- •Таврійський державний агротехнологічний університет
- •Історія економіки та економічної думки
- •Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •1. Предмет, метод і мета вивчення курсу
- •2. Головні підходи до періодизації історії розвитку світової економіки та економічної думки
- •3. Моделі розвитку наукового знання
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства
- •2. Розклад первісно-суспільного ладу
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій
- •5.2. Стародавній Рим
- •1. Характерні риси та відмінності східного рабства від античного
- •2. Східне рабство
- •2.1. Розвиток економіки Стародавнього Єгипту
- •2.2 Економічний розвиток держав Межиріччя
- •3. Стародавня Індія.
- •4. Стародавній Китай.
- •5. Античне рабство
- •5.1. Стародавня Греція
- •5.1.1. Головні періоду розвитку економіки
- •5.1.2. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, і Аристотеля.
- •5.2. Стародавній Рим
- •5.2.1. Головні періоди розвитку
- •5.2.2. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – XV ст.)
- •1. Головні риси феодального господарства.
- •2. Загальна характеристика господарського розвитку.
- •3. Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні
- •4. Особливості економічного розвитку Англії.
- •5. Особливості економічного розвитку Франції.
- •6. Особливості економічного розвитку Німеччини.
- •7. Зміна головних підходів в економічній думці середньовіччя.
- •8. “Салічна правда”, “Капітулярій про вілли” – твори раннього середньовіччя.
- •9. Фома Аквінський – представник класичного середньовіччя.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvіі ст.) (ч.І)
- •1. Передумови Великих географічних відкриттів.
- •2. Економічні наслідки Великих географічних відкриттів
- •2.1. Створення колоніальної системи
- •2.2. "Революція цін"
- •2.3. Становлення світового ринку
- •3. Критика гендлярського феодалізму та обґрунтування буржуазного підприємництва в працях Еразма Роттердамського, Мартіна Лютера і Жана Кальвіна.
- •Меркантилізм.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvіі ст.) (ч. Іі)
- •5. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу
- •6. Первісне нагромадження капіталу в Англії:
- •6.1. Основні риси аграрного перевороту в Англії.
- •6.2. Вплив Реформації католицької церкви.
- •6.3. Роль зовнішніх факторів у процесі первісного нагромадження капіталу.
- •7. Первісне нагромадження капіталу у Франції
- •8. Передумови і умови становлення ринкової економіки в країнах Західної Європи. Становлення та розвиток мануфактурного виробництва.
- •9. Економічні програми буржуазних революцій:
- •9.1. Англія.
- •9.2. Голландія:
- •9.2.1. Передумови та наслідки буржуазної революції.
- •9.2.2. Розвиток ринкової економіки Голландії в XVII столітті.
- •9.2.3. Причини відставання економіки Голландії у другій половині XVII ст.
- •9.3.1. Колоніальне освоєння північноамериканських територій. Плантаційне рабство.
- •9.3.2. Економічні причини Війни за незалежність (буржуазної революції) і її наслідки.
- •10. Формування засад класичної політичної економії:
- •10.1. Економічні погляди Уїльяма Петті (Англія).
- •10.2. Економічні погляди пʼєра Буагільбера (Франція).
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі – перша половина хіх ст.). (ч.І)
- •Промисловий перевороту в Англії.
- •1.2. Сутність промислового перевороту
- •1.3. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту:
- •Особливості промислового перевороту:
- •2.1. Франція
- •Німеччина
- •3. Японія
- •3.1. Передумови соціально-економічних перетворень у середині XIX століття.
- •3.2. Революція Мейдзі
- •3.3. Особливості промислового розвитку
- •4. Англія – світовий економічний лідер.
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі – перша половина хіх ст.). (ч.Іі)
- •1. Економічна теорія Адама Сміта:
- •1.1. Теорія розподілу праці і теорія вартості.
- •1.2. Вчення про доходи (заробітну плату, прибуток, земельну ренту) та ціну.
- •1.3. Визначення капіталу.
- •1.4. Вчення про продуктивну і непродуктивну працю.
- •Політична економія ж.Б. Сея.
- •3. Економічна теорія Давіда Рікардо.
- •3.1.Теорія ренти.
- •3.2.Теорія цінності.
- •3.3.Вчення про заробітну плату (з/п).
- •3.4. Закон порівняльних переваг у зовнішній торгівлі.
- •4. Завершення класичної політичної економії в працях Дж. С. Мілля.
- •5. Постулати класичної політекономії.
- •6. Характеристика першої класичної ситуації в історії розвитку економічної теорії.
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі – перша половина хіх ст.). (ч.Ііі)
- •„Органічна побудова капіталу”
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх - перша половина хх ст.)
- •Втрата Англією промислового і торгового лідерства у світі.
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина хіх - перша половина хх ст. ) (ч.І)
- •Зміна класичної школи політичної економії неокласичною
- •2. Виникнення маржиналізму
- •2.1. Теорія Антуана Огюстена Курно.
- •2.2. Корисність суспільних робіт в працях Жюля Дюпюі.
- •2.3. Економічні закони Генріха Госсена .
- •3. Австрійська школа граничної корисності:
- •3.1. Теоретичні погляди к. Менгера
- •3.2. Альтернативні витрати Фрідріха Візера.
- •Теорія Ойгена (Євгена) фон Бьом-Баверка (1851-1919)
- •4. Англійська (Кембріджська) школа маржиналізму.
- •4.1. Криві байдужості Френсіса Ісідро Еджуорта.
- •4.2. Економічна теорія Альфреда Маршала.
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина хіх - перша половина хх ст. ) (ч.Іі)
- •1. Теорія суспільного розвитку й. Шумпетера;
- •2. Економічна концепція Шведської (Стокгольмської) школи: теорія к. Вікселя.
- •3. Розвиток неокласичної традиції в працях а. Пігу, і. Фішера;
- •4. Математичний підхід – Лозанська школа:
- •4.1. Модель економічної рівноваги л. Вальраса;
- •4.2. Модель оптимального стану в. Парето;
- •5. Другий класичний стан в розвитку економічної думки.
- •Тема 8.
- •8.1. Промисловий переворот в Східній Україні
- •8.2. Аграрна реформа 1848 р. В Австрійській імперії і в Західній Україні
- •8.3. Селянська реформа 1861 р. В Росії та її здійснення в Україні
- •8.4. Промисловий розвиток західноукраїнських земель
- •8.5. Фінансова політика
- •8.4. Особливості економічної думки
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Економічні наслідки першої світової війни для провідних країн світу:
- •1.1. Англія.
- •1.2. Франція.
- •1.3. Німеччина.
- •Світова економічна криза 1929 – 1933 рр., її причини та наслідки для сша. Шляхи подолання кризи.
- •Теоретична система Дж. М. Кейнса.
- •Головні ідеї.
- •"Основний психологічний закон".
- •3.3. Теорія мультиплікатора.
- •3.4. Функція ліквідності.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.) (ч.І)
- •1. Характеристика економічного розвитку країн Західної Європи в другій половині XX століття
- •2. Особливості сучасного економічного росту в Західній Європі й основні проблеми європейської економіки
- •3. Досвід структурних перетворень у єс і його основні уроки
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.) (ч.Іі)
- •4. Неолібералізм:
- •4.1. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму.
- •4.2. Концепція "ідеальних типів господарських систем" в. Ойкена.
- •4.3. Неолібералізм в Німеччині – л. Ерхард.
- •5. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •Головні елементи "неокласичного відродження"
- •7. Загальна характеристика монетаризму
- •8. Монетарна модель циклу м. Фрідмена
- •9. Теорія «раціональних очікувань»:
- •9.1. Загальні методологічні принципи.
- •9.2. Теорія р. Лукаса
- •10.Четверта класична ситуація.
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.) (ч.І)
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.) (ч.Іі)
- •Тема 12. Економічні концепції соціал – демократії (ч.І)
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах
- •12.1. Економіка України в міжвоєнний період.
- •12.2. Українські землі в період іі світової війни та відбудови.
- •12.3. Економіка в епоху відлиги, застою, перебудови.
- •12.4. Розвиток економічної думки.
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства
- •13.1. Спроби реформування економіки в перші роки незалежності.
- •13.2. Економічна політика в іі пол. 90-х рр. – поч. Ххі ст.
- •13.3. Розвиток економічної теорії в сучасній Україні.
- •Список літератури Основна
- •Додаткова
- •Інформаційні ресурси
4. Особливості економічного розвитку Англії.
Перша особливість феодальної економіки цієї країни складалась в набагато більшій централізації керівництва ніж у Франції. Причина цього завоювання Англії зібраними з усієї Франції феодалами під керівництвом герцогів Нормандії у 1066 р., які зайняли престол. Завойовники здійснили загальний перепис – “Книга страшного суду”. Цей документ свідчить, що до того часу створення системи феодальних маєтків (манорів), обробляємих працею залежних селян, вже завершилася.
На відміну від континентальних феодалів, власники англійських маєтків були васалами не крупних феодалів (графів, герцогів) а короля.
Друга особливість стосується технологічної бази англійського маєтку. Завдяки приморській екології там розвивалося вівчарство і вироблялася велика кількість сирої вовни. Вовна поліпшувала побут англійських селян (одяг, матраци і т.д.) та була важливою промисловою сировиною.
Найбільший попит на сиру вовну пред’являли міста Фландрії (сучасна Бельгія) - головного центра виробництва вовняних тканин у середньовічній Європі. Тому англійські королі заважали намаганням Франції розширити на Фландрію свою владу (це й послужило причиною Сторічної війни).
Торгівля вовною, яку вели не тільки феодали, але селяни, підривала кріпацьке господарство. Тому наприкінці VІІІ ст. панщина і натуральні оброки все більш замінюються грошовою рентою, а праця кріпаків – найманою працею. Середні та дрібні феодали перетворювалися просто в крупних сільських господарів, яких цікавила не війна, а вивіз вовни. Але цей процес затримала феодальна реакція у середині ХIV ст.. (після чуми, яка забрала третину населення Англії, феодали прагнули закріпити за собою робочі руки, стали повертатися до панщини).
Феодальна реакція та нескінченна війна с Францією призвела народного повстання, яке очолив Уот Тайлер (1382 р.). Після повстання в англійських селах настає майже повна комутація (перехід до грошової ренти), а потім і викуп селянами феодальних залежностей. У ХV ст. майже всі англійські селяни стали вільними:
а) копігольдерами – зобов’язані за свої земельні наділи грошовою рентою;
б) фригольдерами – повністю вільними власниками землі.
У тому ж ХV ст.. виникає нове дворянство – джентрі, яке будує своє господарство повністю на найманій праці. І хоча англійські селяни позбавилися феодальної залежності, була загроза, що при зростанні попиту на вовну, джентрі пред’являть свої права на землі копігольдерів, щоб розширити пасовища. Що і відбулося у ХVІ ст.
5. Особливості економічного розвитку Франції.
Дуже часто Францію називають класичною країною феодалізму. Це зумовлено більше не економічними факторами, а державним устроєм. Характерна була васальна піраміда. Король вважався васалом Бога, королівськими васалами були герцоги, графи – найкрупніші феодали. Їх васалами вважалися середні та дрібні феодали – рицарі. Васал підкорявся тільки своєму сюзерену, (по принципу – васал мого васала не мій васал).
За командою сюзерена того чи іншого масштабу його васали за свій рахунок збиралися в ополчення, яке воювало не тільки проти зовнішніх ворогів, а уявляло собою апарат позаекономічного примушення селянства.
Однак така система часто давало збої, і територія країни стала театром розорюваних феодальних війн. Особливо важні наслідки мали походи північних феодалів на південь країни (альбігойські війни ХІІІ ст.), а також Сторічна війна з Англією (ХІV – ХV ст.).
Військовий розгул феодалів привід до повстання селян (жакерія) і парижан. Важні наслідки мала також і епідемія чуми 1347 р. Тому хоча Франція і була самою заселеною країною Західної Європи темпи росту (у 1000 р. – 9 млн., у 1500 р. – 15.5 млн.) населення були нижчими ніж в Англії, Німеччини, Італії.
Разом із негативними, Сторічна війна мала і позитивні економічні наслідки. Для звільнення країни від англічан необхідна була масова наймана армія з артилерією. Необхідним ресурсом для такої армії (і в якості солдат і в якості платників податків) могли стати тільки вільні селяни. Тому королівська влада стала активно заохочувати звільнення селян за плату, і до ХV ст. більшість населення північно-французської деревні вже складалася з особисто вільних власників землі. Але економічне становище селян не дужі поліпшилося. Податки і викупні платежі з успіхом замінили ренту. Земля приносила вільному французькому селянину дохід, який не перевищував 10 % її продажної вартості, з цього 20 % уходило на рахунок церкви і держави.
У ХІV ст. стали виділятися головні зони сільськогосподарської спеціалізації: Північна і Центральна Франція – головна житниця; Південна – база виноробства і т.д. В цей же час яскраво стала проявлятися економічна перевага Північної Франції (яке виразилося, наприклад, у затвердженні трьохпільної системи). Однак головна причина такого нерівномірного розвитку носила більш не економічний, а політичний характер – саме Південна Франція стала переважним театром бойових дій.
