Етапи управління залученням підприємством банківського кредиту

1. Визначення цілей використання банківського кредиту, що залучається. 2. Оцінка власної кредитоспроможності. 3. Вибір потрібних видів банківського кредиту. 4. Вивчення та оцінка умов здійснення банківського кредитування в розрізі видів кредиту. 5. «Вирівнювання» кредитних умов під час укладання кредитного договору. 6. Забезпечення умов для ефективного використання банківського кредиту. 7. Організація контролю поточного обслуговування банківського кредиту. 8. Забезпечення своєчасної та повної амортизації суми основного боргу за банківськими кредитами.

У процесі оцінки умов здійснення банківського кредитування в розрізі видів кредитів використовується спеціальний показник – грант-елемент, який дає змогу порівнювати вартість залучення фінансового кредиту на умовах окремих комерційних банків із середніми умовами на фінансовому ринку (відповідно, на ринку грошей або ринку капіталу – залежно від тривалості кредитного періоду). Розрахунок цього показника здійснюється за такою формулою:

_{показник грент-елемента, що характеризує розмір відхилень вартості конкретного фінансового кредиту на умовах, запропонованих комерційним банком, від середньоринкової вартості аналогічних кредитних інструментів, у відсотках;}

_{сума сплачуваного відсотка в конкретному інтервалі n кредитного періоду;}

_{сума основного боргу, що амортизується, в кокретному інтервалі n кредитного періоду;}

_{загальна сума банківського кредиту, що залучається підприємством;}

_{i – середня ставка відсотка за кредит, що склалася на фінансовому ринку за аналогічними кредитними інструментами, виражена десятковим дробом;}

_{n – конкретний інтервал кредитного періоду, за яким здійснюється платіж коштів комерційному банку;}

_{t – загальна тривалість кредитного періоду, виражена числом інтервалів, що входять до нього [4. – С. 556-565, 576-577].}

Метою управління емісією облігацій підприємства є забезпечення залучення необхідного обсягу позикових коштів шляхом випуску та розміщення на первинному фондовому ринку цінних паперів цього виду.

Етапи управління облігаційною позикою підприємства

1. Дослідження можливостей ефективного розміщення запланованої емісії облігацій підприємства. 2. Визначення цілей залучення коштів облігаційної позики. 3. Оцінка власного кредитного рейтингу. 4. Визначення обсягу емісії облігацій. 5. Визначення умов емісії облігацій. 6. Оцінка вартості облігаційної позики. 7. Визначення ефективних форм андерайтингу. 8. Формування фонду погашення облігацій [12. - С. 292, 296-303, 308-417].

4. Управління вартістю капіталу підприємства.

Вартість капіталу фірми представляє собою середньозважену величину окремих значень ставок доходності (затрат на залучення капіталу), яка вимагається постачальниками капіталу [16. - С. 663].

Вартість капіталу може бути представлена як альтернативна доходність, яку можна отримати на фондовому ринку від інвестування в цінні папери, які подібні за ризиком і терміном погашення визначеному об’єкту інвестування.

Сутність концепції вартості капіталу полягає в тому, що капітал, як фактор виробництва та інвестиційний ресурс, у будь-якій своїй формі має певну вартість, рівень якої має враховуватися в ході його залучення до економічного процесу.