
- •Таврійський державний агротехнологічний університет
- •Історія економіки та економічної думки
- •Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •1. Предмет, метод і мета вивчення курсу
- •2. Головні підходи до періодизації історії розвитку світової економіки та економічної думки
- •3. Моделі розвитку наукового знання
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства
- •2. Розклад первісно-суспільного ладу
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій
- •5.2. Стародавній Рим
- •1. Характерні риси та відмінності східного рабства від античного
- •2. Східне рабство
- •2.1. Розвиток економіки Стародавнього Єгипту
- •2.2 Економічний розвиток держав Межиріччя
- •3. Стародавня Індія.
- •4. Стародавній Китай.
- •5. Античне рабство
- •5.1. Стародавня Греція
- •5.1.1. Головні періоду розвитку економіки
- •5.1.2. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, і Аристотеля.
- •5.2. Стародавній Рим
- •5.2.1. Головні періоди розвитку
- •5.2.2. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – XV ст.)
- •1. Головні риси феодального господарства.
- •2. Загальна характеристика господарського розвитку.
- •3. Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні
- •4. Особливості економічного розвитку Англії.
- •5. Особливості економічного розвитку Франції.
- •6. Особливості економічного розвитку Німеччини.
- •7. Зміна головних підходів в економічній думці середньовіччя.
- •8. “Салічна правда”, “Капітулярій про вілли” – твори раннього середньовіччя.
- •9. Фома Аквінський – представник класичного середньовіччя.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvіі ст.) (ч.І)
- •1. Передумови Великих географічних відкриттів.
- •2. Економічні наслідки Великих географічних відкриттів
- •2.1. Створення колоніальної системи
- •2.2. "Революція цін"
- •2.3. Становлення світового ринку
- •3. Критика гендлярського феодалізму та обґрунтування буржуазного підприємництва в працях Еразма Роттердамського, Мартіна Лютера і Жана Кальвіна.
- •Меркантилізм.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvіі ст.) (ч. Іі)
- •5. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу
- •6. Первісне нагромадження капіталу в Англії:
- •6.1. Основні риси аграрного перевороту в Англії.
- •6.2. Вплив Реформації католицької церкви.
- •6.3. Роль зовнішніх факторів у процесі первісного нагромадження капіталу.
- •7. Первісне нагромадження капіталу у Франції
- •8. Передумови і умови становлення ринкової економіки в країнах Західної Європи. Становлення та розвиток мануфактурного виробництва.
- •9. Економічні програми буржуазних революцій:
- •9.1. Англія.
- •9.2. Голландія:
- •9.2.1. Передумови та наслідки буржуазної революції.
- •9.2.2. Розвиток ринкової економіки Голландії в XVII столітті.
- •9.2.3. Причини відставання економіки Голландії у другій половині XVII ст.
- •9.3.1. Колоніальне освоєння північноамериканських територій. Плантаційне рабство.
- •9.3.2. Економічні причини Війни за незалежність (буржуазної революції) і її наслідки.
- •10. Формування засад класичної політичної економії:
- •10.1. Економічні погляди Уїльяма Петті (Англія).
- •10.2. Економічні погляди пʼєра Буагільбера (Франція).
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі – перша половина хіх ст.). (ч.І)
- •Промисловий перевороту в Англії.
- •1.2. Сутність промислового перевороту
- •1.3. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту:
- •Особливості промислового перевороту:
- •2.1. Франція
- •Німеччина
- •3. Японія
- •3.1. Передумови соціально-економічних перетворень у середині XIX століття.
- •3.2. Революція Мейдзі
- •3.3. Особливості промислового розвитку
- •4. Англія – світовий економічний лідер.
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі – перша половина хіх ст.). (ч.Іі)
- •1. Економічна теорія Адама Сміта:
- •1.1. Теорія розподілу праці і теорія вартості.
- •1.2. Вчення про доходи (заробітну плату, прибуток, земельну ренту) та ціну.
- •1.3. Визначення капіталу.
- •1.4. Вчення про продуктивну і непродуктивну працю.
- •Політична економія ж.Б. Сея.
- •3. Економічна теорія Давіда Рікардо.
- •3.1.Теорія ренти.
- •3.2.Теорія цінності.
- •3.3.Вчення про заробітну плату (з/п).
- •3.4. Закон порівняльних переваг у зовнішній торгівлі.
- •4. Завершення класичної політичної економії в працях Дж. С. Мілля.
- •5. Постулати класичної політекономії.
- •6. Характеристика першої класичної ситуації в історії розвитку економічної теорії.
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі – перша половина хіх ст.). (ч.Ііі)
- •„Органічна побудова капіталу”
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх - перша половина хх ст.)
- •Втрата Англією промислового і торгового лідерства у світі.
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина хіх - перша половина хх ст. ) (ч.І)
- •Зміна класичної школи політичної економії неокласичною
- •2. Виникнення маржиналізму
- •2.1. Теорія Антуана Огюстена Курно.
- •2.2. Корисність суспільних робіт в працях Жюля Дюпюі.
- •2.3. Економічні закони Генріха Госсена .
- •3. Австрійська школа граничної корисності:
- •3.1. Теоретичні погляди к. Менгера
- •3.2. Альтернативні витрати Фрідріха Візера.
- •Теорія Ойгена (Євгена) фон Бьом-Баверка (1851-1919)
- •4. Англійська (Кембріджська) школа маржиналізму.
- •4.1. Криві байдужості Френсіса Ісідро Еджуорта.
- •4.2. Економічна теорія Альфреда Маршала.
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина хіх - перша половина хх ст. ) (ч.Іі)
- •1. Теорія суспільного розвитку й. Шумпетера;
- •2. Економічна концепція Шведської (Стокгольмської) школи: теорія к. Вікселя.
- •3. Розвиток неокласичної традиції в працях а. Пігу, і. Фішера;
- •4. Математичний підхід – Лозанська школа:
- •4.1. Модель економічної рівноваги л. Вальраса;
- •4.2. Модель оптимального стану в. Парето;
- •5. Другий класичний стан в розвитку економічної думки.
- •Тема 8.
- •8.1. Промисловий переворот в Східній Україні
- •8.2. Аграрна реформа 1848 р. В Австрійській імперії і в Західній Україні
- •8.3. Селянська реформа 1861 р. В Росії та її здійснення в Україні
- •8.4. Промисловий розвиток західноукраїнських земель
- •8.5. Фінансова політика
- •8.4. Особливості економічної думки
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Економічні наслідки першої світової війни для провідних країн світу:
- •1.1. Англія.
- •1.2. Франція.
- •1.3. Німеччина.
- •Світова економічна криза 1929 – 1933 рр., її причини та наслідки для сша. Шляхи подолання кризи.
- •Теоретична система Дж. М. Кейнса.
- •Головні ідеї.
- •"Основний психологічний закон".
- •3.3. Теорія мультиплікатора.
- •3.4. Функція ліквідності.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.) (ч.І)
- •1. Характеристика економічного розвитку країн Західної Європи в другій половині XX століття
- •2. Особливості сучасного економічного росту в Західній Європі й основні проблеми європейської економіки
- •3. Досвід структурних перетворень у єс і його основні уроки
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.) (ч.Іі)
- •4. Неолібералізм:
- •4.1. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму.
- •4.2. Концепція "ідеальних типів господарських систем" в. Ойкена.
- •4.3. Неолібералізм в Німеччині – л. Ерхард.
- •5. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •Головні елементи "неокласичного відродження"
- •7. Загальна характеристика монетаризму
- •8. Монетарна модель циклу м. Фрідмена
- •9. Теорія «раціональних очікувань»:
- •9.1. Загальні методологічні принципи.
- •9.2. Теорія р. Лукаса
- •10.Четверта класична ситуація.
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.) (ч.І)
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.) (ч.Іі)
- •Тема 12. Економічні концепції соціал – демократії (ч.І)
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах
- •12.1. Економіка України в міжвоєнний період.
- •12.2. Українські землі в період іі світової війни та відбудови.
- •12.3. Економіка в епоху відлиги, застою, перебудови.
- •12.4. Розвиток економічної думки.
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства
- •13.1. Спроби реформування економіки в перші роки незалежності.
- •13.2. Економічна політика в іі пол. 90-х рр. – поч. Ххі ст.
- •13.3. Розвиток економічної теорії в сучасній Україні.
- •Список літератури Основна
- •Додаткова
- •Інформаційні ресурси
8. Монетарна модель циклу м. Фрідмена
В області методології Фрідмен вважається продовжувачем традицій засновника кембріджської школи А. Маршалла, що розглядав економічну теорію "як інструмент для розкриття конкретної істини". Фрідмен виходить в економічному дослідженні з розрізнення нормативної і позитивної економічної науки. Перша в його інтерпретації вказує, якою повинна бути економіка. Друга має справу із впливом на економічний розвиток різних чинників, включаючи політичні дії, що робляться для вирішення економічних проблем, і розглядає економіку такою, яка вона є в реальності.
Найважливішим методологічним принципом Фрідмена є емпірична перевірка будь-яких теоретичних постулатів. Тестом на правильність наукової гіпотези або теорії є їх підтвердження в ході реального економічного розвитку. Цим і лише цим оцінює Фрідмен реалізм тої або іншій теорії, наскільки б нереалістичними не виглядали її твердження. Він виступає проти будь-якої економічної теорії, положення або прогнози якої не піддаються емпіричній перевірці. Цей провідний принцип Фрідмен майстерно втілював у всіх своїх роботах.
Ім'я Фрідмена асоціюється, головним чином, з монетарною доктриною, яка принесла йому значну популярність і вплинула на перегляд в 70-80-і рр. монетарної політики в Сполучених Штатах. Досягнення Фрідмена в області теорії грошей так або інакше пов'язані з аналізом теорії Дж. М. Кейнса і його послідовників, що виходили з положення про несуттєвий впливі грошей на загальні витрати, споживання, ціни і переконаності в нездатності ринкової економіки автоматично добитися належної зайнятості і стабільності цін. Критику цих положень Ф виклав в статті "Відносна стабільність швидкості звернення грошей і мультиплікатор інвестицій в Сполучених Штатах 1897-1958 рр.", написаній в співавторстві з Л. Мейселменом. У ній показано, що номінальні споживчі витрати визначаються швидше грошовою масою, чим окремими статтями державного бюджету. Виходячи з визначальної ролі грошей по відношенню до цін і доходів, Фрідмен доводив, що зміни інтенсивності зростання номінальних доходів переважно обумовлені змінами в зростанні грошової маси. Стаття Фрідмена і Мейселмена поклала початок полеміці з кейнсіанцями з питання монетарно-фіскальної політики, яка розвернулася в 60-70-і рр. і результатом якої став певний перегляд монетарної політики в США.
На відміну від кейнсіанської доктрини, ключовим пунктом кількісної теорії грошей Фрідмена є положення, що попит на гроші хоч і не обов'язково стабільний в номінальному численні, є стабільною функцією незначного числа змінних. Проведений ним аналіз історії розвитку грошової системи США через призму співвідношення між зміною грошової маси і цінами, а також змінами в номінальному доході дозволив сформулювати чотири теоретичні постулати, які зводяться до наступного:
1. Щоб добитися стабільності цін, важливе не інфляційне зростання кількості грошей.
2. Економічне зростання досягається як при зростаючих цінах, так і при падаючих, за умови, що передбачуване їх зростання буде помірним і очікуваним.
3. Відносини між змінами в кількості грошей і змінами впливаючих на них змінних величин залишаються постійними, не дивлячись на відмінності в наслідках, які викликало зростання кількості грошей.
4. Головний канал дії проходить через зміни в грошах до змін в доході, а не навпаки. Зміни зростання грошової маси визначають зміни інтенсивності зростання номінальних доходів.
Важливим внеском Фрідмена в економічну теорію є аналіз застосування лагів в розробці стратегії економічної стабілізації. Він є автором термінів "лаг спостереження", "лаг рішення" і "лаг впливу", застосованих для виразу фундаментальної проблеми стабілізаційної політики - розрахунку синхронності стабілізаційних заходів під час ділового циклу. Фрідмен наочно продемонстрував, яким чином і у зв'язку з чим заходи економічної стабілізації можуть мати несподівано протилежний ефект.
У жовтні 1976 р. Фрідмен був удостоєний Премії пам'яті Альфреда Нобеля по економіці "за досягнення в області аналізу споживання, історії грошового звернення і розробки монетарної теорії, а також за показ ним складності стабілізаційної політики".
У своїй Нобелівській лекції Фрідмен доповнив аналіз відношення між грошима і цінами в довгостроковій перспективі розглядом цього питання в короткостроковому інтервалі. Він продемонстрував застосування своєї теорії грошей до дослідження найважливішої економічної проблеми взаємозв'язку між темпами розвитку інфляції і безробіттям, відображеним в так званій кривій Філіпса, горизонтальна основа якої показує динаміку безробіття, а вертикальна - інфляційне зростання. Послідовники Дж. М. Кейнса виходили з положення про відносно стійку залежність між цими величинами, пропонуючи уряду Сполучених Штатів вибір між комбінацією низького рівня безробіття при високому темпі інфляції і навпаки. У відповідь на це Фрідмен обґрунтував тезу про стабільність кривої Філіпса, доводячи що причиною безробіття є не інфляція сама по собі, а лише інфляція, розвиток якої не був наперед передбачений. Виходячи з концепції природного рівня безробіття, який визначається в даній економіці законодавчим шляхом або в результаті угоди, Фрідмен доводив, що природний рівень найнижчої норми безробіття - це той рівень, який підтримується без прискорюваної і непередбаченої інфляції. Некерована інфляція може тимчасово понизити рівень безробіття, але, як показує Фрідмен, "як тільки підприємці виявлять, що збільшення відносного попиту на їх продукт не відбулося і що мало місце тільки зростання загального рівня цін, а робочі зрозуміють, що вони обдурені відносно купівельної сили номінальної заробітної платні, безробіття повернеться до того рівня, який воно мало раніше, до зростання цін, що відбулося".