- •Місце макроекономіки в економічній науці.
- •2. Ефективність економіки та головне завдання макроекономіки
- •3. Об’єкт і предмет макроекономіки. Позитивна і нормативна функції макроеконом.
- •Змішана економічна система як суб’єкт макроеконом. Суб’єкти змішаної економ.
- •Історія розвитку макроекономічної науки. Економічна таблиця Кене як перша спроба макроекономічного моделювання.
- •6. Сисиема національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва.
- •7. Суть системи національних рахунків та їх відмінність від системи балансу природного господарства. Основні методологічні принципи побудови снр.
- •3. Розподільчий методом
- •10. Номінальний та реальний ввп. Темпи зростання та приросту ввп
- •5.Валовий національний наявний продукт
- •1. Виробничий метод
- •11.Індекси цін та дефлятор ввп. Інфліювання та дефліювання ввп.
- •Види економічних циклів. Причини циклічних коливань.
- •14.Зайнятість і безробіття. Види безробіття.
- •15.Повна і неповна зайнятість та рівень безробіття.
- •16. Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •17.Інфляція, її темпи та види. Дефляція та стагфляція.
- •21. Сукупний попит: сутність та його відмінність від індивідуального попиту.
- •Цінові фактори сукупного попиту: ефект процентної ставки, ефект багатства, ефект імпортних закупок.
- •Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на криву сукупного попиту.
- •24. Сукупне пропонування. Аналіз відрізків сукупного пропонування.
- •20. Аналіз потоків витрат, доходів та продуктів. Вплив зовнішньоекономічної діяльності на макроекономічний кругообіг.
- •8. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку. Моделі взаємодії суб’єктів ринку
- •19. Роль держави в макроекономічному кругообігу. Умови економічної рівноваги
- •25. Вплив цінових та нецінових факторів на сукупну пропозицію
- •26. Сукупний попит- сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •31. Інвестиції як фактор інвестування
- •32. Витратні моделі економічної рівноваги.Модель «витрати-випуск»
- •34. Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп
- •35. Сутність простого мультиплікатора витрат. Математична інтерпретація мультиплікатора витрат
- •36. Рівноважний ввп в умовах різного рівня зайнятості
- •37. Рецесійний розривяк наслідок дефіциту сукупних витрат, його графічне зображення
- •38.Інфляційний розривяк наслідок дефіциту сукупних витрат, його графічнезображення
- •40. Обмеженість ринкового механізму і необхідність державного втручання в економіку
- •39. Основні економічні функції держави.Роль держави у змішаній економіці.
- •41 Основні положення класичної теорії про саморегулюючу здатність ринку.
- •42.Основні положення кейнсіанської теорії щодо необхідності державного втручання в економіку. Основні положення кейнсіанської теорії.
- •43.Альтернативні теорії макроекономіч регулювання, їх практична функція
- •44.Монетаристський механізм регулювання економіки.
- •45.Теорія адаптивних та раціональних очікувань. Основні аргументи прихильників теорії економіки пропонування.
- •Суть дискреційної фіскальної політики.
- •47.Державні закупки як інстумент фіскальної політики
- •48.Вплив автономних чистих податків на рівень виробництва. Мультиплікатор податків.
- •49.Автоматична фіскальна політика. Податки як вмонтовані стабілізатори економіки.
- •50.Фіскальна політика, спрямована на пропонування. Крива Лаффера.
- •51.Крива Лаффера та можливість практичного застосування.
- •54. Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.
- •55.Попит на гроші: попит на гроші для угод і попит на гроші як активи.
- •56.Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку.
- •57.Банківська система та грошове пропонування. Функції комерційних банків, їх зобов’язання та резерви.
- •59.Політика “дорогих” та “дешевих” грошей
- •53.Способи збалансування державного бюджету: на щорічній основі, на циклічній основі, принцип функціональних фінансів.
- •58.Грошово-кредитне регулювання економіки та його основні інструменти.
- •60.Антиінфляційна політика та її основні напрямки.
- •64.Валютний курс. Котирування валют
- •63.Платіжний баланс. Структура та регулювання платіжного балансу.
- •62. Теорія порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної діяльності країни.
- •69.Зв’язок безробіття з інфляцією. Крива Філіпса та висновки для політика зайнятості.
- •70.Проблема нерівності в розподілі доходів та політика соціального захисту населення. Крива Лоренца.
- •71.Державні інструменти соціального захисту населення:програми соціального забезпечення та державної допомоги
- •72 .Економічне зростання, його матеріальні і суспільні фактори.
- •73. Маржиналістська та структуралістська теорії економічного зростання
- •74. Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •75. Модель економічного зростання Солоу. «Золоте правило» як критерій норми заощаджень.
5.Валовий національний наявний продукт
ВННП = ВНП + трансферти отримані за кордоном – трансферти виплачені за кордону.
6.Чистий внутрішній продукт ЧНП = ВНП –А
7.Національний дохід НД = ЧНП – Тнп
8.Особистий дохід ОД= НД – внески на соціальне страхування + нерозподілений прибуток кооперацій + податок на прибуток кооперацій + трансферти + доходи у вигляді % - чистий процент.
9. Використований дохід ВД= ОД – прибутковий податок – податкові платежі держави.
9. Методи обчислення ВВП методи обчислення ввп виробничий кінцевого використання розподільчий
1. Виробничий метод
Згідно з виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії. Це можна подати у вигляді формули:
ВВП = Σ(ВВ - MB) + (ПП - С),
де ВВ — валовий випуск окремих галузей;
MB — матеріальні витрати окремих галузей;
ПП — продуктові податки;
С — субсидії;
(ПП - С) — чисті продуктові податки.
2. Згідно з методом кінцевого використання (за витратами) ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередині країни і пов'язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг. Для цього використовують таку формулу
ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ,
де СВ — споживчі витрати домашніх господарств, тобто населення;
ВІ — валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки;
ДЗ — державні закупки товарів і послуг з метою задоволення загальносуспільних потреб;
ЧЕ - чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів та послуг(ЧЕ=Е-Ім).
3. Розподільчий методом
Згідно з розподільчим методом (за доходами) ВВП — це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік. Для обчислення ВВП розподільчим методом використовують таку формулу:
ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + (НП - С),
ЗП - заробітна плата найманих працівників, включаючи відрахування до страхових фондів;
ВКП — валовий корпоративний прибуток; він розподіляється на три частини: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіденди (Д) та нерозподілений прибуток, як власне джерело інвестування виробництва, включаючи й амортизацію (НрП);
ЗД — змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу;
НП — неприбуткові податки, що включають податки на продукти та інші податки на виробництво і імпорт;
С — субсидії на продукти та інші субсидії, пов'язані з виробництвом і імпортом;
(НП - С) — чисті неприбуткові податки.
10. Номінальний та реальний ввп. Темпи зростання та приросту ввп
Номінальний ВВП (ВВПн) – це загальний обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва.
Номінальний ВВП = S piqi,
де qi – обсяг виробництва і-го товару в поточному році, pi – ціна і-го товару в поточному році. Таким чином, на величину номінального ВВП впливають два процеси:
динаміка обсягу виробництва; динаміка рівня цін.
Реальний ВВП (ВВПр) – загальний обсяг виробництва, який вимірюється в постійних цінах, ,тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва:
Реальний ВВП = S p0qi, де p0 – ціна і-го товару в базисному році.
Темп зростання (ВВП або ВВП на душу населення) — коефіцієнт зростання,
помножений на 100 %.
Темп приросту (ВВП або ВВП на душу населення)
Зауважимо, що в теорії та моделях економічного зростання не враховується
відмінність між показниками ВВП, ВНП або НД. її означують однією
категорією "випуск" або "дохід" і позначають символом Y.
Існують два типи економічного зростання:
1) екстенсивний, коли збільшується кількість залучених у процес
виробництва ресурсів. До нього належать збільшення чисельності зайнятих
та фізичного обсягу капіталу;
2) інтенсивний, коли зростає ефективність використання ресурсів шляхом
вдосконалення техніки та технологій. До цього типу економічного
зростання відносять: технологічний прогрес, рівень освіти та професійної
перепідготовки кадрів, економія за рахунок зростання масштабу
виробництва, поліпшення розподілу ресурсів, законодавчі, інституційні та
інші чинники.
