3. Історія юридичної психології в хх сторіччі.

Завдяки дослідженням психоаналітиків Ф. Адлера, Ф. Александера, Г. Штауба й інших вчених була виявлена роль несвідомої сфери особистості в злочинній поведінці.

У 20-30-ті рр. ХХ ст., керуючись методологічними орієнтирами, сформульованими засновником психотехніки Г. Мюнстербергом (1863-1916), його послідовники прагнули розробити і впровадити в правову практику різноплановий психологічний інструментарій, зокрема для вирішення таких задач: для попередження порушень права; по з’ясуванню суб’єктивного складу злочинів; по трактовці юридичних випадків (по прийняттю рішень у суді), по психологічному забезпеченню праці працівників правоохоронних органів (розробка професіограм, профвідбор тощо).

У ХХ ст. за кордоном інтенсивно розвивається діагностичний інструментарій юридичної психології і текстологічний підхід до вивчення особистості злочинців. Засновник одно з перших тестів інтелекту А. Біне використав його лише при судово-психологічній експертизі малолітніх злочинців, а в подальшому – для доказу припущення, що злочинцям властивий низький рівень розумового розвитку. В результаті було доведено, що рівень інтелекту у злочинців не нижче, ніж у населення в цілому.

Серед тестів патопсихологічного характеру в юридичній практиці знайшли широке застосування методики як за окремими моторно-фізіологічними і психічними процесами, так і по вивченню інтегральних особистісних властивостей (акцентуацій характеру, делінквентних здібностей, спрямованості особистості та проективні тести («чорнильні плями» - Г. Роршаха – 1921, «тематичний апперцептивний тест» - ТАТ Х. Моргана і Г. Мюррея – 1935, «портретна» методика Л. Сонді – 1945, методика «малюнкової фрустрації» С. Розенцвейга – 1945, тест «кольорового вибору» Ф. Люшера – 1948 та ін.), а також багатоцільові особистісні опитувальники (MMPI, CPI, EPI) та ін.

У 70-80-х рр. ХХ ст. закордоні вчені стали в дослідженнях використовувати комп’ютерне моделювання. Так, у виданій в Росії монографії американських вчених Т. Постона і С. Стюарта «Теорія катастроф і її використання» описуються підходи і результати моделювання групових порушень у в’язниці.

Для покращення розуміння суті правових норм і психологічного обґрунтування шляхів вдосконалення правового регулювання останнім часом розробляються і реалізуються методики юридичної герменевтики.

За даними аналітичних оглядів із юридичної психології, які в 1994-1996 рр. робились Інститутом імені М. Планка (Німеччина; Гельмут Кюрі), лише в країнах Західної Європи нараховувалось більше 3,5 тис. психологів, безпосередньо працюючих в правоохоронних органах. Крім того, існує значна кількість спеціалізованих наукових центрів і академічних інститутів, в яких проводяться цілеспрямовані дослідження з проблематики юридичної психології.

Крім інтеграції зусиль у внутрішньодержавному масштабі (шляхом створення професійних спільнот юридичних психологів: 1977 р. – в Англії, 1981 р. – в США, 1984 р. – у ФРН та ін.) останнім часом спостерігається тенденція до збільшення контактів і зв’язків на міжнародному рівні (проведення кросс-культурних досліджень, міжнародних симпозіумів та ін.).

В даний час у західній кримінології дотримуються соціально-психологічних теорій злочину, що пояснюють механізми засвоєння так названої делінквентної моралі механізмами нейтралізації морального контролю, захисними механізмами. Одночасно проводяться дослідження з психології показань свідків, психологічної експертизи та ін.

Становлять інтерес і роботи К. Століна, в яких висвітлювалися психологічні аспекти діяльності слідчого і судді, питання одержання правдивих показань свідків (а не одержання визнання за будь-яку ціну, у тому числі і за допомогою катувань, інсценувань з використанням повсякденної психології), методи виявлення в них мимовільної неправди.

З другої половини XX в. одержують розвиток прикладні психологічні дослідження в галузі забезпечення ефективності правозастосовної діяльності. У працях В. Романова розглядаються питання використання юридичної психології у військовій юстиції, а в роботах М. Єнікєєва викладаються всі питання організації викладання навчальної дисципліни – юридична психологія – у ВНЗах.

Сьогодні юридична психологія як самостійна наука займає повноправне місце в Державному освітньому стандарті вищої професійної освіти.

Питання для самоконтролю

1. Історія розвитку юридичної психології.

2. Формування юридичної психології як науки.

3. Основні тенденції у розвитку зарубіжної юридичної психології в ХХ ст.

4. Розвиток юридичної психології у радянський період.

5. Розвиток юридичної психології у пострадянський період.

Література: 1-4, 6-7, 10-11, 28, 57.