Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НМКД_ФМ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

3. Управління розподілом прибутку підприємства.

Розподіл прибутку - це процес формування напрямів його майбутнього використання відповідно до цілей та завдань розвитку підприємства.

Метою політики розподілу прибутку є оптимізація пропорцій між частинами прибутку, що споживається і капіталізується, з урахуванням забезпечення реалізації стратегії розвитку підприємства і зростання його ринкової вартості.

Важливою складовою частиною управління прибутком підприємства є дивідендна політика.

Дивідендна політика - це складова частина загальної політики управління прибутком, яка полягає в оптимізації пропорцій між частинами прибутку, що споживається і капіталізується, з метою максимізації ринкової вартості підприємства.

Теорії, пов’язані з механізмом формування дивідендної політики

1. Теорія незалежності дивідендів.

2. Теорія переваги дивідендів.

3. Теорія мінімізації дивідендів.

4. Сигнальна теорія дивідендів.

5. Теорія відповідності дивідендної політики складу акціонерів.

Підходи до формування дивідендної політики та відповідні їм типи дивідендної політики

1. Консервативний підхід:

  • залишкова політика дивідендних виплат;

  • політика стабільного розміру дивідендних виплат.

2. Помірний (компромісний) підхід: політика мінімального стабільного розміру дивідендів з надбавкою в окремі періоди.

3. Агресивний підхід:

  • політика стабільного рівня дивідендів;

  • політика постійного зростання розміру дивідендів [9. - С. 649-654; 665-668].

Одне із найважливіших питань дивідендної політики полягає в тому, чи впливає виплата дивідендів (з точки зору інвестиційних рішень підприємства) на вартість цього підприємства. Якщо виплата дивідендів, як стверджують Модільяні і Міллер, не чинить вплив на вартість фірми, то вона повинна реінвестувати такий обсяг прибутку, який необхідний для фінансування всіх прийнятних інвестиційних проектів. Якщо після фінансування всіх прийнятних інвестиційних проектів залишається нерозподілений прибуток, то його слід сплачувати у вигляді дивідендів.

На прийняття управлінського рішення щодо виплати дивідендів чинить вплив ряд факторів: юридичні норми, потреба в грошових коштах, діловий ризик, ліквідність, контроль над фірмою та обмеження, закладені в боргових контрактах [16. - С. 851-852].

Корпорація може за необхідності або за власним бажанням обмежити використання всього або частини нерозподіленого прибутку. Обмеження на використання нерозподіленого прибутку означає, що дивіденди можуть оголошуватися тільки в межах суми нерозподіленого прибутку, використання якого не обмежено. Причини, по яких компанія може обмежити використання нерозподіленого прибутку, можуть включати контрактну угоду, комерційне право, добровільні дії ради директорів. Обмеження на використання нерозподіленого прибутку не впливає на загальну величину нерозподіленого прибутку або власного капіталу акціонерів компанії [33. - С. 351].