9. Економічні програми буржуазних революцій:

9.1. Англія.

Одним з важливих факторів переходу до ринкової економіки стала англійська революція 1642—1649 років, що зробила значно більший вплив на хід європейської і світової історії, чим революція в Нідерландах. Приводом до неї послужила вимога буржуазії, що народжується, про законодавче закріплення її нового економічного і політичного статусу. У ході революції до буржуазії приєдналося дрібне селянство, що постраждало в процесі обгородження і вимагало повернення земельних наділів. У результаті була скинута абсолютна монархія і проголошена республіка (1649) на чолі з Олівером Кромвелем, що обіцяв провести в країні радикальні реформи, зокрема вирішити аграрне питання на користь селян. Але надалі Кромвель відступив від своїх обіцянок: ставши в 1650 році лордом-протектором, він зосередив у своїх руках величезні диктаторські повноваження, які нічим не відрізнялися від влади короля.

Серед причин англійської революції можна назвати нерозв'язаність аграрного питання. Відомо, що до початку XVII століття вся земля в країні вважалася власністю короля, а лорди і дворяни (навіть якщо вони і купували землю) повинні були платити королю визначені суми за користування угіддями, при передачі земель у спадщину і при їхньому продажі. Усі лорди і дворяни вважалися лише користувачами королівський землі, а не повними її власниками. Це відносилося і до селян, навіть якщо по документах вони числилися власниками купленої землі.

У ході революції англійський парламент конфіскував усі володіння короля, церкви й ухвалив розпродати ці землі великими ділянками “новим дворянам” і буржуазії. Таким чином, землі стали їхньою повною власністю, і за них вже не стягувалася плата. Ті ж рішення стосувалися і селян. Але, незважаючи на ці міри, аграрне питання так і не було вирішене остаточно. Феодальна власність залишилася нерушимою, а обгородження відновилися.

У 1660-1680-х роках абсолютизм повернувся, але ненадовго, тому що незабаром він був обмежений конституцією. У 1689 році Білль (закон) про права закріпив за парламентом великі повноваження при рішенні питань державної важливості. Король більше не міг скасовувати закони, уводити податки, збирати військо без згоди парламенту. У результаті королівська влада в Англії перетворилася в конституційну монархію.

Англійська революція ознаменувала собою завершення епохи феодалізму, економічне і політичне посилення буржуазії, зростання ролі “нового дворянства” (джентрі і сквайрів) в органах державної влади, зокрема в парламенті. Революція закріпила волю торгового і промислового підприємництва, перемогу ринкових принципів господарювання.

9.2. Голландія:

9.2.1. Передумови та наслідки буржуазної революції.

Зародження і становлення ринкової економіки в Західній Європі відбувалося нерівномірно. Найбільше далеко просунулася в цьому напрямку Голландія (Нідерланди), де феодальний лад раніш, ніж в інших країнах, став витіснятися буржуазними відносинами. Тому розвиток економіки Нідерландів можна розглядати як приклад при вивченні генезису ринкових відносин у Європі. Аналізуючи передумови економічного розквіту Нідерландів, можна назвати насамперед географічні і природні умови, у яких розвивалася ця країна.

Бідні ґрунти вимагали великих витрат на їхнє поліпшення. Щорічні повені змушували нідерландців будувати дорогі спорудження, що захищали поля від моря. Усе це робило сільськогосподарську діяльність (особливо в північних провінціях) збитковою і неминуче підштовхувало населення до занять ремеслом і торгівлею. Нідерландські купці по Рейну, Маасу, Шельде добиралися до Центральної Європи, де з успіхом займалися торгівлею. На узбережжі Північного моря малися зручні гавані, якими користалися кораблі не тільки з Нідерландів, але і з багатьох європейських країн. В епоху Великих географічних відкриттів порти Нідерландів переживали розквіт, оскільки тут сходилися найважливіші шляхи світової торгівлі між Європою і завойованими заморськими територіями.

Піднесення Нідерландів наприкінці XVI століття було безпосередньо зв'язане з економічним занепадом Іспанії і Португалії і навіть значною мірою ним обумовлено. Нідерланди в ХVI-ХVII століттях успадкували ту роль, що ці країни раніше грали у світових процесах. У підсумку світові торгові центри перемістилися з Піренейського півострова на північ Європи, що привело до ліквідації монополізму Іспанії і Португалії у світовій торгівлі.

Найбільш важливою передумовою економічного піднесення Нідерландів можна вважати революцію, що відбулася в другій половині XVI століття на тлі національно-визвольної боротьби з Іспанією. Історично склалося так, що ще наприкінці XV століття Нідерланди потрапили під владу європейської династії Габсбургов, а на початку XVI століття в результаті династичних шлюбів — під владу її іспанської гілки. Це давало можливість іспанській скарбниці одержувати величезні податкові надходження з нідерландських провінцій. У свою чергу, нідерландські купці мали право торгувати вітчизняними товарами в Іспанії й в іспанських колоніях на Американському континенті.

Але іспанській короні було потрібно усе більше і більше коштів на проведення експансіоністської зовнішньої політики, на нескінченні війни в Європі і за морями, тому збір податків у Нідерландах постійно посилювався. З 1521 року в країні почала діяти інквізиція, що під видом боротьби з єрессю переслідувала в основному багатих купців і ремісників, конфісковуючи в них гроші і майно. Іспанія щорічно одержувала від Нідерландів 2 млн. дукатів (це складало близько 40% іспанських доходів), що викликало сильне невдоволення нідерландського бюргерства.

У 1566 році в 12 з 17 провінцій Нідерландів почалося народне повстання, що проходило під прапором боротьби з інквізицією. Владі повсталих провінцій удалося домогтися заборони діяльності інквізиції на своїй території. Для придушення повстання Іспанія в 1567 році направила в Нідерланди свої війська під командуванням фанатичного католика герцога Альби, що встановив по всій країні кривавий терор. Протягом декількох років були знищені тисячі людей, але це не змогло остаточно придушити опір нідерландців.

Однак іспанська корона як і раніше мала потребу в коштах для проведення своєї внутрішньої і зовнішньої політики. У 1571 році в Нідерландах була встановлена нова податкова система по іспанському зразку. Тепер треба було платити одноразовий 1 %-вий податок на нерухомість, 5%-вий — із продажу нерухомості і 10%-вий — із продажу всіх товарів — алькабалу. Введення такої податкової системи означало для Нідерландів повну господарську катастрофу, тому що робило вітчизняні товари дуже дорогими і неконкурентоспроможними на світовому ринку. Багато підприємців стали скорочувати виробництво і навіть залишати країну.

У квітні 1572 року в Нідерландах почалося загальне повстання північних провінцій, що незабаром охопило всю країну і переросло в національно-визвольну війну проти іспанського панування. У січні 1579 року сім північних провінцій на чолі з Голландією підписали Утрехтську унію, цілями якої були їхнє об'єднання і спільна боротьба за звільнення від іспанської корони. Так починалася історія нової незалежної держави — республіки – Об’єднаних провінції Нідерландів, у якій центральне місце зайняла найбільше економічно розвинута Голландія. Самостійність З'єднаних провінцій була визнана Іспанією лише в 1609 році, і з цього періоду дана держава ввійшла в історію Європи за назвою Голландія.