- •Місце макроекономіки в економічній науці.
- •2. Ефективність економіки та головне завдання макроекономіки
- •3. Об’єкт і предмет макроекономіки. Позитивна і нормативна функції макроеконом.
- •Змішана економічна система як суб’єкт макроеконом. Суб’єкти змішаної економ.
- •Історія розвитку макроекономічної науки. Економічна таблиця Кене як перша спроба макроекономічного моделювання.
- •6. Сисиема національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва.
- •7. Суть системи національних рахунків та їх відмінність від системи балансу природного господарства. Основні методологічні принципи побудови снр.
- •3. Розподільчий методом
- •10. Номінальний та реальний ввп. Темпи зростання та приросту ввп
- •5.Валовий національний наявний продукт
- •1. Виробничий метод
- •11.Індекси цін та дефлятор ввп. Інфліювання та дефліювання ввп.
- •Види економічних циклів. Причини циклічних коливань.
- •14.Зайнятість і безробіття. Види безробіття.
- •15.Повна і неповна зайнятість та рівень безробіття.
- •16. Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •17.Інфляція, її темпи та види. Дефляція та стагфляція.
- •21. Сукупний попит: сутність та його відмінність від індивідуального попиту.
- •Цінові фактори сукупного попиту: ефект процентної ставки, ефект багатства, ефект імпортних закупок.
- •Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на криву сукупного попиту.
- •24. Сукупне пропонування. Аналіз відрізків сукупного пропонування.
- •20. Аналіз потоків витрат, доходів та продуктів. Вплив зовнішньоекономічної діяльності на макроекономічний кругообіг.
- •8. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку. Моделі взаємодії суб’єктів ринку
- •19. Роль держави в макроекономічному кругообігу. Умови економічної рівноваги
- •25. Вплив цінових та нецінових факторів на сукупну пропозицію
- •26. Сукупний попит- сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •31. Інвестиції як фактор інвестування
- •32. Витратні моделі економічної рівноваги.Модель «витрати-випуск»
- •34. Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп
- •35. Сутність простого мультиплікатора витрат. Математична інтерпретація мультиплікатора витрат
- •36. Рівноважний ввп в умовах різного рівня зайнятості
- •37. Рецесійний розривяк наслідок дефіциту сукупних витрат, його графічне зображення
- •38.Інфляційний розривяк наслідок дефіциту сукупних витрат, його графічнезображення
- •40. Обмеженість ринкового механізму і необхідність державного втручання в економіку
- •39. Основні економічні функції держави.Роль держави у змішаній економіці.
- •41 Основні положення класичної теорії про саморегулюючу здатність ринку.
- •42.Основні положення кейнсіанської теорії щодо необхідності державного втручання в економіку. Основні положення кейнсіанської теорії.
- •43.Альтернативні теорії макроекономіч регулювання, їх практична функція
- •44.Монетаристський механізм регулювання економіки.
- •45.Теорія адаптивних та раціональних очікувань. Основні аргументи прихильників теорії економіки пропонування.
- •Суть дискреційної фіскальної політики.
- •47.Державні закупки як інстумент фіскальної політики
- •48.Вплив автономних чистих податків на рівень виробництва. Мультиплікатор податків.
- •49.Автоматична фіскальна політика. Податки як вмонтовані стабілізатори економіки.
- •50.Фіскальна політика, спрямована на пропонування. Крива Лаффера.
- •51.Крива Лаффера та можливість практичного застосування.
- •54. Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.
- •55.Попит на гроші: попит на гроші для угод і попит на гроші як активи.
- •56.Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку.
- •57.Банківська система та грошове пропонування. Функції комерційних банків, їх зобов’язання та резерви.
- •59.Політика “дорогих” та “дешевих” грошей
- •53.Способи збалансування державного бюджету: на щорічній основі, на циклічній основі, принцип функціональних фінансів.
- •58.Грошово-кредитне регулювання економіки та його основні інструменти.
- •60.Антиінфляційна політика та її основні напрямки.
- •64.Валютний курс. Котирування валют
- •63.Платіжний баланс. Структура та регулювання платіжного балансу.
- •62. Теорія порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної діяльності країни.
- •69.Зв’язок безробіття з інфляцією. Крива Філіпса та висновки для політика зайнятості.
- •70.Проблема нерівності в розподілі доходів та політика соціального захисту населення. Крива Лоренца.
- •71.Державні інструменти соціального захисту населення:програми соціального забезпечення та державної допомоги
- •72 .Економічне зростання, його матеріальні і суспільні фактори.
- •73. Маржиналістська та структуралістська теорії економічного зростання
- •74. Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •75. Модель економічного зростання Солоу. «Золоте правило» як критерій норми заощаджень.
69.Зв’язок безробіття з інфляцією. Крива Філіпса та висновки для політика зайнятості.
Стагфляція виник.тоді, коли одночасно зрост.ціни і скороч.вир-во. Отже, між інфляцією та безробіттям існує залежність. Зазначений зв’язок між безробіттям (U) та інфляцією (і) отримав своє узагальнення за допомогою кривої Філіпа:
К
рива
Філіпса свідчить, що за зменшення
безробіття від U1
до U3
інфляція зростає від і1 до і3. Спираючись
на криву, можна зробити такі висновки:
1) велике безробіття не може існувати
одночасно з високою інфляцією: можливе
лише велике безробіття і низька інфляція
або навпаки; 2) стимулювальна політика
може забезпечити зменшення безробіття
лише ціною підвищення інфляції; 3) вибір
співвідношення між безробіттям та
інфляцією залежить від пріоритетів
уряду, тобто від того, вирішенню якої
проблеми він віддає перевагу. Проте
наведений варіант кривої Філіпа адекватно
описує залежність між безробіттям та
інфляцією лише в короткостроков.періоді.
Вдовгострок.періоді між безробіттям
та інфляцією спостерігається інший
зв’язок
Короткострокова .крива Філіпа 1 характ.такий стан в економіці, коли інфляція дорів.і1, а безробіття Un, тобто природній нормі. Тепер припустимо, що уряд хоче зменшити безробіття. З цією метою стимулюється збільшення сукуп.попиту. В корострок.періоді це, з обного боку, зменшить безробіття, а з іншого, внаслідок збільшення сукуп.попиту зросте інфляція попиту до і2, що перемістить економіку в точку Т2. реагуючи на зростання інфляції, робітники з часом примусять підприємців адекватно підвищити зарплату. Це, з одного боку, зменшить прибутковість вир-ва, скоротить його обсяги і збільшить безробіття до Un, що перемістить економіку в точку Т3. З іншого боку,. Виникне інфляція витрат, яка зросте до і3. Внаслідок цього “крива” Філіпа переміститься в положення 2. Якщо зарплата знову зросте у відповідь на новий виток інфляції, то цей процес повториться на умовах зростання інфляції до і5 і повернення безробіття до природ.норми. З’єднавши точки Т1 і Т5, отримаємо вертикальну лінію, яка є кривою Філіпа у довгостроков.періоді.
70.Проблема нерівності в розподілі доходів та політика соціального захисту населення. Крива Лоренца.
Перехід до ринкової економіки пов'язаний з виникненням проблеми розподілу доходу в суспільстві. Питання про те, як необхідно розподіляти доход, має давню історію. Одні економісти вважають, що основою стабільного розвитку економіки є рівність у розподілі доходу, інші — вважають, що прагнення до рівності в розподілі доходу не стимулює зростання виробництва та призводить до кризи економіки.
Головним аргументом на користь рівного розподілу доходу є те, що він необхідний для максимізації задоволення потреб споживачів, а на користь нерівності доходів — збереження стимулів до праці, виробництва продукції та зростання доходу. Для визначення ступеня нерівності доходів у макроекономічній науці використовують криву Лоренца.
Аналіз тенденцій нерівності доходів показує, що економічне зростання зумовило збільшення доходу в цілому в багатьох країнах, але це не вплинуло на ступінь нерівності.
На рівень доходів впливає багато факторів: розбіжності в рівні заробітної плати; в складі сімей; доходи від приросту капіталу (акцій, облігацій, нерухомості); допомога держави та ін. Причинами нерівності доходів є також відмінності у фізичних та розумових здібностях людей, освіті й професійній підготовці. Особлива роль у загостренні проблеми економічної нерівності належить фактору володіння власністю — землею, основними фондами, житлом, акціями чи іншими цінними паперами.
За умов диференціації доходів та рівня життя виникає гостра соціальна проблема бідності. Бідність — це той рівень життя, який не може забезпечити нормальні умови для відтворення населення. Кількісно цей рівень виражається показником «прожитковий мінімум».
Прожитковий мінімум, нa відміну від біологічного мінімуму, є більш динамічним. Він змінюється з розвитком соціально-економічного життя суспільства. Але світова практика показує, що поріг бідності значно підвищується у зв'язку зі зростанням цін (інфляції), втім це не означає збільшення рівня споживання і підвищення рівня життя людей.
Соціальний захист включає в себе систему заходів, які захищають будь-якого громадянина країни від економічної та соціальної деградації не тільки внаслідок безробіття, а й у випадку втрати чи різкого скорочення доходів, хвороби, народження дитини, виробничої травми, інвалідності, похилого віку тощо.
Крива Лоренца – фактичний стан розподілу доходів між населенням.
Абсолютна рівність – менше 1 % сімей отримують 100% доходу.
