне братство. Такі угруповання відрізняються глибокою конспірацією, жорсткою дисципліною, національною обрядовістю, кровним родством, зухвалістю скованих правопорушень і здатністю до самопожертви.
Структура злочинної групи – одна з найбільш важливих характеристик.
Соціометрична структура дозволяє визначати статус (авторитет) кожного члена групи, виходячи з тих уподобань, які йому віддають інші члени групи. При цьому виділяють лідерів, переважних, середнячків та «ізольованих». Соціометричний підхід може успішно використовуватися при описі невеликих груп – до 20 чоловік.
Рольова структура характеризує членів групи, виходячи з тих неофіційних функцій, які вони виконують. Наприклад, «банкир» - людина, яка веде рахування спільних грошей групи; «танк» - член групи, який забезпечує її безпеку; «шестерка» - член групи, який виконує дрібні доручення більш авторитетних членів спільноти або лідера та ін.
Організаційна структура передбачає наявність розгалужених, багатофункціональних і ієрархічно взаємопов’язаних підрозділів. Структура групи - одна з найбільш суттєвих ознак організованості кримінальної спільноти. Організованість впливає на характер злочинної діяльності і особливості протікання соціально-психологічних явищ.
