Список рекомендованої літератури
Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво / Ред.: Г.А. Скрипник — К., 2007. — 202 с.
Гладун О. Дизайн як формотворчий чинник у сучасній системі синтезу мистецтв / О.Гладун // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2007. — N 4. — С. 3-13.
Закревська Л. Система уроків художньої праці / Л. Закревська // Початкова школа. – 2007. – №10. – С.40-43.
Зымалева Л. В. Уроки изобразительного искусства и художественного труда: проблемы и решения / Л. В.Зымалева // Начальная школа. – 2011. – № 6. – С. 44-48.
Кондрацький В. І. Методи навчання образотворчого мистецтва. / В. І. Кондрацький ‑ К.: ЦЗРУ, 2005. ‑ 61 с.
Куленко М. Я. Графічний дизайн: мистецтво шрифту: навч. посіб. / М. Я. Куленко — К., 2010. — 311 с.
Галушко О.О. Образотворче мистецтво, дизайн / за редак. О.О. Галушко; Е.Б. Щербина. — Х., 2001. — 174 с.
Пушкар В.В. Дизайн квітників. Навч. посіб. / В.В.Пушкар — К., 2003. — 132 с.
Рудківська К.А. Використання елементів дизайн-освіти як засіб підвищення інтересу до навчання учнів початкових класів / К.А.Рудківська, О.М. Янушевич // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2007. — N 31. — С. 140-142.
Сьомкін В.В. Дизайн, тенденції та напрямки розвитку: монографія / В.В.Сьомкін — К.: Альтерпрес, 2009. — 528 с.
ДОДАТКИ
Додаток А Додаток Б
Тименко Володимир Джон Фаулз (1929-2005)
Петрович
доктор педагогічних наук
Додаток В
Фланелеграф
Додаток Г
Крокодил
Жираф
Додаток Д
Образотворчі види мистецтва
Живопис Графіка
Скульптура
Додаток Ж
Види Графіки
Станкова Архітектурна
Книжна Плакатна
Прикладна
Додаток З
Графічні техніки виконання робіт
Техніка Техніка
„безхмарного фону” „дряпання”, „гратаж”
Акватипія „Туш-перо”
Плямографія Водяний друк
Додаток К
Види монументального живопису
Фреска Вітраж Мозаїка
Додаток Л
Види скульптури
Круглу Рельєфна
Додаток М
Просторове необразотворче мистецтво
Флористтика Флоромозайка
Декоративно-прикладне мистецтво Коренепластика
Дизайн Архітектура
Додаток Н
Види декоративно прикладного мистецтва
Художня кераміка
Декоративний розпис
Розпис тканин Розпис по дереву Писанкарство
Витинанка Народна іграшка.
Додаток О
Флористика
Додаток П
Флоромозаїка-
Додаток Р
Коренепластика
Додаток С
Жанри мистецтва
Пейзаж Портрет Натюрморт
Додаток Т
ТЕЗАУРУС
Автопортрет – різновид портретного жанру; портрет художника, створений ним самим (за допомогою дзеркала або системи дзеркал).
Акварель — (від фран. аquarelle – водяна,) прозора водяна фарба.
Акватипія (віл лат. akva ‑ вода) – технічний різновид гравюрного друку, побудованому на застосуванні знежиреної (водяної) фарби. Це друкування малюнків водяними фарбами (акварель, гуаш). Завдяки чому відтиск схожий на акварельний малюнок. Знежирення фарб досягається використанням мильного розчину.
Аплікація — (від лат. — applicatio ‑ накладання, пристосовування, приєднання до якоїсь поверхні) художня техніка, використовується для художнього оформлення різних предметів за допомогою прикріплення до основного тіла вирізаних декоративних чи предметних форм.
Архітектура, чи зодчество (від грец. αρχιτεκτονικη – будівельник ) – це мистецтво створення споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людини.
Альсекко, а секко , асекко, секко (від італ. a secco ‑ по сухому) ‑ настінний живопис, виконується (на відміну від фрески) по твердій, висохлої штукатурці, вдруге зволоженій. Використовуються фарби, розтерті на рослинному клеї, яйці або змішані з вапном.
Батик (індонез. batik від ba „бавовна” + tik „крапка” або „краплина”) — це техніка розпису по тканині за допомогою розтопленого воску та барвників, а також багатобарвна тканина, оздоблена за допомогою цієї техніки. Батьківщиною вважають Індонезії. Поширена також на Філіппінах, у країнах Південно-Східної та Східної Азії, Західній Африці тощо; у Європі відома з XIX ст. нині цим словом позначають майже всі види ручного розпису тканини.
Бандан – назва техніки фарбування тканин.
Біла крейда — природний матеріал, м’який, крихкий, не розчиняється у воді.
Виставка дитячих робіт – показ; демонстрація творчих досягнень дітей; один з ефективних наочних засобів пропаганди дитячої творчості, що може функціонувати як на протязі уроку, так на протязі більш тривалого часу (день, тиждень, півріччя).
Витинанка ‑ (від українського слова — „витинати” — „вирізувати”) — вид давнього слов’янського, зокрема українського народного декоративного мистецтва. Це сюжетні та орнаментальні прикраси житла, ажурно або силуетно витяті ножицями, вирізані ножем чи видовбані сокиркою на папері, дереві, іншому рослинному матеріалі. Використовують витинанки для прикрашання приміщення (хати) — стін, вікон, полиць, коминів, печей. Витинанки застосовують як у побуті, так і перед релігійними чи світськими святами.
Відновлення виробу ‑ приховування різних дефектів за допомогою аплікації, розпису окремих ділянок тощо.
Вітраж (від фр. vitrage та лат. vitrum — скло) орнаментальна, або сюжетна декоративна композиція, зіставлена зі шматочків кольорового скла та інших матеріалів, скріплених між собою вузенькими свинцевими двотавровими балочками. Такі композиції створюється у вікнах соборів, церков, палаців, великих будівель.
Головні кольори – жовтий, синій, червоний. Головними їх називають тому, що всі інші кольори колірного кола є їхніми похідними.
Графіка (від грец. grapho – пишу, креслю, малюю; та з фран. „графіка” – означає „лінійний”) – вид образотворчого мистецтва, використовує в якості основи лінії, штрихи, плямами та крапки.
Ґрунтовка ‑ покриття тканини спеціальним складом для меншого вбирання барвника. Найчастіше застосовується під час вільного розпису.
Гуаш — (фр. gouache, итал. guazzo водяна фарба) водяна непрозора фарба; вид клейових водорозчинних фарб.
Декоративна композиція ‑ спосіб розміщення на площині декоративних елементів, їх взаємозв’язок.
Декоративно-прикладне мистецтво [ДПМ] ‑ (від франц. декор — прикрашати, прикладне - прикладати до предметів, виробів) — це широка галузь мистецтва, яка художньо-естетично формує побутове середовище, створене людиною.
Дряпанка (скобанка, скрябанка, різьбянка) — один з видів розписування великоднього яйця; це крашанка на поверхню якої наносять витончений візерунок гостроконечним писаком (нанесення дряпин).
Запалювання – процес закріплення барвників на тканині за допомогою пари.
Замальовка – стилізоване зображення природньої або іншої форми з метою подальшого використання в процесі створення композиції.
Жанр (франц. genre - рід, вид) - історично сформований внутрішній поділ, що притаманний всім видам мистецтва; тип художнього твору в єдності специфічних властивостей його форми і змісту.
Живо́пис (маля́рство, фр. peinture, англ. painting, болг. живопис, рос. живопись, пол. malarstwo, чеськ. malířství) — вид образотворчого мистецтва, пов’язаний з передачею зорових образів нанесенням фарб на тверді, гнучкі або тканинні поверхні, а також твори мистецтва, створені таким чином.
Книжкова графіка – вид графіки, що використовується в поліграфії для друкування книжок та журналів.
Колірний тон – основна характеристика кольору, визначення відтінку кольору, наявність в одному кольорі домішок іншого (червоний, синій, фіолетовий).
Композиція (від лат. compositio — створення, зібрання, розташуванням) форма художнього вираження автором свого задуму; творча організація картини, скульптури тощо; процес створення гармонійного твору.
Коренепластика — вид мистецтва, виготовлення художніх виробів з гілок чи коренів дерева, в яких випадкове з’єднання або переплетення елементів створює у свідомості художника образ, який, будучи розвинений і конкретизований вмілою рукою майстра, сприймається глядачем як закінчений художній виріб.
Крапанка — техніка накрапування на пасхальне яйце крапок і плям з воску з почерговим занурюванням яйця в фарби різних кольорів.
Крашанка — техніув фарбування пасхальних яєць; пасхальне яйце пофарбоване в один колір.
Кругла скульптура — вид скульптури, яку можна розглядати з усіх боків.
Ліплення – це пластичне, об’ємне зображення предметів.
Малювання – це графічно-живописний засіб зображення предметів і явищ, основою якого є колорит, форма, композиція. Це створення зображення на площині за допомогою плям, ліній та кольору. В початкових класах використовуються такі види малювання: предметне, сюжетне, тематичне; малювання з уяви; малювання по пам’яті.
Мальованка — техніка розфарбовування олійними фарбами на світлому тілі шкаралупки пасхального яйця.
Масляні фарби – фарби на рослинних маслах. Після висихання мають повну та відносну прозорість.
Метод диференціації передбачає виконання учнем індивідуального завдання, що враховує його психофізіологічні особливості, сформований досвід і життєві домагання.
Метод конструювання сприяє розвитку просторово-образного мислення, архітектурно-художніх навичок, координує роботу пальців і мозку, розвиває дрібну моторику рук.
Метод навчання – взаємопов’язана діяльність викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями знань, набутих умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток.
Метод порівняння ‑ один із шляхів активізації мислення, що допомагає побачити різні способи втілення художнього задуму. На уроках художньої праці проводиться порівняльний аналіз творів мистецтва, художніх матеріалів і техніки. Об’єктом порівняння можуть бути колір, розмір, форма, фактура предметів, а також роботи юних художників.
Метод творчої співпраці ‑ це спільний пошук оптимального рішення. На першому етапі вирішення поставленої проблеми організовується робота в групах. Але основна практична частина заняття ‑ це самостійний творчий пошук учнів.
Метод художніх проектів ‑ спосіб організації самостійної діяльності учнів, який спрямований на вирішення завдань навчального проекту.
Мішана техніка – поєднання технік.
Мистецтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.
Моделювання ‑ побудова моделей, процес пізнання дійсних об’єктів, метод вивчення технічних споруд, розумовий і практичний вид діяльності, безпосередньо створення моделей.
Мозаїка — сюжетне або орнаментальне зображення, виконане з кольорових камінців, смальти (різнокольорових шматочків скляних сплавів), керамічних плиток або інших матеріалів, що закріплюються на цементі або мастиці.
Монотипія – різновид мистецтва, печатної графіки. Листок паперу складають вдвоє, потім на одну половину наносять плями фарби, і доки фарба не висохла листок згинають та прогладжують.
Монументальний живопис — це вид живопису, твори якого відрізняються глибиною й величчю ідейного змісту, вираженого в простих, ясних і, як правило, грандіозних формах: архітектура громадських будівель, скульптура монументів — пам’ятників, настінний розпис, мозаїка тощо.
Мотив – основний елемент побудови малюнку, орнаменту або декоративної композиції, в якій часто є композиційний та емоційний центр.
Насиченість – інтенсивність визначення тону, ступінь чистоти кольору (насичені кольори – червоний, синій, жовтий; мало насичені кольори – рожевий, блакитний та ін..).
Натюрморт (фр.nature morte — дослівно — мертва природа) — жанр образотворчого мистецтва, що зображає застиглі, нерухомі (morte) предмети — букети квітів, композиції овочів, фруктів, посуду, килимів, меблів тощо.
Образотворче мистецтво – вид художньої творчості, який відображає візуально сприйняту дійсність. Твори образотворчого мистецтва мають предметну форму, яка не змінюється в часі й просторі.
Панно – декоративна композиція, зазвичай поміщена в рамку. Слугує емоційним композиційним центром інтер’єру.
Папір ‑ волокнистий матеріал, що являє собою тонкий шар переплетених і зчеплених між собою волокон, які пройшли спеціальну механічну і хімічну обробку. Використовується для малювання, друкування тощо.
Пейзаж (від фран. рaysage – країна, місцевість) − жанр в образотворчому мистецтві, в якому об’єктом зображення є природа.
Перспектива — (від лат. — правильно, гарно бачити) зображення простору і предметів на площині таким чином, щоб створити уявність глибини і об’єму.
Писанка ‑ техніка воскового розпису трубочкою, писачком.
Писанкарство — розписування пасхальних яєць.
Плакатна графіка – вид графіки; найбільш поширений вид рекламного та агітаційно-масового мистецтва.
Плямографія ‑ техніка перетворення плям у реалістичні чи фантастичні силуетні зображення шляхом роздмухування чи малювання крапкою. Учитель на листі паперу ставить пляму (тушшю), а учні повинні домалювати її так, щоб вийшло щось зрозуміле.
Поліхудожність –процес формування в учнів естетичного ставлення до різних видів мистецтва на основі усвідомлення їх універсальних і специфічних закономірностей художньо-образного відтворення дійсності.
Портрет (фр. portrait, от старофранц. portraire —зображення чогось риска в риску, від лат. persona — особистість) жанр образотворчого мистецтва; мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей.
Принцип доступності передбачає відповідність змісту та методів навчання віковим особливостям учнів, рівню їхнього фізичного та інтелектуального розвитку.
Принцип міцності знань і вмінь вимагає від учителя початкових класів вдалого підбору інформації що засвоюється учнями, а також ефективна методика викладання тем.
Принцип наочності передбачає використання різноманітних наочних посібників (таблиці, малюнки, репродукції картин, ескізи, макети, моделі, готові вироби тощо).
Принцип науковості передбачає організацію навчального процесу, при якій введення нових понять завжди спитається на раніше засвоєні знання учнів.
Принцип політехнічності ‑ в процесі навчання в учнів повинні формуватися знання, уміння, навички і якості особистості, які дозволяють орієнтуватись у всій системі суспільного виробництва, а саме: знання з основ сучасного виробництва; уміння і навички необхідні для поводження із знаряддями праці, найбільш розповсюдженими у різних виробничих роботах.
Принцип поліхудожності передбачає залучення учнів до різних видів мистецтва.
Принцип свідомості та активності вимагає такої організації уроку, коли учні усвідомлено та активно оволодівають знаннями та уміннями.
Принцип системності і послідовності проявляється в тому, що навчальний матеріал подається з опорою на раніше отримані знання.
Принципи навчання – це певна система основних дидактичних вимог до навчання, дотримання яких забезпечує його ефективність.
Рельєфна скульптура − це об’ємне зображення розміщене на площині, що має вигляд рельєфних картин (ікони, рельєфи на архітектурних спорудах).
Розпис „по-вогкому” – розпис виконують по вологій тканині чи паперу, завдяки чому отримують м’якість колірних переходів.
Розпис „сухим пензлем” – один з прийомів робити щетинним пензлем, на який набирають меншу кількість фарби, що дає змогу кожній ворсинці провести лінію відокремлено від інших.
Скульптура (лат. sculptura, від лат. sculpo — вирізаю, висікаю) — вид мистецтва, заснований в принципі об’ємного, тривимірного відображення.
Станкова графіка – вид графіки; твори самостійного художнього значення і сприймаються незалежно від оточення.
Темпера — фарба на яйці або інших матеріалах.
Техніка „безхмарного фону”, або набризки – техніка виконання графічних робіт. Візерунок вирізаний з паперу наклеюється на фон (притиснути вантажем), і всю картину обприскати фарбою, за допомогою аерозолі чи зубної щітки (чорною фарбою, або тушшю). Після зняття паперового візерунка отримаємо білий візерунок та барвистому, яскравому полі.
Техніка „дряпання”, „гратаж” – це робота тонкою голкою або шилом на папері, натертому свічкою (воском) і вкритому тушшю (чорною чи кольоровою). Або без возку (лише вкрита тушшю). Ця техніка є підготовчою для більш складного гравірування.
Техніка „туш-перо” –малювання чорним (тушшю) по білому (папері) за допомогою пер.
Флорамозаїка – вид необразотворчого мистецтва; мистецтво створювати об’ємні панно з попередньо відшліфованих та розфарбованих зерен, насіння та кісточок плодів рослин.
Флористика – вид мистецтва по виготовленню композицій з сухих (живих) квітів та листя.
Фреска – (походить від італійського фреасе, що означає свіжий, сирий) живопис на вологій штукатурній стіні фарбами, що розчиняються у воді (земляні натуральні пігменти, вохра, сієна, синій і зелений кобальти та ін.).
Художня праця – інтегрований курс зорієнтований на формування в учнів цілісної картини культурного простору, на виховання особистості, на забезпечення єдності у сприйманні довкілля емоційною, інтелектуальною та сенсорною сферами