- •4. Становлення сучасної політичної науки.
- •4.(Інший варіант)
- •6. Ресурси влади
- •7. Класифікація видів влади
- •8. Сутність політичної влади, її специфічні ознаки.
- •13. Типологія легітимної влади Макса Вебера:
- •14. Сутність, структура та функції політичної системи
- •15. Особливий статус держави в політичній системі суспільства обумовлений тим, що саме держава на відміну від політичних партій, блоків політичних партій та рухів:
- •19. Класифікація монархій та республік
- •20. Необмежені (абсолютні) та обмежені (конституційні) монархії
- •21. Особливості парламентарної, президентської та змішаної республіки
- •22. Форма державного устрою: визначення поняття та характеристика унітарної і федеративної форми державного устрою
- •29. Структурна побудова політичних партій
- •31. Типологія політичних партій.
- •33.Однопартійність (однопартійна система)
- •34. Багатопартійні системи, її різновиди
- •35.Двопартійна система
- •36.Система обмеженого та поляризованого плюралізму атомізована партійна система.
- •38.Політичні еліти
- •39. Ранні концепції еліт Гаетано Моски, Вільфредо Парето; «Залізний закон олігархії» Роберта Міхельса.
- •40. Політичне лідерство: визначення поняття і характеристика феномену.
- •41. Типологія політичних лідерів за м. Вебером.
- •42. Політичний процес.
- •43. Режими політичного процесу.
- •44. Суб’єкти політичного процесу
- •46. Політична свідомість та її структура?
- •47.Політична соціологія.
- •48. Типи політичної соціології.
- •49.Концепція політичної культури
- •50.Сутність і зміст політичної культури
- •51.Складові елементи політичної культури
- •52. Види політичної культури
- •58.Відмінності між античними та сучасними уявленнями про демократію
7. Класифікація видів влади
Влада має досить складну структуру, ця структура може визначатися в залежності від ресурсів, рівнів функціонування та ступеня організованості владних відносин. У відповідності з ресурсами її класифікують на економічну, соціальну, культурно – інформаційну і політико – силову.
ЕКОНОМІЧНА ВЛАДА полягає у контролі над економічними ресурсами у володінні власністю. За нормальних умов суспільного розвитку економічна влада домінує над іншими різновидами влади.
СОЦІАЛЬНА ВЛАДА тісно пов`язана з економічною. Означає розподіл та визначення статусів, посад і привілеїв у соціальній структурі. За допомогою соціальної політики держава впливаючи на соціальний статус широких верств населення викликає в них лояльність і підтримку політичного режиму, тобто його легітимності.
КУЛЬТУРНО – ІНФОРМАЦІЙНА ВЛАДА здійснювана за допомогою наукових знань та інформації, а конкретна її реалізація через інститути соціалізації собистості ( заклади освіт, ЗМІ).
ПОЛІТИКО – СИЛОВА ВЛАДА спирається на силові рсурси й означає контроль за людьми за допомогою легального застосування фізичної сили або загрози її застосувати.
Класифікація інституційної влади в залежності від рівня функціонування включає три взаємодіючі рівні.
Перший – це макрополітична система вищих інстанцій влади. Поширюється на внутрішню і зовнішню політику держави.
Другий рівень - влада середнього або проміжного рівня (мезовлада), утворена апаратами влади середньої ланки., бюрократією різних рангів, до рівня муніципальної влади. Специфіка: реалізують на регіональному рівні, вона пов’язує інституційну владу (державні структури) з неформальною владою (громадські організації, рухи), тобто політичну владу з неполітичною.
Третій рівень – влада мікрорівня, що охоплює безпосередньо спілкування людей. На цьому рівні здійснюються владні повноваження органів місцевого самоврядування.
Типологія влади за наявністю і глибиною організованого начала передбачає її розподіл на інституціоналізовану та неінституціоналізовану.
Перша організована у формі різних установ із структурами керівних і підлеглих рівнів х ієрархією відносин керування – підпорядкування. Це державні структури усіх рівнів.
Друга неформалізована, структурно не оформлена, вона реалізується на відсутності чітко виражених керівних і виконавчих ланок. Це влада в політичних партіях, лідерство в неформальних групах.
Політична влада за кількісною ознакою або за структурою правлячого суб`єкта буває
Одноосібною(монархічна), олігархічна(влада організованої групи) і поліархічна.
За соціальним типом управдління або за соціальною природою і структурною організацією носія влади вона поділяється на монархічну і республіканську. За критерієм методів управління влада класифікується на демократичну і недемократичну, остання поділяється на авторитарну і тоталітарну.
Політична влада як різновид влади має власну внутрішню структуру, яку складають суб`єкти, об`єкти, джерела, ресурси і функції.
