- •Місце макроекономіки в економічній науці.
- •2. Ефективність економіки та головне завдання макроекономіки
- •3. Об’єкт і предмет макроекономіки. Позитивна і нормативна функції макроеконом.
- •Змішана економічна система як суб’єкт макроеконом. Суб’єкти змішаної економ.
- •Історія розвитку макроекономічної науки. Економічна таблиця Кене як перша спроба макроекономічного моделювання.
- •6. Сисиема національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва.
- •7. Суть системи національних рахунків та їх відмінність від системи балансу природного господарства. Основні методологічні принципи побудови снр.
- •3. Розподільчий методом
- •10. Номінальний та реальний ввп. Темпи зростання та приросту ввп
- •5.Валовий національний наявний продукт
- •1. Виробничий метод
- •11.Індекси цін та дефлятор ввп. Інфліювання та дефліювання ввп.
- •Види економічних циклів. Причини циклічних коливань.
- •14.Зайнятість і безробіття. Види безробіття.
- •15.Повна і неповна зайнятість та рівень безробіття.
- •16. Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •17.Інфляція, її темпи та види. Дефляція та стагфляція.
- •21. Сукупний попит: сутність та його відмінність від індивідуального попиту.
- •Цінові фактори сукупного попиту: ефект процентної ставки, ефект багатства, ефект імпортних закупок.
- •Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на криву сукупного попиту.
- •24. Сукупне пропонування. Аналіз відрізків сукупного пропонування.
- •20. Аналіз потоків витрат, доходів та продуктів. Вплив зовнішньоекономічної діяльності на макроекономічний кругообіг.
- •8. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку. Моделі взаємодії суб’єктів ринку
- •19. Роль держави в макроекономічному кругообігу. Умови економічної рівноваги
- •25. Вплив цінових та нецінових факторів на сукупну пропозицію
- •26. Сукупний попит- сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •31. Інвестиції як фактор інвестування
- •32. Витратні моделі економічної рівноваги.Модель «витрати-випуск»
- •34. Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп
- •35. Сутність простого мультиплікатора витрат. Математична інтерпретація мультиплікатора витрат
- •36. Рівноважний ввп в умовах різного рівня зайнятості
- •37. Рецесійний розривяк наслідок дефіциту сукупних витрат, його графічне зображення
- •38.Інфляційний розривяк наслідок дефіциту сукупних витрат, його графічнезображення
- •40. Обмеженість ринкового механізму і необхідність державного втручання в економіку
- •39. Основні економічні функції держави.Роль держави у змішаній економіці.
- •41 Основні положення класичної теорії про саморегулюючу здатність ринку.
- •42.Основні положення кейнсіанської теорії щодо необхідності державного втручання в економіку. Основні положення кейнсіанської теорії.
- •43.Альтернативні теорії макроекономіч регулювання, їх практична функція
- •44.Монетаристський механізм регулювання економіки.
- •45.Теорія адаптивних та раціональних очікувань. Основні аргументи прихильників теорії економіки пропонування.
- •Суть дискреційної фіскальної політики.
- •47.Державні закупки як інстумент фіскальної політики
- •48.Вплив автономних чистих податків на рівень виробництва. Мультиплікатор податків.
- •49.Автоматична фіскальна політика. Податки як вмонтовані стабілізатори економіки.
- •50.Фіскальна політика, спрямована на пропонування. Крива Лаффера.
- •51.Крива Лаффера та можливість практичного застосування.
- •54. Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.
- •55.Попит на гроші: попит на гроші для угод і попит на гроші як активи.
- •56.Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку.
- •57.Банківська система та грошове пропонування. Функції комерційних банків, їх зобов’язання та резерви.
- •59.Політика “дорогих” та “дешевих” грошей
- •53.Способи збалансування державного бюджету: на щорічній основі, на циклічній основі, принцип функціональних фінансів.
- •58.Грошово-кредитне регулювання економіки та його основні інструменти.
- •60.Антиінфляційна політика та її основні напрямки.
- •64.Валютний курс. Котирування валют
- •63.Платіжний баланс. Структура та регулювання платіжного балансу.
- •62. Теорія порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної діяльності країни.
- •69.Зв’язок безробіття з інфляцією. Крива Філіпса та висновки для політика зайнятості.
- •70.Проблема нерівності в розподілі доходів та політика соціального захисту населення. Крива Лоренца.
- •71.Державні інструменти соціального захисту населення:програми соціального забезпечення та державної допомоги
- •72 .Економічне зростання, його матеріальні і суспільні фактори.
- •73. Маржиналістська та структуралістська теорії економічного зростання
- •74. Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •75. Модель економічного зростання Солоу. «Золоте правило» як критерій норми заощаджень.
15.Повна і неповна зайнятість та рівень безробіття.
Зайнятість — участь населення в трудовій діяльності, яка забезпечує задоволення особистих, колективних і суспільних потреб, тобто розширене відтворення робочої сили.
Повна зайнятість означає використання всіх придатних для цього ресурсів і характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто має бути забезпечена зайнятість усіх, хто бажає і здатен працювати.
Зауважте, що використовувати слід тільки придатні для цього людські ресурси. Повна зайнятість є не тільки соціальною гарантією, а й основою високоефективного використання трудового потенціалу суспільства. Коли трудові, а разом з ними й інші ресурси використовуються повністю, економіка країни перебуває на межі своїх виробничих можливостей. Економіка суспільства повинна забезпечити роботою всіх, хто хоче і здатний працювати ефективно. Якщо економіка має недостатньо робочих місць для бажаючих працювати, то формується неповна зайнятість: певна кількість робочої сили вимушено залишається без роботи.
Рівень безробіття:
На 1 жовтня 2012 р. в Державній службі зайнятості було зареєстровано 416,1 тис. безробітних (426,7 тис. у серпні та 437,8 тис. у липні), з них 292,4 тис. (312,2 тис. в серпні та 324,9 у липні) отримують допомогу з безробіття. Середній розмір допомоги на одного безробітного становив 948 грн (977 грн в серпні і 988 грн у липні).
16. Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття.
А. Оукен сформулював закон, відповідно до якого між рівнем безробіття і реальним обсягом валового внутрішнього продукту існує обернена залежність: зниження безробіття на один відсотковий пункт щодо його природного рівня дає додатковий приріст реального ВВП приблизно на 2-2,5 % і навпаки. Число 2 або 2,5 носить назву коефіцієнта Оукена. Закон Оукена показує взаємозв'язок використання трудового потенціалу країни і віддачі залучених ресурсів (ефективності виробництва).
Трудовий потенціал — це можливість країни залучити до трудової діяльності працездатне населення для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно він складається із зайнятих і безробітних, які на певний момент не мають роботи, але бажають її одержати. Ефективність виробництва — це доцільне використання всіх виробничих ресурсів, якісна характеристика господарювання на всіх рівнях управління. Коли йдеться про ефективність виробництва, то мається на увазі ступінь використання виробничого потенціалу, тобто співвідношення між витратами і результатами. І що більший розрив між отриманими результатами та витратами на їх отримання, то ефективніше працює економіка країни або суб'єкт ринкових відносин.
Вся сукупність готівкових і безготівкових грошей складає грошову масу. Вона є структуризованою величиною і складається із декількох грошових агрегатів. Але перш ніж розглянути грошові агрегати, потрібно зупинитись на такій властивості грошей, як їх ліквідність. Ліквідність – це здатність будь-яких активів виступати як засіб оплати угод , або без втрат перетворюватись в цей засіб. Абсолютно ліквідним є майно, втрати якого при перетворенні на інше майно стеновлять нуль. Готівкові гроші є абсолютно ліквідними , тому що на них можна швидко і без втрат придбати будь-які інший актив.
Пропозиція грошей є реальною грошовою масою і визначається за формулою:
Прг= ГМ/Ц
Грошова пропозиція складається з готівкових і безготівкових грошей. Всі вони в залежності від рівня їх ліквідності об”єднуться зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати :
МО=готівкові гроші (гроші поза банками);
М1=МО+кошти на поточних та розрахункових рахунках;
М2=М1+строкові депозити;
М3=М2=кошти клієнрів за трастовими операціями банків.
Отже кожний наступний грошовий агрегат відрізняється від попереднього не лише за структурою, а й за величиною. Широка грошова маса (ГМ) – це агрегат М3. грошова пропозиція контролюється Національним банком через окремі грошові агрегати. Контролюючи грошові агрегати Національний банк цілеспрямовано впливає на грошовий ринок.
Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змінюватись Національним банком згідно з цілями монетарної політики. Тому в графічній моделі грошової пропозиції її крива набирає вигляду вертикальлної лінії.