2. Аналіз програми з художньої праці в початкових класах.

Програма з Художньої праці носять інноваційний характер, тобто відноситься до розряду нетрадиційних. Діяльність на уроках в обов’язковому порядку ґрунтується на базових (традиційних) навичках і вміннях, якими повинні оволодіти учні в початковій школі зокрема: згинання, різання, склеювання, ліплення, аплікація, навички з’єднання деталей різними способами таких різноманітних матеріалів як папір, картон, тканина, природні матеріали.

Курс з „Художньої праці” включає вивчення технології художньої обробки тих самих матеріалів (папір, картон, тканина та ін..). Тобто, у програмі з „Художньої праці” логічно поєднуються два предмети - образотворча діяльність і трудове навчання.

Змістом програми художньої праці передбачена:

· пізнавальна, виховна, розвиваючи цінність навчального матеріалу;

· адекватність змісту курсу „Художня праця” віковим особливостям учнів молодших класів;

· можливість реалізації принципів наступності і перспективності в межах курсу і його зв’язки з іншими предметами;

· емоційний потенціал, який забезпечує повноцінний художньо-естетичний розвиток учнів;

· поєднання у навчальному матеріалі традиційних і сучасних художніх загальнонаціональних і регіональних видів діяльності.

Серед головних завдань дисципліни виділяються:

1. Ознайомлення з образотворчими мистецтвами (живописом, скульптурою, графікою) і необразотворчими мистецтвами (елементами архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва, дизайну) та їх специфічними засобами художньої виразності: пластикою графічних ліній, кольорового мазку, пластикою форми матеріальних конструкцій.

2. Розвиток у молодших школярів особистісно-ціннісного ставлення до пластичних видів мистецтв, до різних технік та жанрів художньої творчості.

3. Пропедевтична орієнтація у видах пластикового мистецтва (образотворчого і необразотворчого) та художніх професіях, які пов’язані з цими видами мистецтва.

4. Формування в уяві учнів цілісної картини культурного простору, виховання інтегрованої особистості; забезпечення єдності у сприймання довкілля емоційною, інтелектуальною та сенсорними сферами духовного життя учнів; розвиток творчої активності школярів у художній праці на основі взаємодоповнюваності думки, почуття, практичної дії.

5. Участь у художній продуктивний праці, пов’язаній з естетичним оформленням повсякденного побуту та художньо-трудовими традиціями і календарно-обрядовими святами за звичаями українського народу.

Зміст курсу з Художньої праці в початковій школі розглядається за модулями:

1. „Природа”,

2. „Людина”,

3. „Техніка”,

4. „Умовні знаки”,

5. „Художнє довкілля”.

Змістові модулі відображені в розділах програми.

Програмою для І класу передбачено навчити дітей бачити красу праці, цілісно сприймати художні зразки, композиційну рівновагу форм. Без уміння бачити і передавати у виробах композиційну рівновагу учні не зможуть збагнути, яким чином фізично нерухомі зображення на предметах завдяки певному розташуванню на площині стають динамічними. Вчитель повинен враховувати дію закону сентизивного розвитку учнів і свідомо використовувати схильність першокласників до художньої праці.

Учні 2-3 класу навчаються усвідомлювати вже не композиційну рівновагу форм, а композиційну динаміку їх. Такі композиції відповідають пізнавальним інтересам дітей цього віку.

Учнів 4 класу цікавить не лише процес та кінцевий результат праці, а й різні види художньої обробки матеріалів. Вони прагнуть до вдосконалення спеціальних умінь і навичок, до використання улюблених матеріалів та інструментів, виявляють інтерес до поглиблення і розширення знань з тих чи інших напрямків праці.

У програмі відображено регіональні особливості шкіл. Для загальноосвітніх навчальних закладів, розміщених у великих промислових районах України (Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Київська та ін.. області), домінуючими можуть бути теми з художнього конструювання. В областях, де традиційно розвинені народні промисли (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська та ін.. області), основним напрямком художньої праці стає декоративно-ужиткове мистецтво. В сільських районах України більше уваги можна приділити заняттям з флористики, аранжування рослин, художнього оздоблення побуту.

Програмою „Художня праця” передбачено такі види діяльності:

· художньо-побутова праця (з урахуванням традиційних народних свят);

· господарська діяльність (з елементами календарно-обрядової поезії);

· аранжування рослин;

· зображення на площині (з елементами мультиплікації, художнього проектування);

· художньо-трудова діяльність (конструювання, моделювання, макетування різних матеріалів);

· сприймання мистецтва і об’єктів навколишнього середовища; декоративно-прикладне мистецтво.

Програма з художньої праці орієнтує на конструктивно-художній підхід до вирішення навчальних завдань з пластичних видів мистецтв.

Відповідно до якого пріоритетним завданням курсу є розвиток загальнотрудових і конструктивних умінь учнів. Конструктивні уміння − це здатність особистості усвідомлено виконувати дії, спрямовані на створення об’єктів зовнішнього світу за законами краси і доцільності застосування колірно-графічних, мовленнєво-творчих, предметно-пластичних засобів у процесі художньої діяльності.

Тобто, недопустимим є орієнтування школярів на оволодівання лише технологічними знаннями і уміннями. Важливо допомогти їм відчути особливості роботи з різними матеріалами і відшукати особисто значущі для них, тобто такі, що найкраще забезпечують реалізацію їхніх творчих задумів.

У процесі опанування навчальним матеріалом, визначеним програмою, учні повинні оволодіти комплексом знань і умінь. До них належать:

1. Попереднє планування тих операцій які будуть використовуватися на уроці (усвідомлене розуміння призначення виробу, його конструктивних особливостей, поділ процесу роботи на уроці на види робіт, визначення строків їх виконання), планування колективної роботи.

2. Підготовчі роботи, що передбачають вибір необхідних інструментів, пристосувань, матеріалів, документації; перевірку готовності інструментів і пристосувань до використання і їх налагодження, раціональну організацію робочого місця.

3. Складання складного плану розмічання на матеріалі з виконанням найпростіших вимірів, обчислень, розрахунків (у межах знань з математики); обробка матеріалів, оволодіння правильними прийомами роботи інструментами в процесі виготовлення деталей; підготовка, складання і оздоблення виробів; контроль процесу і результатів праці; виявлення і усунення недоліків. Остаточне оздоблення виробів і передача їх для практичного використання за призначенням.

4. Оволодіння початковими елементами культури виробництва: дотримання правил особистої гігієни, правил безпеки праці, вміння працювати акуратно, економити матеріали, зусилля, час. З цією метою необхідно через 15 хвилин роботи приводити фізкультхвилинки (від 1 до 3 хвилин), а оволодіння робочими операціями на уроках можна проводити в супроводі функціональної музики.

5. Формування політехнічних понять, умінь застосовувати в творчій діяльності знання, одержані при вивченні інших предметів; вміти поетизувати свою працю з працею дорослих; поступове засвоєння політехнічних відомостей про інструменти, матеріали; ознайомлення з доступними для дітей відомостями про розвиток техніки.