- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
§ 9. Правила діференціювання функцій
Теорема 1 Якщо ф – ції u = u (x) та v = v (x), диференційовані в даній
точці х
То в цій же точці диференційована і їх сума, до того ж :
(u + v)' = u' + v'
Доведення Розглянемо ф – цію y = f (x) = u (x) + v (x), приросту Δх
відповідає приріст
Δy = f (x + Δx) – f (x) = u (x + Δx) + v (x + Δx) – u (x) – v (x)
= ( u (x + Δx) – u (x)) + ( v (x +Δx) – v (x)) = Δu = Δv
Тоді y'
=
u'
+ v'
Зауваження: аналогічно (u – v)' = u' - v'
Теорема 2 Якщо ф – ції u = u (x) та v = v (x), диференційовані на проміжку
(a, b), то
(u *v)' = u' v + uv'
Доведення Якщо x – отримує приріст Δx, то ф – ції y = u * v отримують
Відповідно Δy, Δu, Δv, причому
Δy
= (u+Δu)
*
(v+Δv)
– uv
= Δuv
+ uΔv
+ΔuΔv,
тоді
Наслідок (c*u)'= c*u'
Теорема 3 Якщо в даній точці x ф – ції u = u (x) та v = v (x) диф – ні
та v (x) ≠ 0, то в цій точці диф – на і частка
Доведення Нехай Δx – приріст, а Δu та Δv – відповідний приріст
ф – цій тоді y = u/v отримає приріст
тоді
0
Похідна складної ф – ції
Теорема 4 Нехай y = q (x), x є (a, b) має похідну в т. x0 є (a, b), а
z = φ (y) має похідну в т. y0 = q (x0). Тоді z (х) = φ (q (x))
має похідну в т. x0 до того ж
z' (x0) = φ' (y0) * q (x0)
Доведення
z
= φ
(q
(x))
має похідну =>
Похідна
оберненої, неявної ф – ції та ф – ції
заданої параметрично
Теорема 5 Якщо для ф – ції y = f (x) існує обернена ф – ція x = φ (y), яка
в розглядуваній точці у' має похідну φ' (у), відмінну від нуля,
то в відповідній т. x ф – ція у = f (х) має похідну f ' (x) рівну
тобто f
' (x)
=
Доведення Візьмемо приріст Δy тоді Δx = φ (у + Δу) – φ (у) так як
f (х) монотонна то,
Δx
≠ 0 →
так як φ (у) неперервна,
то Δx
→ 0 при Δy→
0. Тоді
ч. т. д.
Нехай ф – ція задана параметричними рівняннями х = х (t) – існують
y = у (t)
в околі т. t, при чому х' (t) ≠ 0, тоді
,
тобто y'
(х) =
Нехай ф – ція задана рівнянням F (х, у) = 0, а не у = f (х), тобто неявно. Для того, щоб знайти похідну треба про диференціювати обидві частини цього рівняння по х і з отриманого р – ня знайти у ' (х).
Приклад х2 – ln y – x2 ey = 0 (x tgx)
Таблиця похідних
Для U = U (x) виконується:
c'=0
x' = 1
(u n)' = u' nun-1
(аu) = au u' ln a
(eu)' = eu u'
(sin u)' = u' cos u
(cos u)' = u' sin u
(tg
u)
' =
(ctg
u)
' =
(arcsin u)
' =
(arcos u)
' =
(arctg u)
' =
(sh u)' = u' ch u
(ch u)' = u' sh u
(ln u) ' =
(loga
u) ' =
