48. Типи політичної соціології.

У даний час у політичній науці розрізняються найбільш суттєві типи політичної соціалізації : 1) Гармонійний тип характеризується формуванням конструктивних відносин між особою та інститутами влади , поважним ставленням до існуючих норм політичного життя , державного ладу, прагнення до виконання своїх громадянських обов’язків. 2) Гегемоністський тип характеризується крайньо-критичним ставленням особи до будь-яких політичних порядків , політичних систем, влади, крім тих, які пропонуються нею самою. Цей тип претендує на особливу роль своєї власної персони в політичному житті суспільства. 3)Плюралістичний тип притаманний демократичній особистості, яка визнає принцип правової рівності, принцип свободи думки та право мати власні переконання. 4) Конфліктний тип тяжіє до розпалювання суперечностей у колективі, до створення опозиційного його угрупування з метою досягнення власних інтересів та цілей. 5) Кон’юктурний тип . Політичні погляди та поведінка останнього цілковито належали ситуації, до якої особа пристосовується з метою забезпечення власних корисливих інтересів.

В умовах демократії головне завдання політичної соціалізації формування стійких ціннісних позицій, політичних орієнтацій, зрілого суб’єкта політичних відносин суб’єкта здатного оцінювати і відстоювати політичну свободу як можливість самостійно приймати політичні рішення.

49.Концепція політичної культури

Основоположники концепції політичної культури стверджували, що поступальний розвиток політичної історії людського суспільства це не тільки становлення і розвиток держави утвердження та зміна тих чи інших форм державного правління й устрою політичних режимів та політичних систем, але й розвиток соціальних суб’єктів політики, особистості, соціальних груп, суспільства в цілому. У процесі цього розвитку суб’єкти політики сприймають ту чи іншу політичну культуру, яка, відповідно до свого характеру, справляє вплив на політичне життя, політичний процес, політичну систему суспільства і політичний режим. Таким чином політична культура справляє суттєвий вплив на різноманітні сторони політичного життя суспільства, а стан політичної культури відображає рівень політичної зрілості суспільства. Вплив політичної культури на характер функціонування політичної системи є настільки сильним, що більшість політологів розглядають культуру як важливу складову політичної системи суспільства. При цьому взаємозв’язок політичної культури і владних відносинах має двосторонній характер, хоча політична культура справляє суттєвий вплив на способи здійснення влади, її власний розвиток значною мірою залежить від політичної практики. Так тоталітарний режим зумовлює значну деформацію змісту політичної культури в напрямку її регресу, у той час як демократичний режим створює оптимальні умови для розвитку політичної культури.

50.Сутність і зміст політичної культури

У дослідженнях змісту поняття політичної культури можна виділити два основні підходи. Перший розглядає політичну культуру як сукупність (систему) політичних знань, переконань, духовних цінностей, принципів і способів політичної діяльності, політичного досвіду та традицій, а також політичних інститутів. Другий спеціально наголошує на узагальненій характеристиці людини, на мірі її політичної розвиненості й активності, умінні застосовувати політичні знання на практиці. Прихильники цього, другого, підходу вбачають у політичній культурі процес, спосіб, форму реалізації сутнісних сил людини, її знань і суспільно-політичних переконань.

Нині багато дослідників намагаються поєднати обидва ці підходи. Це дає можливість, розкриваючи поняття політичної культури, ураховувати всі сторони цього суспільного явища. Ось чому політичну культуру можна визначити як зумовлений попереднім політичним досвідом певний рівень політичної свідомості людей у суспільстві, їхнє вміння використовувати набуті політичні знання в практичній діяльності, а також способи політичних дій і політичної поведінки індивідів або суспільних груп.