
- •Місце макроекономіки в економічній науці.
- •2. Ефективність економіки та головне завдання макроекономіки
- •3. Об’єкт і предмет макроекономіки. Позитивна і нормативна функції макроеконом.
- •Змішана економічна система як суб’єкт макроеконом. Суб’єкти змішаної економ.
- •Історія розвитку макроекономічної науки. Економічна таблиця Кене як перша спроба макроекономічного моделювання.
- •6. Сисиема національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва.
- •7. Суть системи національних рахунків та їх відмінність від системи балансу природного господарства. Основні методологічні принципи побудови снр.
- •5.Валовий національний наявний продукт
- •1. Виробничий метод
- •3. Розподільчий методом
- •10. Номінальний та реальний ввп. Темпи зростання та приросту ввп
- •11.Індекси цін та дефлятор ввп. Інфліювання та дефліювання ввп.
- •Види економічних циклів. Причини циклічних коливань.
- •14.Зайнятість і безробіття. Види безробіття.
- •15.Повна і неповна зайнятість та рівень безробіття.
- •16. Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •17.Інфляція, її темпи та види. Дефляція та стагфляція.
- •21. Сукупний попит: сутність та його відмінність від індивідуального попиту.
- •Цінові фактори сукупного попиту: ефект процентної ставки, ефект багатства, ефект імпортних закупок.
- •Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на криву сукупного попиту.
- •24. Сукупне пропонування. Аналіз відрізків сукупного пропонування.
- •20. Аналіз потоків витрат, доходів та продуктів. Вплив зовнішньоекономічної діяльності на макроекономічний кругообіг.
- •8. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку. Моделі взаємодії суб’єктів ринку
- •19. Роль держави в макроекономічному кругообігу. Умови економічної рівноваги
- •25. Вплив цінових та нецінових факторів на сукупну пропозицію
- •26. Сукупний попит- сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •31. Інвестиції як фактор інвестування
- •32. Витратні моделі економічної рівноваги.Модель «витрати-випуск»
- •34. Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп
- •35. Сутність простого мультиплікатора витрат. Математична інтерпретація мультиплікатора витрат
- •36. Рівноважний ввп в умовах різного рівня зайнятості
- •37. Рецесійний розривяк наслідок дефіциту сукупних витрат, його графічне зображення
- •38.Інфляційний розривяк наслідок дефіциту сукупних витрат, його графічнезображення
- •40. Обмеженість ринкового механізму і необхідність державного втручання в економіку
- •39. Основні економічні функції держави.Роль держави у змішаній економіці.
- •41 Основні положення класичної теорії про саморегулюючу здатність ринку.
- •42.Основні положення кейнсіанської теорії щодо необхідності державного втручання в економіку. Основні положення кейнсіанської теорії.
- •43.Альтернативні теорії макроекономіч регулювання, їх практична функція
- •44.Монетаристський механізм регулювання економіки.
- •45.Теорія адаптивних та раціональних очікувань. Основні аргументи прихильників теорії економіки пропонування.
- •Суть дискреційної фіскальної політики.
- •47.Державні закупки як інстумент фіскальної політики
- •48.Вплив автономних чистих податків на рівень виробництва. Мультиплікатор податків.
- •49.Автоматична фіскальна політика. Податки як вмонтовані стабілізатори економіки.
- •50.Фіскальна політика, спрямована на пропонування. Крива Лаффера.
- •51.Крива Лаффера та можливість практичного застосування.
- •54. Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.
- •55.Попит на гроші: попит на гроші для угод і попит на гроші як активи.
- •56.Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку.
- •57.Банківська система та грошове пропонування. Функції комерційних банків, їх зобов’язання та резерви.
- •59.Політика “дорогих” та “дешевих” грошей
- •53.Способи збалансування державного бюджету: на щорічній основі, на циклічній основі, принцип функціональних фінансів.
- •58.Грошово-кредитне регулювання економіки та його основні інструменти.
- •60.Антиінфляційна політика та її основні напрямки.
- •64.Валютний курс. Котирування валют
- •63.Платіжний баланс. Структура та регулювання платіжного балансу.
- •62. Теорія порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної діяльності країни.
- •69.Зв’язок безробіття з інфляцією. Крива Філіпса та висновки для політика зайнятості.
- •70.Проблема нерівності в розподілі доходів та політика соціального захисту населення. Крива Лоренца.
- •71.Державні інструменти соціального захисту населення:програми соціального забезпечення та державної допомоги
- •72 .Економічне зростання, його матеріальні і суспільні фактори.
- •73. Маржиналістська та структуралістська теорії економічного зростання
- •74. Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •75. Модель економічного зростання Солоу. «Золоте правило» як критерій норми заощаджень.
8. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку. Моделі взаємодії суб’єктів ринку
Модель кругообігу продуктів і доходів з урахуванням таких процесів, як заощадження, інвестиції та фінансові ринки, показана на рис. 3.24.2. Таким чином, справедливим у даному випадку є рівняння:
Y = C + S = C + I
Ця модель кругообігу спрощена: не всі фірми насправді є позичальниками; не всі домогосподарства належать до заощаджувальних; джерелами заощаджень або позичальниками можуть бути й агенти за межами даної системи.
Ми припускали, що домогосподарства одразу витрачають весь свій доход. Але тепер виникає дві окремі групи осіб, які приймають рішення щодо інвестицій та заощаджень. Чи можна бути впевненими, що інвестиції дорівнюватимуть заощадженням і сукупні витрати дорівнюватимуть національному продукту? Економічна система може стати нерівноважною. Роль балансу при цьому відіграють інвестиції в товарно-матеріальні запаси:
– якщо S > I, то збільшуються незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси;
– якщо S
Отже, оскільки враховуються інвестиції в товарно-матеріальні запаси, то інвестиції завжди дорівнюватимуть заощадженням і, відповідно, національний продукт завжди дорівнюватиме величині фактичних витрат.
19. Роль держави в макроекономічному кругообігу. Умови економічної рівноваги
Наступним кроком є введення до моделі державного сектора економіки, під яким розуміють як центральні, так і місцеві органи влади.
Державний сектор пов'язаний з іншими елементами економічної системи через:
чисті податки (Т), які показують ту частину потоку грошових коштів, яка вилучається державою в домогосподарств. Визначаються різницею між податковими надходженнями до бюджету державними трансфертними платежами;
– державні закупки товарів і послуг (G), до яких належать платежі держави за придбані товари і послуги, а також заробітна плата державних службовців;
– державні позики на фінансових ринках (здійснюються при наявності дефіциту державного бюджету, тобто коли G > Т)
На рис. 3.24.3, який відображає подальше ускладнення моделі кругообігу, з’являється новий сектор – “держава” і три нових стрілки. Перша поєднує державу з домогосподарствами, друга – державу і ринок продуктів і третя – направлена від фінансових ринків до державного сектора, оскільки дефіцит державного бюджету має покриватися за рахунок позичок на фінансових ринках. Найчастіше ці позички здійснюються шляхом продажу державних облігацій та інших цінних паперів як безпосередньо домогосподарствам, так і фінансовим посередникам. У тих випадках, коли утворюється надлишок державного бюджету, тобто коли чисті податки перевищують державні закупки Т > G. Держава сплачує борги за здійсненими в минулому позичками швидше, ніж отримує нові.
Введення державного сектора у круговий потік доходів і продуктів не порушує рівності національного доходу та національного продукту. Це пояснюється тим, що:
Грошовий доход використовується на споживання товарів і послуг (С), чисті податки (Т) і заощадження (S), які потрапляють на фінансові ринки. Тоді, з точки зору національного доходу, справедливим є рівняння:
Y = C+ T+ S
2) Існує три види витрат на товари і послуги: споживчі витрати домогосподарств (С), інвестиційні витрати фірм (І) та державні закупки товарів і послуг (G). Тобто, з точки зору національного продукту, можна записати:
Y = C + I + G
У відкритій економіці з державним втручанням модель колових потоків дещо ускладнюється ().