2. Система юридичної психології.

Система юридичної психології являє собою певним чином структуровану сукупність її знань, їх напрямків, розділів, частин.

Юридична психологія містить наступні розділи:

1) методологічний розділ;

2) правова психологія;

3) кримінальна психологія;

4) психологія карного судочинства;

5) пенітенціарна (виправна) психологія;

6) психологія цивільного правового регулювання.

Кожен розділ юридичної психології має свою підструктуру. Так, методологічний розділ включає предмет, завдання, систему, методи й історію розвитку юридичної психології.

Методологічна особливість юридичної психології полягає в тому, що її об'єктом є особистість, як суб'єкт діяльності. Таким чином, якщо право виділяє в людині правопорушника, то юридична психологія досліджує людину в правопорушникові.

Правова психологія вивчає:

– право як фактор соціальної регуляції поведінки;

– правову соціалізацію особистості, психологічні вади, що приводять до дефектів правової соціалізації;

– психологію праворозуміння і правосвідомості.

Кримінальна психологія вивчає:

– поняття особистості злочинця, типи злочинців;

– психологію здійснення злочинного діяння;

– психологію групової й організованої злочинності;

– психологію провини і відповідальності.

Психологія карного судочинства вивчає:

а) психологію попереднього слідства (слідчо-оперативна психологія):

– психологію слідчої діяльності;

– психологію особистості слідчого й інших учасників карного процесу;

– психологію комунікативної діяльності слідчого;

– психологію слідчих дій (психологічні аспекти розкриття і розслідування злочину);

– судово-психологічну експертизу в карному процесі;

б) психологію судової діяльності:

– психологію допиту в судовому слідстві;

– психологію судових дебатів;

– психологію діяльності прокурора;

– мову прокурора;

– психологію діяльності адвоката;

– мову адвоката;

– психологію підсудного;

– психологію прийняття судових рішень;

– проблеми судово-психологічної експертизи.

Виправна психологія вивчає:

– психологію засудженого до позбавлення волі;

– психологію життєдіяльності в умовах виправно-трудових установ;

– психологічні аспекти кримінального покарання;

– психологічні основи ресоціалізації засуджених;

– соціальну реадаптацію звільненого.

Психологія цивільно-правового регулювання вивчає:

– судову мову в цивільному суді;

– психологію діяльності адвоката в цивільному судочинстві;

– психологію діяльності прокурора в цивільному судочинстві;

– судово-психологічну експертизу в цивільному судочинстві;

– психологію прийняття судових рішень;

– соціально-психологічні аспекти діяльності арбітражу, нотаріату, колегії адвокатів (юридичні консультації).

Теоретичною основою юридичної психології є принципи, що визначають підходи до

розуміння предмету психології, а саме:

– детермінізму - зовнішні впливи на людину дають поведінковий ефект, переломлюючи через внутрішній світ, психологічні стани особистості, через сформовані думки і почуття;

– єдності свідомості і діяльності - свідомість утворює внутрішній план діяльності, її програму: діяльність впливає на свідомість;

– розвитку - орієнтує на розуміння психіки людини як явища, що змінюється й розвивається під впливом різних факторів;

– особистісного підходу до оцінки психічних явищ, вчинків і дій людини - розглядає людину з позиції цілісної особистості, з огляду на її психічний склад.