Тема 3.2.1. Загальна характеристика витрат та їх класифікація

План

1 Поняття витрат та собівартості продукції

2 Класифікація витрат

3 Управління витратами та контроль витрат за місцями та центрами

відповідальності

1 Поняття витрат та собівартості продукції

У процесі своєї діяльності підприємство здійснює матеріальні та грошові витрати, які поділяють на три групи:

1) витрати, пов’язані з основною діяльністю підприємства – витрати на виробництво або реалізацію продукції, так звані поточні витрати, які відшкодовуються за рахунок виручки від реалізації;

2) витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю, тобто на розширення та оновлення виробництва, джерела фінансування – амортизаційні відрахування, прибуток, емісія цінних паперів, кредити тощо;

3) витрати на соціальний розвиток колективу – соціально-культурні, жит лові потреби, фінансування за рахунок прибутку.

Найбільшу питому вагу мають витрати на виробництво.

Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції. Для обчислення собівартості важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включають:

1) дослідження ринку та виявлення потреби в продукції;

2) підготовка й освоєння нової продукції;

3) безпосередньо на виробництво ( сировина, матеріали, амортизація, оплата праці);

4) обслуговування виробничого процесу та управління ним;

5) збут продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати та ін.);

6) охорона довкілля;

7) набір і підготовка кадрів;

8) поточна раціоналізація виробництва.

2 Класифікація витрат

По-перше, розрізняють витрати загальні (сукупні) та витрати на одиницю продукції. Витрати на одиницю в масовому або серійному виробництві обчислюють як середні за певний період, а в одиничному виробництві – як індивідуальні.

Для планування, обліку та аналізу витрати класифікуються за певними ознаками:

1) за ступенем однорідності витрати поділяються на елементні та комплексні. Елементні витрати однорідні за складом і є первинними: матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати. Комплексні витрати різнорідні за складом, охоплюють кілька елементів: витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничі, адміністративні витрати та ін.;

2) за способом обчислення на окремі різновиди продукції витрати поділяються на прямі й непрямі. Прямі безпосередньо пов’язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути прямо обчислені на одиницю продукції. Непрямі пов’язані з виготовленням не конкретних виробів, а з процесом виробництва в цілому: зарплата обслуговуючого й управлінського персоналу, експлуатація будівель, споруд.

3) на підставі зв’язку з обсягом виробництва витрати поділяють на постійні та змінні. Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції, їхня кількість не залежить від обсягу продукції ( у певних межах): витрати на утримання та експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва, управління. Змінні витрати – витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції.

4) залежно від часу виникнення витрати можуть бути поточними (здійснюються щоденно в даному періоді), одноразовими (не частіше як один раз на місяць) , майбутніми (оплата відпусток, сезонні витрати).

3 Управління витратами та контроль витрат за місцями та центрами відповідальності

Управління витратами – це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв для постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження.

Система управління витратами включає організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат; облік та аналіз витрат; стимулювання економії і зниження витрат.

Виявлення й використання чинників економії ресурсів, зниження витрат є обов’язком кожного працівника, передусім спеціалістів і керівників.

Порівняння фактичних витрат з плановими (нормативними) дає змогу в процесі аналізу оцінювати роботу підрозділів з використання ресурсів, з’ясовувати причини відхилень і відповідно стимулювати працівників підприємства до їхнього зниження.

Управління витратами передбачає їх розподіл за місцями та центрами відповідальності. Місце витрат – це місце їхнього формування (робоче місце, дільниця, цех), центр відповідальності - поєднання місця витрат з центром, відповідальним за їхній рівень( відділ реклами, відділ постачання). За центрами відповідальності складаються кошториси (планові витрати), обчислюються фактичні витрати, а для виробничих підрозділів визначається собівартість одиниці продукції (послуг).

Питання для перевірки знань

1 Що таке витрати?

2 На які групи поділяються витрати.

3 Які витрати включаються до собівартості продукції?

4 За якими ознаками класифікуються витрати?

5 Як змінюються постійні та змінні витрати при зміні обсягів виробництва?

6 Що включає в себе система управління витратами?