6. Ресурси влади

Нерівномірність розподілу ресурсів становить одну з найважливіших соціальних причин підкорення одних людей іншими . У цьому відношенні ресурси виступають як система засобів, за допомогою яких підтримуються відносини керування-підпорядкування. У процесі реалізації ресурсів суб'єктом влади вони перетворюються у владу, тому владу можна визначити як здатність перетворення певних ресурсів у сталий вплив суб'єкта на об'єкт. Отже, ресурси влади - це сукупність усіх тих засобів, використання яких забезпечує ефективний вплив суб'єкта на об'єкт влади.

Ресурси є надзвичайно різноманітними, що робить необхідною їх типологізацію. Поширеною є класифікація ресурсів за їх характером і сферами суспільної життєдіяльності. Згідно першого підходу, ресурси поділяються на: утилітарні, примусові, нормативні. Утилітарні ресурси - це матеріальні і соціальні блага, пов'язані з повсякденними інтересами людей. Примусові - це звичайно заходи адміністративного впливу, які використовуються у випадках, коли утилітарні ресурси виявляються неефективними. Нормативні ресурси влади включають засоби впливу на внутрішній світ людини, її ціннісні орієнтації і норми поведінки. Їхнє завдання переконати підлеглих у спільності їхніх інтересів та інтересів керівника. Забезпечити схвалення дій суб'єкта об'єктом влади та добитися прийняття вимог суб'єкта.

Відповідно до найважливіших галузей життєдіяльності суспільства ресурси класифікують на: політичні, економічні, соціальні, культурні, інформаційні, силові, демографічні.

Політичні ресурси - це наявність розвинених політичних партій, усталений порядок формування державних структур, підготовлений апарат управління, політичні традиції і звичаї, наявність у суспільства політичних цінностей, політичної еліти та лідерів, розвинена політична теорія і механізми оволодіння нею, розвинена політична культура мас і культура функціонування політичних структур.

Економічні ресурси - це матеріальні цінності, необхідні для суспільного виробництва і споживання: засоби виробництва, техніка, родючі землі, корисні копалини, продукти харчування, а також гроші як їх загальний еквівалент.

Соціальні ресурси - це соціальний статус, ранг або місце в соціальній ієрархії. Частково соціальні ресурси збігаються з матеріальними ресурсами. Прибуток і багатство, наприклад, будучи економічними ресурсами одночасно характеризують і соціальний статус - соціальний ресурс. Виключно соціальними ресурсами є посада, освіта, медичне обслуговування, соціальне забезпечення.

Культурні ресурси - це освіченість населення, темпи поширення знань, доступність освіти і культур для широких мас, наявність і освоєння сучасних політичних знань, вплив ЗМІ.

До інформаційних ресурсів належать безпосередньо знання й інформація, а також засоби їх отримання й поширення, інститути науки й освіти, ЗМІ. З розвитком людської цивілізації вплив культурно-інформаційних ресурсів на політичну владу зростає. В індустріально розвинених країнах західного світу сьогодні вони починають відігравати визначальну роль.

Виділяють й інші ресурси :

Силові ресурси включають в себе апарат фізичного примусу, який має у своєму розпорядженні зброю та штат службовців, що пройшли спеціальну підготовку. Основу силрвих структур становлять такі силові структури як армія, поліція, служби безпеки, суди, прокуратури.

Демографічні ресурси універсальні й багатофункціональні, вони утворюють основу для будь-яких інших ресурсів. Людина творець матеріальних цінностей (економічні ресурси) , член партії і державний службовець ( політичні та силові ресурси), творець, одержувач і поширювач знань та інформації ( культурно - інформаційні ресурси).

Виділяють також суб'єктивні ресурси влади як наявність необхідних соціальних якостей. Це особистісні характеристики суб'єкта влади: політична освідченість, компетентність, організованість, наявність політичної волі, здібності до аналізу і прогнозування політичної ситуації, вміння приймати рішення і брати на себе відповідальність за вчинені дії, далекоглядність , рішучість визнаний авторитет.