6. Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу

Дана форма дискусії поєднує в собі переваги лекції і дискусії в групі. Група з 3-5 осіб веде дискусію на раніше обрану тему в присутності аудиторії. Глядачі вступають в обговорення пізніше: вони висловлюють свою думку або задають питання учасникам бесіди.

Ток-шоу дає можливість чітко виразити різні точки зору за заданою темою, але для цього основні учасники обговорення повинні бути добре підготовлені. У всіх рівні умови - 3-5 хвилин. Ведучий повинен слідкувати, щоб учасники не відхилялись від заданої теми.

Методика проведення дискусії:

l. Ведучий оголошує тему, запрошує основних учасників, виробляє основні правила проведення дискусії, регламент виступів.

2. Учасників дискусії потрібно розмістити так, щоб "глядачі" були навколо стола основних діючих осіб.

3. Ведучий починає дискусію, представляє основних учасників.

4. Першими виступають основні учасники (20 хв.), після чого ведучий запрошує "глядачів" прийняти участь у обговоренні.

5. По закінченню дискусії ведучий підводить підсумки, дає короткий аналіз висловлювань основних учасників.

7. «Екологічна стежка» - один з видів екскурсії, яка здійснюється для проведення навчальної і пропагандистської роботи з питань охорони природи, створення умов для виховання екологічно грамотної культури поведінки людини в оточуючому середовищі.

Методичні рекомендації до проведення:

1.Обладнання екологічної стежки починається з розмітки маршруту на місцевості і складання його картосхеми (ця робота може проводитись учнями під керівництвом вчителя географії). На картосхемі позначаються всі об’єкти екскурсії. Разом з активом вчитель-організатор проводить роботу по комплектації стежки необхідними об’єктами; ними можуть бути покинуті, але в доброму стані, гнізда, годівнички для птахів. Діти можуть зробити і встановити біля джерела «хатку бобра», у яру можна створити модель грунто-ерозійного процесу і показати способи боротьби з цим явищем і т.д.

2. При виборі маршруту і його протяжності слід враховувати доступність для відвідування учнями (близькість до школи, зручність транспортного зв’язку), а також естетичну виразність оточуючого ландшафту та інформаційну насиченість маршруту. Час на проходження повинен бути близько двох годин, цьому буде відповідати обладнаний маршрут довжиною близько двох кілометрів.

3. Інформаційність стежки умовно можна поділити на пізнавальну, просвітницьку, пропагандистську. Для повідомлення пізнавальної і просвітницької інформації в основному служать натуральні об’єкти (види рослин, тварин, форми рель’єфу, гірські породи та інші елементи живої і неживої природи). Носіями пропагандистської інформації на стежці є спеціально установлені щити та знаки, на них може бути вказана інформація про окремі природні об’єкти, пам’ятники природи, які знаходяться в зоні стежки, заклики, поетичні тексти, плакати про відношення людини і природи. Тексти можуть використовуватись екскурсоводом для бесіди на відповідну тему.

8. Екскурсія- спеціально організований рух учасників з метою демонстрації їм певної експедиції. У школі використовуються різні види екскурсій: виробничі, краєзнавчі, по історичних місцях, у природу і т.д. В шкільній практиці отримали поширення кіно-, теле-, а також заочні екскурсії і подорожі, які здійснюються за допомогою технічних засобів.

Організація та проведення:

1. Підготовка включає вибір об'єкта відвідування, вивчення літератури з даного питання, зустріч з екскурсоводом, якому потрібно попередньо роз'яснити, скільки учнів відвідає даний об'єкт, які у них знання, яка мета ставиться при проведенні екскурсії, яку інформацію повинні отримати діти. До підготовки і проведення екскурсій можуть бути залучені вчителі-предметники і батьки учнів.

2. Школярам повідомлається мета екскурсії, дата, місце і час її проведення, їх знайомлять з маршрутом, з правилами поведінки під час відвідування об'єкта. Якщо потрібно, учнів ділять на групи для виконання відповідного завдання.

3. При проведенні екскурсій потрібно дотримуватися розробленого плану і маршруту, слідкувати за тим, щоб пояснення не затягувалися, учні вчасно фіксували їх; правильно розміщувати дітей перед об'єктом демонстрації, організовувати їх спостереження і самостійну роботу, повідомляти необхідні дані, відповідати на питання. Школярі можуть робити замальовки, фотографії, магнітофонний запис, вести кінозйомку.

4. При підведенні підсумків проведеної роботи вчитель з'ясовує, яке враження справила на учнів екскурсія, що нового вони дізналися. Школярі аналізують отримані дані, складають графіки, діаграми, готують доповіді, оформляють щоденники, альбоми, стінгазети, рукописні журнали, випускають аматорські фільми, поповнюють новими матеріалами експозиції виставок і шкільних музеїв.У підсумку вчитель узагальнює виступи дітей, дає оцінку їм, а також зібраним матеріалам.

9. Інтелектуальний хокей – конкурсна програма, яка полягає в змаганні учнів в знаннях за принципом командної естафети, організованої за правилами спортивної гри в хокей. Може бути організований хокей «хіміко-біологічний», «фізико-математичний», «історико-краєзнавчий», «біолого-географічний».

Інтелектуальний хокей дає можливості виявити пізнавальні інтереси, знання, розвиває швидкість реакції, згуртовує колектив.

Організація та проведення:

На загальних зборах колективу створюються дві команди гравців, в кожну з яких входять 3 нападаючі, 2 захисники і 1 воротар; обираються польові арбітри, коментатори, судді; створюється оргкомітет (рада справи).

Оргкомітет певний час приймає від всіх членів колективу питання, які можливо будуть використані при виготовленні «шайб-питань», відбирає ті, які найбільш підходять, або ж доповнює список питань на свій розсуд.

Польові арбітри виготовляють шайби-кружки з цупкого паперу 2-х кольорів, на яких записані питання для учасників змагання. Визначену кількість складають одна до одної та здають їх суддям.

Гравці розташовуються «на полі» ( в залі) за правилами спортивної гри в хокей. Керує грою товариство суддів, яке складається з польового арбітра, двох суддів, коментаторів.

Відбувається представлення команд та жеребкування (вибір кольору шайб).

Польовий арбітр проводить вкидання шайб для першої команди. Гра проходить за принципом командної естафети. Першими в гру включаються нападаючі. Їм протягом хвилини необхідно відбити «шайбу» (дати відповідь на поставлене запитання). Якщо відповідь невірна, то така «шайба»-запитання переходить до захисників, які мають на обдумування півхвилини. В разі неправильної відповіді «шайба» переходить до воротаря. Загальна кількість часу, відведена на обдумування, не повинна перевищувати 2-х хвилин. Якщо команда не може відбити атаку, «шайба» вважається пропущеною. Грати починає друга команда. Гра продовжується до тих пір, доки не будуть використані всі шайби. Арбітри підводять підсумки змагань, повідомляють кількість відбитих і пропущених шайб кожної команди, оголошують переможців.