
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
§8. Довільні системи лінійних рівнянь
1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
а11
....а1n
А = .............
аm1....аmn
Означення 1. Рангом матриці А називається найбільший порядок мінора цієї матриці, відмінного від нуля.
Якщо всі елементи матриці дорівнюють нулю, то ранг такої матриці теж рівний нулю.
Означення 2. Будь-який, відмінний від нуля мінор матриці, порядок якого дорівнює рангу цієї матриці називається базисним мінором матриці.
Ранг матриці позначимо через г(А). Якщо г(А) = г(В), то матриці А і В називаються еквівалентними А В.
Ранг матриці не змінюється від елементарних перетворень:
1). Заміна рядків стовпцями і навпаки;
2) Перестановка рядків матриці;
3). Закреслення рядка матриці, всі елементи якого дорівнюють нулю;
4). Множення будь-якого рядка на число відмінне від нуля і додавання його до іншого рядка.
Означення 3. Якщо в матриці будь-який ряд може бути представлений у вигляді суми інших паралельних йому рядків, помножених відповідно на числа 1, 2, ..., n, то кажуть, що данний ряд є лінійною комбінацією вказаних рядів.
Означення 4. L - паралельних рядків матриці називаються лінійно-залежними, якщо хотя б один з них являється лінійною комбінацією решти. В протилежному випадку лінійно-незалежні.
Теорема 1. Про базисний мінор
1. Будь-який рядок (стовпчик) матриці являється лінійною комбінацією базисних рядків.
2. Базисні рядки матриці лінійно-незалежні
П
ри
обчисленні рангу матриці можна
використати елементарні перетворення,
метод приведення матриці до
трапецевидної форми та інші. Приклад:
1). 1 2 -1 3 2 1 2 -1 3 2
1 2 -1 3 3
2 -1 3 0 1 0 -5 5 -6 -3 0 -5 5 -6 -3
А = 2 1 2 3 3 0 -5 5 -6 -3 0 0 4 -2 -1
1 2 3 1 1 0 0 4 2 -1 0 0 0 0 0
r (А) = 3
2). 3 5 7
А = 1 2 3 det А = 0 М13 = 3 5
1 3 5 r (А) = ? 1 2
Т
еорема
2. (Кронекера-Капеллі).
Для сумісності системи (1) а11х1+...+а1nхn = b1
..............................
Аm1х1+...+аmnхn = bn
необхідно і достатньо, щоб ранг матриці системи дорівнював рангу її розширеної матриці.
Що значить необхідна і достатня умова?
Доведення: 1) Необхідність
Нехай система (1) сумісна і 1, 2,..., n - один із її розв'язків покажемо, що г(А) = г(А'), де А - матриця системи, А' - розширена матриця. Підставимо 1, 2,..., n в систему (1).
а111+а212+...+а1nn
= b1
......................................... (2).
аm11+am22+...+аmnn = bn
В
иконаємо
над матрицею А' елементарні перетворення:
до останього стовпця додамо перший
стовпчик помножений на (-1),
другий на (-2)
... n-ий
на (-n),
тоді в силу (2) отримаємо:
а11 а21 ..... а1n 0
А’A’’ = ..............................
аm1 am2..... аmn 0
Ранг не змінегься г(А') = г(А’’ ) таж як можна забрати А=А" г(А) = = г(А')
2). Достатність.
Н ехай матриці А і А' мають однаковий ранг г(А) = r (a’)= г. Покажемо, що система (1) сумісна. Можна припустити, що відмінний від нуля визначник порядку г знаходиться в лівому верхньому кутку, як матриці А, таж і А', тобто: а11 а12... а1r
= a21 a22… a2r 0
ar1 ar2… arr
Тоді перші г рядків матриць А та А’ лінійно незалежні, а кожне із решти рядків може бути представлене як лінійна комбінація перших г рядків. Це означає, що останні m-r рядків системи являються наслідками "г" перших. Тому їх можна відкинули і дана система буде рівносильна системі:
а
11х1+а12х2+...+а1nхn
= b1
.........................................
аr1х1+ar2х2+...+аrnхn = br
Які можливі випадки ?
Можливі два випадки:
1). г = n, тобто число рівнянь системи дорівнюють числу невідомих, причому визначник цієї системи 0. Система має єдиний розв'язок, який знаходиться за формулами Крамера.
2). r n, тобто число рівнянь менше числа невідомих, тоді система має безліч розв’язків.
П
риклад:
х1
- 2х2
+ х4
=
-3
1 -2
0
1
-3
3х1 - х2 - 2х3 = 1 0 5 -2 -3 10
2х1+х2-2х3-х4 = 4 0 0 0 0 0 r = 2
х1+3х2-2х3-2х4 = 7 0 0 0 0 0
х1 - 2х2 + х4 = -3 х1 = -3- х4 + 2(2+2/5х3+3/5х4)
5
х2-2х3-3х4
= 10
х2
= 10/5 + 2/5х3
+ 3/5х4
x+y+z = 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
x+y+2z=1 1 1 2 1 0 0 1 0 0 0 1 0 r (A)=2r (A’)=3
x+y+3z=2 1 1 3 2 0 0 2 1 0 0 0 1 несумісна.